Морська піхота ВМФ СРСР — рід сил (військ) ВМФ ЗС СРСР, призначений для ведення бойових дій на приморських напрямках, в інтересах як флотів так і приморських сухопутних угруповань військ.
Історія і структура Історичної спадковості від подібних формувань Російської імперії не мала, як й інші складові збройних сил загалом.
Громадянська війна В ході громадянської війни, від моменту створення Робітничо-селянської Червоної армії, військове керівництво РСФРР не розглядало питання щодо створення такого окремого роду військ, як морська піхота з частин та з'єднань постійного складу.
В роки війни на сухопутні фронти з флотів було відряджено більше 75 000 військових моряків, яких використовували в ході невеликих тактичних десантів на берегах річок і озер.
Єдиним прецедентом створення тимчасового зведеного з'єднання, яке виконувало функції морської піхоти можна віднести до подій серпня-вересня 1920 року. Він пов'язаний з активним просуванням військ генерала Врангеля до Північної Таврії.
Терміново в складі Південно-Східного фронту, для протидії військам Врангеля була сформована 1-ша Морська експедиційна дивізія. До складу дивізії чисельністю 5000 осіб увійшли 4 піхотних полки з 2 батальйонів, кавалерійський полк, артилерійська бригада й інженерний батальйон. Завданням дивізії було поставлене десантування з кораблів на узбережжя Азовського моря й його оборона в районі Маріуполя.
Після завершення бойових дій біля узбережжя Азовського й Чорного морів 1-ша морська експедиційна дивізія була розформована.
Міжвоєнний період Після громадянської війна керівництво ЗС СРСР не надавало значення необхідності створення морської піхоти.
Тільки в липні 1939 року на Балтійському флоті була створена Окрема спеціальна бригада, яка в 1940 році була перейменована на 1-шу бригаду морської піхоти. Окрім цієї бригади існували окремі роти морської піхоти в складі Дунайської й Пінської військових флотилій.
Однак, не дивлячись на факт появи подібної бригади, морської піхоти як такої не було, оскільки була відсутньою спеціальна десантна підготовка, а у складі ВМФ СРСР були відсутні спеціальні десантні кораблі.
Німецько-радянська війна
З початком бойових дій відношення керівництва ЗС СРСР до морської піхоти разюче змінилося. Було створено значну кількість формувань морської іхоти загальною чисельністю від 100 000 до 200 000 осіб. В деяких західних джерелах вказується, що протягом військових років їх чисельність досягла свого історичного максимального значення перевищуючи 350 000 осіб в 40 бригадах.
В липні 1941 року розпочалося формування бригад морської піхоти з особового складу флотів.
Відповідно до рішення НКО СРСР від 18 жовтня 1941 року в листопаді того ж року в 5 військових округах (САВО, УрВО, ПриВО, СКВО й СибВО) розпочалося формування 25 морських стрілецьких бригад. На формування даних бригад командування ВМФ СРСР виділило 39 052 військових моряків.
Особливості термінології Думки істориків щодо того, що слід відносити до поняття «морська піхота» стосовно складу радянських військ під час Другої світової війни суттєво різняться.
Згідно однієї з точок зору в роки війни існувало три різновиди морської піхоти: з'єднання й частини морської піхоти; морські стрілецькі бригади; з'єднання й військові частини сухопутних військ, які не мали в своїх назвах слів «морська» або «морської», але комплектувалися в основному моряками й застосовувалися у но укомплектованные в боях, як морська піхота.
Згідно другої думки до морської піхоти слід відносити лише два перші типи формувань: з'єднання й частини морської піхоти; морські стрілецькі бригади;
Під з'єднаннями й частинами морської піхоти слід розуміти бригади морської піхоти й окремі батальйони морської піхоти. Різниця поміж бригадами морської піхоти й морськими стрілецькими бригадами полягала в їх призначенні. Бригади морської піхоти призначалися для десантних і протидесантних дій на приморських напрямках. Морські стрілецькі бригади призначалися для використання на сухопутних фронтах. У зв'язку з цим бригади морської піхоти підпорядковувалися командуванню флотів, а морські стрілецькі бригади підпорядковувалися командуванню фронтів. Також різниця полягала в комплектуванні бригад: бригади морської піхоти комплектувалися повністю з матросів, які пройшли необхідну підготовку, а морські стрілецькі бригади комплектувалися з матросів лише частково (від 33 % до 80 % особового складу).
Склад морської піхоти
Всього за роки війни, на різних етапах, на різних фронтах в складі об'єднань і з'єднань сухопутних військ, флотів і флотилій, з формувань у назвах яких вживалося «морська піхота» були: 1 дивізія; 19 окремих бригад; 14 окремих полків; 36 окремих батальйонів.
Окрема бригада морської піхоти (обрмп) мала у своєму складі: управління бригади; 3-6 батальйона морської піхоти; 1-2 артилерійських дивізіони; танковий батальйон (для обрмп Балтійського флоту); минометний батальйон (до 1942 року); розвідувальна рота; рота протитанкових рушниць; саперна рота; рота зв'язку; взвод ППО; підрозділи тилового забезпечення. Чисельність особового складу бригад морської піхоти коливалася від 5 000 до 8 000 осіб.
Морська стрілецька бригада (морсбр) мала в своєму складі: управління бригади; 3 стрілецьких батальйона; окремий артилерійський дивізіон; окремий протитанковий батальйон; окремий мінометний дивізіон; батальйон зв'язку; розвідувальна рота; рота протитанкових рушниць; саперна рота; взвод ППО; підрозділи тилового забезпечення.
Особовий склад морської стрілецької бригади — 4 500 осіб. З них від 33 до 80 % були моряками.
Слід зазначити, що єдина дивізія морської піхоти в роки війни (1-ша дивізія морської піхоти), була сформована з вже після її виведення зі складу дієвої армії в листопаді 1944 року.Перечень № 5: стрелковых, горнострелковых, мотострелковых и моторизованных дивизии, входивших в состав Действующей армии в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 гг. Сайт Солдат. Ру
Відзначені формування морської піхоти За участь в бойових діях в ході Німецько-радянської війни й радянсько-японської війни, велика кількість формувань морської піхоти були нагороджені почесними назвами, державними нагородами й гвардійським званням.
При цьому джерел, які підтверджують факт нагородження частин і з'єднань морської піхоти в складі Балтійського флоту немає. Відомо що в боях відзначилисянаступні з'єднання Балтійського флоту: , , , і 260-та бригада морської піхоти. Ці з'єднання (окрім 260-ї бригади) були розформовані в період від листопада 1941 до травня 1943 року.Перечень № 7: Управлений бригад всех родов войск, входивших в состав Действующей армии в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 гг. Сайт Солдат. Ру Відзначені формування морської піхоти Північний флот ; 63-тя морська стрілецька Кіркінесська Червонопрапорна бригада. Чорноморський флот ; 83-тя окрема Новоросійсько-Дунайський двічі Червонопрапорна ордена Суворова бригада морської піхоти; 143-й окремий Констанцський Червонопрапорний батальйон морської піхоти; 305-й окремий Червонопрапорний батальйон морської піхоти; 369-й окремий Керченський Червонопрапорний батальйон морської піхоти; 384-й окремий Миколаївський Червонопрапорний батальйон морської піхоти; 386-й окремий Червонопрапорний батальйон морської піхоти; 393-й окремий Новоросійський Червонопрапорний батальйон морської піхоти імені Ц. Л. Кунікова. Тихоокеанський флот 13-та гвардійська Червонопрапорна бригада морської піхоти; 355-й окремий гвардійський батальйон морської піхоти; 365-й окремий гвардійський батальйон морської піхоти; 142-й окремий гвардійський розвідувальний загін штабу Тихоокеанського лфоту. З'єднання й частини, які брали участь в боях на сухопутних фронтах 2-га гвардійська Червонопрапорна морська стрілецька бригада; 3-тя гвардійська Червонопрапорна морська стрілецька бригада; 11-та гвардійська морська стрілецька бригада; ; 62-га Червонопрапорна морська стрілецька бригада;
81-ша Червонопрапорна морська стрілецька бригада; 31-й окремий Петрозаводський батальйон морської піхоти.
Післявоєнний період
Скасування морської піхоти Після завершення бойових дій Німецько-радянської війни й радянсько-японської війни, а також наступної демобілізації ЗС СРСР в 1945—1946 роках, в складі ВМФ СРСР перебували 6 бригад, 2 полки й 10 окремих батальйонів морської піхоти.
Єдина у ВМФ СРСР в 1948 році була переформована й перейменована на 1-шу кулеметно-артилерійську Мозирську Червонопрапорну дивізію (1-ша кулад). Ця дивізія складала основу військово-морської бази «Порккала-Удд» на території Фінляндії. В 1955 році радянська військово-морська база була ліквідована, а в січні 1956 року півострів був достроково повернутий Фінляндії. У зв'язку з цим 1-ша кулад була розформована.
В період до жовтня 1955 року були розформовані всі бригади й батальйони морської піхоти створені в роки війни.
В березні 1956 року була розформована 14-та бригада морської піхоти, дислокована на Камчатці, яка була створена в січні 1946 року.
Відродження роду військ
Через 7 років після ліквідації останніх з'єднань морської піхоти керівництво ЗС СРСР усвідомило помилковість своїх дій і приступило до повторного створення роду військ.
Згідно дериктиви Міністерства оборони СРСР від 7 червня 1963 року № орг/3/50340 336-й гвардійський мотострілецький полк був переформований на 336-й окремий гвардійський полк морської піхоти Балтійського флоту (336-й опмп БФ).
336-й полк став першою військовою частиною відродженої морської піхоти ВМФ СРСР.
Так само вчинили на всіх інших флотах ВМФ СРСР, де були створені полки морської піхоти. Нові полки формуються на базі мотострілецьких полків, перепідпорядкованих зі складу військових округ штабам флотів.
В тому ж 1963 році на базі 390-го мотострілецького полку 56-ї мотострілецької дивізії, переданого зі складу Далекосхідної військової округи до складу Червонопрапорного Тихоокеанського флоту, був створений 390-й окремий полк морської піхоти Тихоокеанського флоту (390-й опмп ТФ) з дислокацією в н.п. Приморського краю.
В 1966 році на базі 1-го батальйону 336-го полку морської піхоти, а також особового складу 135-го мотострілецького полку 295-ї мотострілецької дивізії Закавказької військової округи, був сформований 309-й окремий батальйон морської піхоти Чорноморського флоту (309-й обмп ЧФ) з дислокацією в м. Севастополь.
Також в липні 1966 року зі складу 131-ї мотострілецької дивізії Ленінградської військової округи до складу Північного флоту був переданий 61-й мотострілецький полк з переформуванням в 61-й окремий гвардійський полк морської піхоти Північного флоту (61-й опмп ПФ) з дислокацією в н.п. Спутник Мурманської області РСФСР.
15 грудня 1967 року на основі 309-го обмп, 1-го батальйону морської піхоти 336-го опмп БФ й роти плаваючих танків 61-го опмп ПФ був сформований 810-й окремий полк морської піхоти Чорноморського флоту (810-й опмп ЧФ).
В період від серпня 1968 року до 1 грудня 1968 року на базі 390-го окремого полку морської піхоти (390-й омп) ЧТОФ була сформована 55-та дивізія морської піхоти.
Наприкінці 1981 року в н.п. Туманний Мурманської області була сформована 175-та окрема бригада морської піхоти Північного флоту. Початково бригада створювалася, як кадроване з'єднання, яке передбачалося розгортати у воєнний час. Особовий склад бригади не перевищував 200 осіб. При цьому бригада була майже повністю забезпечена військовою технікою.
Завдання морської піхоти Керівництвом ЗС СРСР перед відтвореною морською піхотою були поставлені наступні завдання: висадка морських десантів тактичного масштабу для вирішення самостійних завдань і для сприяння з'єднанням сухопутних військ; використання, як першого ешелону десанту при висадці оперативних десантів; оборона пунктів базування та інших об'єктів від повітряних і морських десантів, участь спільно з сухопутними частинами в протидесантній обороні.
Реформи зі збільшення