Націонал-соціалістична робітнича партія Данії (, DNSAP) — данська націонал-соціалістична політична партія, заснована у 1930 році; найбільша націонал-соціалістична партія країни до та під час Другої світової війни. Найбільшого розквіту зазнала за часів німецької окупації Данії.

Офіційно розпущена у 1945 році після звільнення Данії військами союзників, майже повністю втративши народну підтримку, хоча деякі її колишні члени намагалися продовжувати її діяльність.

Створення, керівництво та програма партії Партія була заснована у Копенгагені 16 листопада 1930 року після успіху німецьких нацистів на виборах до того ж року. У заснуванні брали участь п'ятеро осіб — , Георг Фредеріксен, , Курт Карліс Хансен та Кнуд Б. Вессельтофт, які пообіцяли безкомпромісно — за потреби навіть ціною свого життя — боротися за цілі партії, та проголосили про те, що програма партії залишиться незмінною до того, як мета буде досягнута і тоді партія буде розпущена. Засновники партії обрали її керівником Кая Лембке та передали йому безумовний авторитет у партіїDet Kgl. Bibliotek på Digitale samlinger.

Новостворена партія багато у чому наслідувала НСДАП, зокрема були скопійовані основні атрибути (коричнева уніформа, використання свастики як символу партії і нацистського вітання та назву «штурмові загони» (SA —«Storm Afdelinger») для власної напіввійськової організації. Партійна програма являла собою фактично переклад 25 пунктів програми НСДАП, і навіть офіційний гімн партії був просто данською версією пісні Горста Весселя. Партія переслідувала явні антисемітські цілі, хоча й не у таким масштабах, як німецькі нацистиDavid Littlejohn — Foreign Legions of the Third Reich. Volume 1.

Втім, партія все ж мала низку відмінностей від НСДАП: члени НСРПД-данські націоналісти хотіли перенесення кордону Данії на південь з метою отримання усієї території історичного Герцогства Шлезвіг, що перенесло б більшу частку етнічних німців під контроль Данії. НСРПД насправді вважала німців північного та германізованими данцями, яких політичним шляхом можна повернути до їх данського походженняMadeleine Hurd 2011, Bordering the Baltic: Scandinavian Boundary-Drawing Processes, 1900-2000, LIT Verlag Münster, , pp. 83-84. Німці ж прагнули включити північну частину Шлезвіга до складу німецької держави.

НСРПД також підтримувала лояльність до данської монархії та Церкви Данії.

Партійна програма у 1930 році Партія виклала свою програму у 25 пунктах, яка, як зазначалося, здебільшого була просто точним данським перекладом програми німецької націонал-соціалістичної партії (що також налічувала 25 пунктів) від лютого 1920 року, пристосованим до реалій країни.

• розпуск та заборона (пункт 2);

• країна та землі (колонії) як місце для збільшення населення (пункт 3);

• обмеження іміграції (пункт 8);

• заміна збройних сил армією, яка може бути використана для нападу (пункт 22);

• судові переслідування мистецьких та літературних напрямів, які вважалися шкідливими для народу (пункт 23);

• потужна державна влада з безперечним авторитетом над країною (пункт 25).

Ставлення до євреїв Метою партії було ведення «визвольної боротьби» за «звільнення данського народу від панування єврейського матеріалістичного духу». У пункті 4 партійної програми йшлося про те, що «лише ті, хто належить до народу, можуть бути громадянами країни. Такими є лише ті, що мають данську кров. Євреї не належать до народу.» У пункті 5 зазначалося, що «негромадяни мають розглядатися як гості та підкорятися законодавству щодо іноземців.»

Для порівняння, в одному з пунктів прийнятої у 1920 році для НСРПН партійної програми йшлося наступне: «Громадянином Німеччини може бути лише той, хто належить до німецької нації, у чиїх жилах тече німецька кров, незалежно від релігійної приналежності. Таким чином, жоден єврей не може бути віднесений до німецької нації, а також бути громадянином Німеччини.» У наступному пункті йшлося про те, що «Той, хто не є громадянином Німеччини, може проживати у ній як гість на правах іноземця. Кожен іноземець зобов'язаний дотримуватися вимог законодавства щодо іноземців.» Das 25-Punkte-Programm der NSDAP på documentArchiv.de

Нове керівництво і нова партійна програма від 1933 року Ексцентричний ротмістр Кай Лембке був доволі примхливим та йому не вистачало очевидного політичного чуття як для вождяBundgaard Christensens m.fl. "Danmark besat", side 141-143, тому зростаюча невдоволеність його характером та жорстокістю разом із постійними хвилюваннями у Копенгагенському регіоні партії призвели у липні 1933 року до того, що відділення партії у південній та північній Ютландії відмовилися від своєї присяги до Лембке та проголосили Фріца Клаусена лідером для всієї Ютландії, який водночас перейняв і щотижневе партійне видання, газету «National-Socialisten» (). Кілька днів потому відділення партії у Ютландії було закрите, і Клаусен був обраний новим лідером партії. Лембке у наступні роки даремно намагався відновити своє лідерство за підтримки решти членів партіїJohn T. Lauridsens ”Dansk Nazisme”, kapitel 4. За перебування Лембке на посаді керівника НСРПД до неї вступили лише кілька сотень членів та вона не змогла заручитися навіть мінімальною підтримкою на виборах до Фолькетингу у 1932 році. Клаусен же зосередив основну діяльність на території рідного Північного Шлезвіга, де проживала найчисленніша у Данії німецька діаспора та де підтримка НСРПД була найактивнішою.

У новій партійній програмі від вересня 1933 року 25 вимог партії скоротилися до лише 8 пунктів, які містили значно менш конкретні формулювання. Наприклад, про єврейське питання тепер йшлося окремо, що партія «прагне повернення данського народу, економічно та морально, на основі нордичної культури та раси». Після цього програма партії не замінювалася та не оновлюваласяDigitaliseret pamflet "Hvad vi vil!" på Det Kgl. BibliotekJohn T. Lauridsens ”Dansk Nazisme”, side 145-148.

Керівництво партії у 1943–1945 рр. Після незадовільного для партії результату виборів до Фолькетингу у березні 1943 року та вивільнення окупаційної влади від партії Фріц Клаусен тимчасово відійшов від справ на користь свого заступника Теофілуса Ларсена. Восени 1943 року Фріц Клаусен записався військовим лікарем до Ваффен-СС, звідки у квітні 1944 року він знову повертається до Данії, а 5 травня він формально склав свої лідерські повноваження, які були передані раді керівників із трьох осіб, на чолі якої стояв К.О. Йорґенсен. Рада керівників виключила з партії Фріца Клаусена 22 листопада 1944 року, і 20 січня 1945 року новим лідером партії став К.О. ЙорґенсенJohn T. Lauridsens ”Dansk nazisme”, side 509Gads leksikon om besættelsestiden, side 83 og 93.

Діяльність у період окупації Данії НСРПД підтримувала вторгнення гітлерівських військ до Данії та подальшу окупацію країни 9 квітня 1940 року. Наприкінці 1940 року відбувся перехід до нацистського уряду за підтримки німецького адміністратора, Сесіля фон Ренте-Фінка, проте через політику співпраці із легітимним данським урядом було вирішено краще зачекати із цим до моменту перемоги Німеччини у війні, хоча НСРПД вже отримувала фінансову та політичну підтримку від Німеччини. Таким чином данський уряд отримав дозвіл продовжувати свою діяльність, але лише за умови співпраці із Третім Рейхом.

Головним фактором, що вплинув на вирішення Ренте-Фінка, були партійні збори 17 листопада 1940 року, заплановані як сигнал перейняття партією політичної влади у Данії. Учасники зборів мали сутички з величезним натовпом, кількість осіб у якому у кілька разів перевищувала кількість власне учасників зборів, і члени партії були змушені шукати захисту у данської поліції, яка після зборів також мала доправити їх у безпечне місце, щоб уникнути нападів та побиттів від населення.

НСРПД також виступила із пропозицією відновити старі кордони та повернути Північний Шлезвіг німцям, але це також довелося відкласти до остаточної перемоги Німеччини. У складі коаліційного уряду військового часу (1940—1943) представники НСРПД були відсутні. Навіть на виборах до парламенту 1943 року НСРПД набрала лише 43 тисячі голосів, заледве покращивши свій довоєнний рейтинг. Наступного дня Фріц Клаусен відмовився від фінансової підтримки з Німеччини, вирішивши дотримуватися «суто данської» національної лінії. Згодом його було відправлено у відставку та на Східний фронт у якості польового хірургаHans Kirchhoff: Die dänische Staatskollaboration. In: Werner Röhr (Hrsg.): Okkupation und Kollaboration (1938–1945). Beiträge zu Konzepten und Praxis der Kollaboration in der deutschen Okkupationspolitik (= Europa unterm Hakenkreuz. Erg. Bd. 1. Hüthig, Berlin 1994, S. 104f.).

На той час кількість членів партії складала близько 40 тисяч осіб. Місцеве населення загалом ставилося до членів партії зневажливо та бойкотувало їх заходи.

Після окупації країни НРСПД прагнула зайняти таке ж положення у Данії, як партія «Національна єдність» у Норвегії, проте на відміну від Квіслінга у Норвегії та Мюссерта в Нідерландах, Фріц Клаусен так і не отримав посаду при владі. Надалі НСРПД була активно задіяна у створенні данських підрозділів СС.

Члени НСРПД У 1930-х роках послідовникам партії здебільшого походили з сільського господарства, постраждалого через Велику депресію. Серед налаштованого проти німців після поразки у Дансько-прусській війні населення партія отримала дуже незначну підтримку.

Станом на кінець 1939 року партія налічувала приблизно 5000 членів, найбільша кількість була зафіксована у березні 1943 року — 19 000 членів. Навесні 1945 року до партії входили приблизно 12 000 членів. Приблизно чверть усіх членів партії становили жінки. Згідно із підрахунками, приблизно 39 000 осіб входили або були колись членами партії у період із 1930 по 1945 ррJohn T. Lauridsens ”Dansk Nazisme”, side 520Djursaas "DNSAP: de danske nazister", bind 1 side 52.

За весь час існування партії Південна Ютландія (або ж Північний Шлезвіг) була тим регіоном, де підтримка партії була найсильнішою. Іншими округами із відносно високою кількістю членів партії були округи Ольборґ, Рандерс та Орхус, а також Лолланд-Фальстер разом із Фредеріксборґом, округи Копенгаген, Роскілле та СореDjursaas "DNSAP: de danske nazister", bind 1 side 62.

Існує документ під назвою , створений лідером партії Фріцем Клаусеном у Боврупі, який містить загальний список усіх членів партії. На даний момент він зберігається у Державному архіві Данії. Частина цього документу, яка щороку збільшується через закінчення терміну дії авторських прав, наразі доступна у цифровій форміSlægtsforskernes Bibliotek på bibliotek.dis-danmark.dk.

Відомим членом партії також була данська письменниця та журналістка .

Вибори до Фолькетингу Призначення Фріца Клаусена також не сприяло особливій популярності партії.

Партія брала участь у виборах до Фолькетингу 22 жовтня 1935 року із 61 кандидатом, здобувши у них близько 16 000 голосів. Це становило приблизно 1% від загальної кількості голосів (1 651 132), тому НСРПД не змогла отримати своє представництво у ФолькетингуFolketingsvalget 1935 på dst.dk.

Партія знову висувалася на вибори до Фолькетингу 3 квітня 1939 року із 87 кандидатами, на яких здобула близько 31 000 голосів (близько 1,8% від загальної кількості голосів — 1 709 556) та відкрила три мандати у Фолькетингу, які отримав лікар Фріц Клаусен (керівник партії) із Боврупа, довірена особа Оґе Хенріксен із Геллерупа та коваль Теодор М. Андерсен із МаріаґераFolketingsvalget 1939 på dst.dk.

На виборах до Фолькетинґу 23 березня 1943 року партія із 116 кандидатами отримала 43 000 голосів, що відповідало вже 2,1% від загальної кількості голосів (2 040 583), що дало партії три мандати, які були передані редактору Хельґе Банґстеду із Люнґбю, лікареві Фріцу Клаусену із Боврупа та бізнесмену Ейнару Йорґенсену із ҐлострупаFolketingsvalget 1943 på dst.dk. Зважаючи на те, що партія із виборів у 1939 році вчетверо збільшила кількість своїх членів, помірний успіх на виборах 1943 року був несподіванкою та розчаруваннямGads Leksikon om besættelsestiden, side 93.