Александер Ланґе Х'єлланн (; , Ставангер — , Берген) — норвезький письменник і драматург.
Життєпис Александер К'єлланн народився 18 лютого 1849 року, Ставангері. Він — правнук моряка і судновласника Габріеля Шанче К'єлланна (Gabriel Schanche Kielland, 1760—1821). Александер виріс в заможній родині промисловців. Його батько, Йєнс Зетліц К'єлланн був консулом. Він бажав, щоби син був не надто прикріплений до грошей і думав про вічне. Тому Александер був направлений на навчання в місцеву церковну школу. Навчався добре, але неохоче. Пізніше в одному з романів він описав враження від шкільної освіти. У вільний час хлопчик любив грати на флейті, малювати та рибалити. Напередодні тринадцятиріччя Александера померла його мати Крістіана Ланге. Через деякий час батько одружився. Мачуха майбутнього письменника виявилася глибоко релігійною людиною, і прийомних дітей виховувала в суворості. У віці сімнадцяти років Александер був заручений з Беатою Рамсланд, дочкою одного з одновірців мачухи. Після закінчення навчання з нареченою він поїхав до Кристіанії, де вивчав право.
У 1871 році Александер отримав юридичну освіту в Осло. У 1889—1890 роках працював журналістом в газеті «Stavanger Avis». У 1891 році був обраний мером рідного Ставангера. Десять років він перебував на цій посаді. 1902 року був призначений губернатором Мере-ог-Ромсдала.
Письменницька кар'єра К'єлланна була незвичною: він рано залишив літературу, перебуваючи на вершині слави. Одна з причин — письменник-реаліст був не готовий до приходу нової романтичної тенденції в норвезьку літературу в кінці XIX століття. Інша причина — Александер хотів зосередитися на політичній кар'єрі. Помер Александер 6 квітня 1906 року в Бергені. Ще з середини 1880-х років він дуже потерпав від задухи, переніс декілька серцевих нападів, набрав зайвої ваги. Це пришвидшило смерть письменника.
Знамениті родичі Його батько, Йєнс Зетліц К'єлланн був консулом. Серед його родичів було багато особистостей у мистецтві і політиці. Сестра Александера — норвезька художниця-пейзажист Кіті Лан. Дядя — відомий політик Якоб Ланге. Двоюрідний брат Аксель Крістіан Зетліц К'єлланн служив дипломатом. Знаменитий архітектор Джейкоб Крісті К'єлланн був племінником Александера.
Творчість Літературну діяльність розпочав у 1878 році. У Парижі він познайомився з Бернсом і показав йому рукопис поезій. Бернс прийшов у захват і допоміг своєму новому другу знайти видавця. Цього ж року вийшла перша книга віршів «Дорога додому» (). Через рік — перша збірка коротких оповідань принесла автору заслужену славу. Його перший роман «Гарман та Ворше» побачив світ у 1880 році. К'єлланн входив до так званої «великої норвезької четвірки» як називали великих письменників Генріка Ібсена, Бернса, Бйорнстьєрне Бйорнсона, Юнас Льє.
Його поезії склали кілька збірок, виданих у Копенгагені у 1879, 1880 та 1882 роках. Тлом багатьох творів письменника були суспільні та економічні зміни в країні. Іронія К'єлланна з кожною книгою була все агресивнішою. Але, на думку критиків, К'єлланн-драматург виявився значно слабшим, ніж К'єлланн-письменник. Твори К'єлланна перекладені багатьма мовами.
Романи 1880 — «Гарман і Ворше» (); 1881 — «Трудівники» (); 1882 — «Шкіпер Ворше» (); 1883 — «Отрута» (); 1884 — «Фортуна» (); 1886 — «Сніг» (); 1887 — «Свято Іванового дня» (); 1891 — «Якоб» ().
Повісті 1881 — «Ельсе» ().
Новели 1879 — «Новели» (); 1880 — «Нові новели» (); 1882 — «Дві новели з Данії» ().
Драми, публіцистика 1878 — «По дорозі додому» (); 1880 — «Для Сцени. Три маленькі шматочки» (); 1886 — «Три параграфа» (); 1887 — «Опікун Бетті» (); 1888 — «Професор» ().
Публіцистика 1890 — «Справа захисту» (); 1891 — «Люди та тварини» (); 1905 — «Довкола Наполеона» ().
Примітки
Посилання Биография Александра Хьелланна