Ars Moriendi («Мистецтво вмирати») — назва двох латинських текстів (публікуються приблизно з 1415 по 1450 рр.), що оповідають про процедури, передуючі праведній смерті, і пояснюють, як «померти добре» відповідно до християнських заповідей пізнього середньовіччя. Ці тексти спочатку використовувалися священиками для обряду відспівування, потім вони набули поширення у формі ілюстрованих книг.
Текст було написано в історичному контексті наслідків жахів Чорної смерті і, як наслідок, соціальних потрясінь XV століття. Книга була дуже популярна, переведена на більшість західноєвропейських мов, і стала першим в західній літературній традиції керівництвом до смерті і вмирання.
Існували дві версії: первісну «довгу версію» пізніше змінила «коротка версія», що містить 11 ксилографій, з повчальними зображеннями, які можна було б легко пояснити і запам'ятати.
Оригінальну «довгу версію», звана Tractatus (або Speculum) artis bene moriendi, було складено в 1415 році анонімним домініканським ченцем, ймовірно, за дорученням Констанцького собору (1414—1418, Німеччина). Це був широко відомий трактат, перекладений на більшість західноєвропейських мов, в той час дуже популярний в Англії, де традиції «втішної» літератури про смерть збереглися до XVII століття.
У 1650 році «Святе Життя і Свята Смерть» () стала художньою кульмінацією такого роду літератури.
Трактат «Ars Moriendi» був також в числі перших книг, надрукованих на друкарській машині, і мав широке поширення в більш ніж 100 виданнях до 1500 року, зокрема, в Німеччині. Довга версія дійшла в ≈300 версіях рукописів.
Цикли гравюр, розміщених у цих виданнях, зображували боротьбу ангелів і демонів за людину. Вмираючий міг лежати в передсмертній агонії в ліжку, а його душа відлітала через рот і передавалася в руки одному із сонму ангелівДж. Холл. Словарь сюжетов и символов в искусстве. — М.: Крон-пресс, 1996. — С. 640.
Див. також Art of Dying
Джерела
Література Anonymous. «The Art of Dying Well», in Medieval Popular Religion, 1000—1500, a Reader. Ed. John Shinners, London: Broadview Press, 1997: 525—535. , English translation. Campbell, Jeffrey (1995) «The Ars Moriendi»: An examination, translation, and collation of the manuscripts of the shorter Latin version., Thesis (M.A.), University of Ottawa, 1995, Dugdale, Lydia. Dying in the Twenty-First Century: Toward a New Ethical Framework for the Art of Dying Well (MIT Press, 2015).
Ресурси Інтернету
Eleven woodblock pictures presented in framed pairs. German language. Ars Moriendi page by page {Rosenwald 424} — L'art de Bien Vivre et de Bien Mourir, etcet — at the Library of Congress, circa 1493 Ars moriendi in Castilian, with an introduction by E. Michael Gerli of Georgetown University. Ars Moriendi , by Donald F. Duclow. Danemunro.com , an article on memento mori and ars moriendi appearing in the publication of Dane Munro, Memento Mori, a companion to the most beautiful floor in the world (Malta, 2005) , 2 vols. The ars moriendi eulogies of the Knights of the Order of St John. Ars moriendi. Germany, ca. 1466 24 leaves. 11 illus. 28.7 cm. From the Rare Book and Special Collections Division at the Library of Congress Ars moriendi. Germany, ca. 1470? 14 leaves. illus. 35 cm. From the Rare Book and Special Collections Division at the Library of Congress Ars moriendi. Germany, ca. 1475? 14 leaves (the first blank, wanting). woodcuts: 11 illus. 13.9 cm. From the Rare Book and Special Collections Division at the Library of Congress
Примітки