Яан Латтік (; 22 жовтня 1878, Карула — 27 червня 1967, Стокгольм, Швеція) — естонський політик, письменник, міністр освіти Естонії та міністр закордонних справ Естонії.
Життєпис Латтік був пастором за фахом та вивчав теологію в Тартуському університеті. Він також був автором дитячих оповідань, написаних на діалекті вістро з південної Естонії. Латтік був членом делегації Естонії в Лізі Націй у 1921 році. У 1925 році він став міністром освіти та міністром закордонних справ Естонії у період з 1928 по 1931 рік. Перебував на посаді посла Естонії у Литві від вересня 1939 року до липня 1940 року.
У 1944 році втік до Швеції, після другої радянської окупації Естонії. Жив у Швеції решту життя.
Помер 1967 року у Стокгольмі та був похований на кладовищі Скугсчюркогорден. Наприкінці 2008 року тіла Латтіка та його дружини були перепоховали на Старому кладовищі у Вільянді відповідно до волі його ріднихhttps://www.postimees.ee/45548/err-ee-riigitegelase-jaan-lattiku-sailmed-joudsid-kodumulda.
Праці Lühiproosa «Meie noored» (jutukogu), Tartu 1907; 2. trükk: Tartu 1913; 3., täiendatud trükk: Tartu 1918; 4. trükk: Tartu 1921 «Minu kodust» (jutukogu), Tallinn 1921 «Surnu pruut ja katkised käed» (jutud), Tartu 1924 «Mets» (jutukogu), Tallinn 1928 «Surnu pruut», Tartu 1928 «Koolipoisid» (jutustus), Tallinn 1928; 2. trükk, eessõna: Hando Runnel, LR 1988, nr 37 «Räägi mulle üks jutt. Jutustused noortele ja vanadele», Stockholm 1946 «Mõrsjapärg. Jutustusi ja mälestusi», Eesti Kirjastus Orto, Göteborg 1951 «Meie noored» (valimik raamatutest «Meie noored», «Mets» ja «Minu kodu»), Stockholm 1952; 2. trükk: Canopus, Tallinn 2009 «Talupoja laul. Jutustusi ja mälestusi», Toronto 1953 «Kui meil veel püksa ei olnud» (valikkogu). Koostanud ja eessõna: Hando Runnel. Ilmamaa, Tartu 1998 «Meie vanad. Mu kodumaa vaene… 1942—1961» (arutlusi, meenutusi, jutlusi). Koostaja Hando Runnel, Ilmamaa, Tartu 2002
Примітки
Посилання Яан Латтік