Елізабет Сміт Фрідман (, 26 серпня 1892, Гантінгтон — 31 жовтня 1980, Плейнфілд) — перша американська жінка-криптографка. Також математикиня та письменниця.

Біографія Народилася в Гантінгтоні, Індіана, в родині квакерів, наймолодшою з дев'яти дітей. Її мати була проти звичайного імені Elizabeth, тому вона дала дочці ім'я з особливим написанням — Elizebeth. Закінчила в штаті Мічиган за спеціальністю «англійська література». Проявила великий інтерес до мов, вивчала латинську, грецьку, німецьку.

Лабораторія Рівербенк На початку 1910-х Елізабет Сміт познайомилася з підприємцем і філантропом , який запропонував їй роботу в лабораторії у своєму маєтку Рівербенк, розташованому в Женеві, штат Іллінойс. Фабіан доручив Елізабет Сміт співпрацювати з Елізабет Веллс Геллап та її сестрою, щоб перевірити гіпотезу про те, що автором п'єс і сонетів Шекспіра насправді є філософ Френсіс Бекон, а також розшифрувати закодовані повідомлення, які мали міститися в п'єсах та віршах Шекспіра.

В лабораторії Рівербенк Елізабет Сміт працювала в оточенні 15 висококваліфікованих фахівців — перекладачів, фахівців у галузі акустики, машинобудування, аспіранта в області генетики та інших. Лабораторія Рівербенк була одним із перших дослідницьких центрів США з вивчення криптографії. Багато цінних матеріалів із історії криптографії були зібрані завдяки роботі Елізабет Сміт. До створення шифрувального бюро армії США () під час Першої світової війни Лабораторія Рівербенк вважалася фактично єдиною установою в США, здатною розшифровувати кодові повідомлення. Під час Першої світової війни деякі підрозділи уряду США скеровують у Лабораторію Рівербенк своїх співробітників на навчання криптографії. Серед них була й Агнес Дріскол, направлена навчатися до ВМФ США.

У травні 1917 Елізабет Сміт одружилася з одним зі співробітників Лабораторії — Вольфом Фрідманом. Родина Фрідманів пропрацювала в Лабораторії Рівербенк ще 4 роки, після чого в 1921 році перейшла на роботу у військове міністерство у Вашингтоні.

На державній службі Після деякого періоду роботи на ВМС США, в 1923 Елізабет Сміт Фрідман перейшла на роботу в митну службу міністерства фінансів. У митній службі вона спрямувала свої зусилля на боротьбу з контрабандистами й нелегальними торговцями алкоголем, що було надзвичайно актуально після введення «сухого закону» в США в 1919 році. Бутлегери й наркоторговці в 1920-ті у своїй діяльності стали активно використовували радіо, передаючи зашифровані повідомлення. Їх шифри спочатку були досить складними й Елізабет Сміт Фрідман організувала злам цих шифрів. За час роботи на берегову охорону та Митну службу за часів сухого закону вона розшифрувала понад 12 тисяч повідомлень бутлегерів. Завдяки її заслугам владі США вдалося притягнути до відповідальності багатьох контрабандистів, які діяли в Мексиканській затоці й на узбережжі Тихого океану, а також в Х'юстоні (Техас) і Новому Орлеані. Її зусиллями в 1933 були винесені звинувачувальні вироки стосовно 35 ватажків бутлегерів, що були визнані в порушенні закону Волстеда.

Елізабет Сміт Фрідман також належить головна роль у врегулюванні суперечки між канадським та американським урядами з приводу приналежності вітрильника i'm AloneClaim of the British Ship «I'm Alone» v. United States, The American Journal of International Law, 29 (1935) 326—331. Судно, що йшло під канадським прапором, було потоплено Службою берегової охорони США за непокору сигналу «лягти в дрейф». Канадський уряд за фактом цього інциденту виставив позов в $ 350 тисяч проти США, але аналіз 23 радіоповідомлень, розшифрованих Сміт Фрідман, вказав, що судно де-факто є власністю США. Справжні власники судна були виявлені й канадський позов був відхилений.

Після цього в 1937 канадський уряд звернувся за допомогою до Сміт Фрідман у справі торговця опіумом Гордона Ліма і його спільників. Попри те, що Сміт Фрідман не володіла китайською мовою, їй вдалося розшифрувати код торговців опіумом, що мало ключове значення для обвинувачення. Це справа черговий раз продемонструвала видатні здібності Елізабет Сміт Фрідман.

Під час Другої світової війни група криптографів на чолі зі Сміт Фрідман, яка працювала на Берегову охорону США, була переведена у ВМФ США, де вони зламували код німецької шифрувальної машини Енігма.

Здібності Сміт Фрідман були використані також і в одній із найгучніших шпигунських справ часів Другої світової війни — справі , відомої як «жінка-лялька». Велвелі Дікінсон разом з чоловіком були нью-йоркськими підприємцями, яких звинувачували у шпигунстві на користь Японії. Ляльковий магазин Велвелі існував, як прикриття для її шпигунської діяльності, вона передавала інформацію про ВМФ США своїм агентам в Південній Америці з використанням стеганографії. Листування В. Дікінсон, в якому містилося закодоване повідомлення про переміщення американських судів в Перл-Гарбор, було проаналізовано й розшифрована Елізабет Сміт Фрідман, на підставі чого В. Дікінсон був винесений звинувачувальний вирок.

У післявоєнний період Елізабет Сміт Фрідман стала технічною консультанткою і створила систему безпечного зв'язку для Міжнародного валютного фонду.

Елізабет Сміт Фрідман протягом своєї кар'єри працювала в тісному співробітництві з чоловіком, але багато її заслуг в області криптографії є самостійними та унікальними.

У відставці Елізабет Сміт Фрідман та її чоловік після виходу на пенсію з державної служби залишалися ентузіастами в дослідженні текстів Шекспіра і в 1957 написали книгу «Погляд шифрувальника на Шекспіра», опубліковану під назвою «Розгляд шекспірівських шифрів».The Shakespearian ciphers examined (Cambridge University Press, 1957) Ця книга була удостоєна нагород шекспірівської бібліотеки Фолґер у Вашингтоні й Американського шекспірівського театру і Академії. У цій книзі спростовується «беконівський підхід» до творів Шекспіра сестер Геллап й Ігнатіуса Доннеллі. Фрідмани відзначають, що виявили в публікації приховану фразу: «Я не писав п'єс. Ф. Бекон».

Після смерті чоловіка в 1969, Елізабет Сміт Фрідман присвятила своє життя складанням бібліотеки й бібліографії його робіт. Ця найбільша приватна колекція матеріалів із криптографії в світі згодом передана в бібліотеку в Лексингтоні, штат Вірджинія.

Елізабет Сміт Фрідман померла 31 жовтня 1980 в Плейнфілді, Нью-Джерсі, у віці 88 років. Її ім'я в 1999 увічнено в Залі Слави Агентства національної безпеки

Примітки