Япо́нія (), офіційна назва — Япо́нська Держа́ва, / [nihoɴ koku̥]. — острівна держава в Східній Азії та Океанії. Розташована на Японському архіпелазі, межує з Японським морем на заході й Тихим океаном на сході, також простягається від Охотського моря на північному сході до Східно-Китайського та Філіппінського морів на південному заході. Будучи частиною Тихоокеанського вогняного кола, Японія охоплює архіпелаг з 14 125 островів; п'ятьма основними островами, з півночі на південь є Хоккайдо, Хонсю, Сікоку, Кюсю та Окінава.
Офіційно поділена на 47 адміністративних одиниць — префектур та 8 традиційних регіонів. Приблизно три чверті місцевості країни гірські. Як результат, Японія — одна з найбільш густонаселених та урбанізованих країн світу. Найбільша урбанізована територія — Велике Токіо, зосереджена на столиці, Токіо, яка є найбільш населеним мегаполісом у світі, де проживає понад 38 мільйонів людей. З населенням у 126 476 461 особу Японія посідає 11 місце у світі та 4 в Азії за кількістю населення.
Археологічні дані свідчать, що Японія була заселена ще в період пізнього палеоліту. Перші згадки про країну з'являються в китайських текстах з I століття нашої ери. Між IV та IX століттями королівства Японії поступово об'єднувались під Імператором та імператорським двором, які базувалися в Хейан-Кьо (сучасне Кіото). Однак, починаючи з XII століття, політичну владу утримували наступники військових диктаторів (сьоґуни), магнатів (даймьо) та класу воїнської знаті (самураї). Після багатовікового періоду громадянської війни, країну було об'єднано в 1603 році під сьоґунатом Токугава, який запровадив політику зовнішнього ізоляціонізму. Даний період закінчився в 1854 році, коли флот США примусив Японію відкритись Заходу, що призвело до падіння сьоґунату та відновлення імперської влади в 1868 році. У результаті періоду Мейджі, Японія прийняла уряд західного типу і розпочала програму швидкої індустріалізації та модернізації. У 1937 році Японська Імперія вторглась до Китаю, розпочавши тим самим другу японсько-китайську війну; у 1941 році Японія вступила до Другої світової війни на стороні країн Осі. Потерпівши низку серйозних поразок у Тихоокеанському театрі та переживши два атомні вибухи, Японія капітулювала перед союзниками в 1945 році, потрапивши під семирічну окупацію та ухваливши післявоєнну конституцію. Відтоді Японія дотримується моделі унітарної парламентської конституційної монархії з імператором в ролі глави держави та обраним законодавчим органом, відомим як Коккай.
Нині Японія є членом численних міжнародних організацій, серед яких Організація Об'єднаних Націй, Організація економічного співробітництва та розвитку та Велика сімка. Попри те, що країна офіційно відмовилася від свого права оголосити війну, Японія підтримує сучасні збройні сили з метою миротворчої діяльності та самооборони, які посідають четверте місце у світі. Станом на 2019 рік, економіка країни є третьою за величиною номінального ВВП у світі та четвертою за величиною за паритету купівельної спроможності. Японія посідає «дуже високе» місце в індексі людського розвитку; її громадяни користуються високими якістю вищої освіти та найдовшою тривалістю життя у світі, хоча зараз її населення зазнає прогнозованого зниження. У культурному плані, Японія славиться своїм мистецтвом, кухнею, музикою та популярною культурою, яка охоплює відомі галузі коміксів, анімації та відеоігор.
Загальні відомості Японія — острівна країна, розташована на східному узбережжі Азії, у північно-західній частині Тихого океану. Зі сходу і півдня її омиває Тихий океан, з заходу — води Японського та Східно-Китайського морів, а з півночі — Охотське море. Японський архіпелаг простягнувся дугою з північного сходу на південний захід і налічує чотири великих острови Хоккайдо, Хонсю, Сікоку та Кюсю, які становлять 97 % поверхні суходолу і 6848 менших островів. Країна лежить у зоні помірного кліматичного поясу. Її найвіддаленішою точкою на сході є острів Мінамі-Торі села Оґасавара метрополії Токіо (153°59' східної довготи), на заході — містечко Йонаґуні префектури Окінава (122°56' східної довготи), на півдні — острів Окіношіма села Оґасавара метрополії Токіо (20°25' північної широти), а на півночі — острів Бентен міста Вакканай префектури Хоккайдо (45°31' північної широти)Японія // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.. Площа Японії становить км²Дані за 1 жовтня 2007 р.// Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 27 серпня 2008. .
Більша частина Японських островів укрита горами, серед яких багато вулканів. Найвища з них — гора Фуджі (3776 м над рівнем моря).
Результати археологічних досліджень доводять, що люди заселили Японський архіпелаг у добу пізнього палеоліту. Перші писемні згадки про Японію з'являються у китайських історичних хроніках 1 століття. В цілому, історія Японії демонструє динамічні зміни двох парадигм, за якими розвивалася країна — активні відносини із зовнішнім світом та ізоляція від нього. Такі зміни зумовили формування самобутньої японської культури.
Згідно з конституцією, Японія є унітарною конституційною монархією. Главою держави є імператор, але виконавча влада в країні зосереджена в руках прем'єр-міністра. Законодавча влада належить Парламенту, який є одним із найстарших демократичних інститутів Азії. Оскільки Японія була першою країною світу, яка пізнала жах ядерної війни, її нинішній уряд сприяє боротьбі за мир і руху роззброєння.
Японія є третьою за величиною економічною державою світу. Вона посідає 6-те місце за обсягами імпорту та експорту товарів і є членом «Великої сімки».
Японія посідає 10-те місце у світі за чисельністю населення, яке становить близько 127 мільйонів осіб. Столиця країни, Токіо, нараховує понад 8 мільйонів мешканців (агломерація нараховує понад 30 мільйонів мешканців і є найбільшою у світі).
Етимологія
У доісторичну епоху Японію називали Тойо-Ашіхара-Мідзухо-но-куні, тойо ашіхара мідзухо но куні. — «Багата країна очеретяних рівнин і водянистих рисових колосків» та Ашіхара-но-Накацу-куні, ашіхара но накацу куні. — «Центральна країна очеретяних рівнин». Ці назви зустрічаються в стародавніх японських хроніках «Записи про справи давнини» та «Аннали Японії», найбільших зібраннях японських міфів та легенд.
З 4 століття Японію називали Ямато, за назвою давньояпонської держави, яка контролювала більшу частину Японського архіпелагу. Ця держава мала дипломатичні відносини з Китаєм, де її зневажливо іменували Во — «край карликів». Під впливом сусідів стародавні японці вживали на письмі для позначення власної країни китайський ієрогліф «карлик», але читали його на свій лад — «Ямато».
Близько 7 століття принизливу назву змінили на нову, що вказувала на східне розташування Японії. Її записували трьома ієрогліфами — «Країна, де сходить сонце». У 8 столітті цей запис спростили на «Основа сонця». Початково обидва ієрогліфічні сполучення читали як «Ямато», проте згодом стали вимовляти на китайський лад — Ніппон. З 10 століття слово «Ніппон» перетворилося на основне, яким позначали Японію як усередині країни, так і за кордоном.
У 13 столітті венеційський мандрівник Марко Поло поширив у Європі китаїзований варіант японського слова «Ніппон» — CipanguВід китайського слова Жібен-го (, «країна Ніппон»).. У французькій, іспанській та португальській мовах воно трансформувалося у Japon та, за їх посередництва, потрапило до української мови, перетворившись на Японію.
З кінця 19 століття в Японії широко вживалося альтернативне прочитання слова «Ніппон» — Ніхон. У березні 1934 року, за ініціативи Міністерства культури Японії, японський уряд визнав таке прочитання помилковим, закріпивши за «Ніппон» офіційний статус. У чинній Конституції Японії від 1947 року формальною назвою країни визнано Ніппон-коку — «Японська держава». Попри це, слово «Ніхон» і далі вживається в Японії на офіційному і побутовому рівнях.
Природа
Японія — це острівна країна, розташована вздовж тихоокеанського узбережжя Східної Азії. Основні острови — Хоккайдо, Хонсю, Шікоку і Кюшю. Острови Рюкю (Окінава) лежать на 600 км південніше острова Кюсю. У цілому, Японський архіпелаг складається приблизно з 3000 малих островів. Острів Сахалін є частиною японського архіпелагу, але нині контролюється Росією. Японське та айнське населення було депортовано на Хоккайдо, міста на острові перейменовано, японську архітектуру знищено.
Японія посідає 19 місце за щільністю населення у світі. 70—80 % поверхні островів вкривають ліси та гори, непридатні для сільського господарства, промисловості чи мешкання через часті тайфуни, зсуви та землетруси. Більшість населення сконцентровано у прибережних зонах та на рівнинах.
Розташування Японії на стику трьох тектонічних плит Тихого океану є причиною частих землетрусів і підвищеної вулканічної активності на архіпелазі. Найвищою горою-вулканом країни є гора Фудзі, висота якої становить 3776 м. Останні найбільші землетруси сталися 1995 (землетрус в Кобе), 2004 (землетрус в Ніїґаті), а також 2011 років. Існує багато гейзерів і гарячих природних ванн онсен, які використовують для відпочинку.
Клімат Японські острови, які простягаються з півночі на південь, лежать у шести кліматичних зонах. Зона Хоккайдо Найпівнічніший регіон помірного клімату з холодними зимами та прохолодним літом. Опади не часті, але взимку острови вкрито глибоким снігом. Зона Японського моря Західне узбережжя острова Хонсю є місцем частих і сильних опадів, особливо взимку. Влітку прохолодно, хоча інколи, завдяки вітру Фен, буває надзвичайно спекотно. Зона ЦентральногірськаТиповий континентальний клімат зі значними коливаннями температури взимку і влітку, вночі та вдень. Опади помірні. Зона Внутрішнього Японського моряГори Чюґоку і Шікоку перешкоджають сезонним вітрам, забезпечуючи порівняно теплу погоду впродовж цілого року. Клімат середземноморський. Зона Тихого океануСхідне узбережжя японського архіпелагу характеризується холодними зимами з невеликою кількістю снігопадів, та спекотним і вологим літом завдяки південно-східним вітрам. Зона Південних островівОстрови Рюкю лежать у субтропічному кліматичному поясі, де зима і літо теплі. Опади дуже значні, особливо влітку. Частими є тайфуни.
Сезон дощів починається у травні на Окінаві та закінчується наприкінці липня на Хоккайдо, проносячи дощовий фронт уздовж усього архіпелагу на північ. У центральних областях Японії сезон триває впродовж декількох тижнів, починаючи з середини червня. Наприкінці літа та на початку осені тайфуни приносять сильні дощі.
Флора і фауна
Японія має багату флору і фауну. Їхні особливості обумовлено відносною ізоляцією Японського архіпелагу від Азійського континенту та протяжністю архіпелагу з півночі на південь. За даними Союзу біологічної систематики Японії, станом на 2003 у країні налічувалося понад 600 видів бактерій, 6200 видів найпростіших, 9300 видів рослин, близько 13 тисяч видів грибів та понад 60 тисяч видів тварин. Значна їх частка є ендемічними та реліктовими видами, які за межами Японії не зустрічаються.
Представників фауни Японії класифікують за двома регіонами — Палеарктичним та Індомалайським. До першого входять території Хоккайдо, Хонсю, Сікоку та Кюсю, а до другого — Рюкю та південні острови.
Ландшафти і фізико-географічне районування Особливості географічного положення архіпелагу, складна тектонічна історія, активний вулканізм, значна протяжність з півночі на південь і взаємодія материкових та океанічних повітряних мас зумовили надзвичайне різноманіття природних ландшафтів Японії. Ландшафтну структуру країни визначають 4 типи ландшафтів: 1 — далекосхідні підтайгові; 2 — далекосхідні широколистянолісові; 3 — східноазійські субтропічні вологолісові; 4 — вологі субтропічні й тропічні високогір'я з поясом темнохвойних лісів.
За фізико-географічним районуванням світу Японія належить до п'яти фізико-географічних областей Японської острівної фізико-географічної країни: