Євге́н Станісла́вович Боровик (24 квітня 1915, Петроград — 7 лютого 1966, Харків) — український фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР.
Біографія Народився в Петрограді, де 1937 закінчив Ленінградський політехнічний інститут. З 1945 — старший науковий співробітник Фізико-технічного інституту АН УРСР (Харків) і одночасно професор Харківського державного університету. 1961 — член-кореспондент АН УРСР. Учень професора Бориса Лазарєва.
Раптово помер у 50-річному віці 7 лютого 1966 року. Похований на харківському міському кладовищі № 2.
Родина Батько — фізик, доктор фізико-математичних наук Станіслав Боровик (1882—1958). Мати — фізик, хімік, біохімік, кандидат хімічних наук Тетяна Боровик-Романова (1896—1981). Єдинокровний брат — фізик, доктор фізико-математичних наук Віктор-Андрій Боровик-Романов (1920—1997) Син — фізик, доктор фізико-математичних наук Андрій Боровик (1941—2009). Пасинок — фізик, доктор фізико-математичних наук Віктор Єременко (1932—2017).
Наукова діяльність Досліджував теплопровідність зріджених газів у широкому інтервалі температур і тисків, поведінку електронів у металах під впливом потужних електричних і магнітних полів.
Джерела
Боровик В. В. Еременко, В. С. Боровиков. Евгений Станиславович Боровик. К девяностолетию со дня рождения. Физика низких температур. Том 31, Випуск 3-4, 2005 с. 247—248 ЕВГЕНИЙ СТАНИСЛАВОВИЧ БОРОВИК Глава I. Ответственный редактор С. Л. ГНАТЧЕНКО (2010). 50-лет ФТИНТ. Киев: НПП Издательство «Наукова думка». В. Б. Юферов. Евгений Станиславович Боровик. Вторая криогенная лаборатория УФТИ / Вопросы атомной науки и техники, 2004, № 6
Примітки