Наука у Данії почала розвиватися в XV столітті. У 1479 році був заснований Копенгагенський університет, один з найстаріших університетів в Північній Європі. Астроном Тихо Браге заснував обсерваторію Уранібори, і його спостереження використав Кеплер для виведення своїх законів небесної механіки.
Засновником школи фізики в Копенгагенському університеті став данський фізик XIX століття Ганс Християн Ерстед, дослідник електромагнетизму і творець першого термоелемента, в чию честь названа одиниця напруженості магнітного поля.
XX століття У 1908 році відомий ботанік, фізіолог і генетик Вільгельм Йогансен ввів поняття «ген», «генотип». З 1918 року Данія стає одним з великих центрів вивчення фізики атома, провідну роль в цьому відіграє Нільс Бор.
Між 1928 і 1938 роками за кошти приватних фондів Рокфеллера та Карлсберг у Копенгагені було побудовано три наукові центри: Рокфеллерівський інститут у Копенгагені, Біологічний інститут Фонду Карлсберг, Інститут генетики людини. Також у Інституті теоретичної фізики за кошти Фонду Рокфеллера було побудовано циклотронRasmussen L. (1999). Rockefeller Foundation, Carlsbergfondet og dansk medicinsk biologi i mellemkrigsarene. Virkninger for forskning og undervisning gennem det 20. arhundrede [The Rockefeller Foundation, the Carlsberg Foundation and Danish medical biology in the interwar years. Effects on research and education throughout the 20th century]. Dansk medicinhistorisk arbog, 65–79.
Данський програміст Б'ярн Страуструп на початку 1980-х років дав практичну реалізацію парадигмі об'єктно-орієнтованого програмування, створивши мову програмування С++.
Данські науковці У 1920-ті — 1930-ті роки в Данії працювала низка вчених світового рівня в галузі біології та медицини, серед яких фізіолог тварин Август Крог, фізіолог рослин Петер Бойсен-Єнсен, клітинний біолог Альберт Фішер, біохімік Кай Ульрік Ліндерстрем-Ланг.
Серед данських громадян було 10 Нобелівських лауреатів з фізики, хімії, фізіології або медицини: Нільс Рюберг Фінзен, фізіологія або медицина, 1903 Август Крог, фізіологія або медицина, 1920 Нільс Бор, фізика, 1922 Йоганес Фібігер, фізіологія або медицина, 1926 Генрік Карл Петер Дам, фізіологія або медицина, 1943 Оге Нільс Бор, фізика, 1975 Бен Рой Моттельсон, фізика, 1975 Нільс Єрне, фізіологія або медицина, 1984 Єнс Крістіан Скоу, хімія, 1997 Мортен Мелдал, хімія, 2022
Примітки
Література Helge Kragh, Henry Nielsen. Science in Denmark: a thousand-year history. — Aarhus: Aarhus University Press, 2008. — 607 p. — ISBN 8779343171.