Красна гіркаКрасна гірка // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 346., також Ля́ляЛяля // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 313. — слов'янське народне свято, в Україні та Білорусі святкується 22 травня і пов'язується з Весняним Юрієм. . В Росію перейшло з України та Білорусі і пов'язується з Антипасхою (Хоминою неділею).

У деяких місцевостях «Красною гіркою» називали вівторок Радуницького тижня (Радуниця)Горка // Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882., як і сам Радуницький тижденьФома // Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882..

Назва Назва «Красна гірка» відома в усіх східних слов'ян і пов'язана з високими (гористими) місцями — «красними гірками», що рано відтавали навесні і які слугували місцем для святкових обрядів. З приходом християнства на таких підвищеннях стали будувати церкви. Окрім того, свято символізує зустріч весни, «красного сонця».

Красною гіркою також могло називатися будь-яке весняне народне гуляння на Великодньому тижні, чи в Юріїв день, чи в будь-який день від Хоминого понеділка до Юрія Теплого.

Інша назва, «Ляля», походить від обряду «Лялі», або «Лелі». Припускають, що обряд пов'язаний з міфічною Лелею (Лялею) — одною з Рожаниць, дочкою Лади.

В інших східнослов'янських народів Красна гірка відома під різними назвами: , ; , .

Християнський аспект

Народний аспект У цей період молодь водила різ­ні ігри (наприклад, горюдуба), які теж відбувалися на високих міс­цях.

По обіді дівчата збиралися на лузі в хоровод, обирали найкращу з-серед себе. Потім хоровідниці перев'язували їй шию, груди, руки й ноги різним зіллям, на голову клали вінок зі свіжих квітів, а до ніг — вінки із зелені. Інші дівчата танцювали навколо «Лялі» і співали пісні. Потім вона роздавала своїм подругам вінки, молоко, сир, масло тощо. Припускають, що цей обряд є відлунням поклонін­ня якійсь весняній богині.

Весілля Оскільки хліборобські роботи в проміжок між Антипасхою і Юрієм Весняним ще широко не розгортали­ся, а піст вже закінчився, цей період був підхожим часом для весіль.

Примітки

Література