Кипча́цькі мо́ви () — група тюркських мов алтайської мовної сім'ї мов. Поширені в Східній Європі та Середній Азії, на північному заході тюркомовного світу. Назва походить від тюркського імені середньовічних кочовиків-половців — «кипчаки». Інші назви — північноза́хідні тю́ркські мо́ви (), тау-група, половецька група.
Класифікація Алтайські мови Тюркські мови Власне тюркські мови Кипчацькі мови (Північнозахідні тюркські мови) Кипчацько-булгарські мови (Булгаро-кипчацькі; Повлозько-кипчацькі мови) Башкирська мова Старотатарська мова † Татарська мова Кипчацько-киргизькі мови (Киргизо-кипчацькі; Киргизькі мови) Киргизька мова Південноалтайська мова Кипчацько-ногайські мови (Ногайсько-кипчацькі; Ногайські мови) Алабугатсько-ногайська мова Карагашська мова Казахська мова Каракалпацька мова Ногайська мова Сибірсько-татарська мова Узбецько-ногайська мова † Фергано-кипчацька мова Юртовсько-ногайська мова Кипчацько-половецькі мови (Половецько-кипчацькі; Половецькі мови) Вірмено-кипчацька мова † Караїмська мова Карачаєво-балкарська мова Кримськотатарська мова Кримчацька мова Кумицька мова Мамлюцько-кипчацька мова † Половецька мова † Урумська мова
† — мертва мова
Кримськотатарська і урумська мова займають проміжне положення між кипчацькими і огузькими мовами (ряд діалектів є кипчацько-половецькими, ряд — огузькими за походженням, літературна норма має змішаний характер).
Галерея
Особливості Кипчацькі мови мають низку особливостей, через які лінгвісти класифікують їх сукупно. Деякі з цих особливостей є спільними з іншими тюркськими мовами, інші є унікальними, властиві лише кипчацьким мовам.
Загальнотюркські риси Зміна прототюркського *d на /j/. Наприклад: hadaq > ajaq «ступня» Втрата первинного звуку *h. Наприклад: hadaq > ajaq «ступня»
Унікальні риси Екстенсивний сингармонізм. Наприклад: olor — olar «їх» Часта асиміляція першого звуку */j/. Наприклад: jetti > ʒetti «сім» Дифтонги в останньому складі * /ɡ/ й * /b/. Наприклад: taɡ > taw «гора» sub > suw «вода»
Загальні відомості Поволзько-кипчацка спільність визнається не всіма вченими, існує альтернативна точка зору, відповідно до якої, татарська мова є половецько-кипчацькою, а башкирська — ногайсько-кипчацькою (саме така точка зору сформульована у книзі «Порівняльно-історична граматика тюркських мов. Регіональні реконструкції» за редакцією Е. Р. Тенішева).
Половецько-кипчацька підгрупа поділяється низкою дослідників на дві підгрупи, в першу з яких входять караїмська і кримськотатарська мови разом з усіма етнолектами, а в другу решта (кумицька, карачаєво-балкарська і вимерлі вірмено-кипчацька і мамлюксько-кипчацька).
Також як кипчацькі розглядаються киргизько-кипчацькі мови — південноалтайська, фергансько-кипчацька і киргизька мови. Традиційно об'єднуються перш за все з ногайськими, але це вже в плані глоттохронології помилково: киргизько-кипчацький мовний тип сформувався раніше поділу решти кипчацького ареалу на поволзький, половецький і ногайський ареали, ногайський мовний тип, навпаки, є пізнішим з кипчацьких.
Давньокиргизька (єнісейсько-киргизька) мова належала до хакасько-алтайської групі східної гілки тюркських мов, фахівці, що виводять киргизько-кипчацьку групу з давньокиргизької, дотримуються точки зору, відповідно в процесі асиміляції сучасні киргизько-кипчацькі мови придбали чимало рис (лексичних і граматичних) сусідньої казахської мови, що і дає підставу сучасним лінгвістам зараховувати ці мови до кипчацьких.
Кипчацькі мови поширені по всій Росії від Балтики і Причорномор'я до Кавказу та Уралу аж до Сибіру, а також у Казахстані, Киргизії, Таджикистані, Туркменістані та Узбекистані. Чисельність мовців перевищує двадцять мільйонів.
Примітки
Джерела Johanson, Lars; Csató, Éva Ágnes. The Turkic Languages. London: Routledge, 1998. ISBN 0-415-08200-5. Menges, Karl H. The Turkic Languages and Peoples (2nd ed.). Wiesbaden: Harrassowitz, 1995. ISBN 3-447-03533-1. Баскаков Н. А., Баскаков А. Н. Современные кыпчакские языки / Отв. ред. Д. С. Насыров. — Нукус: Каракалпакстан, 1987. Языки Мира. Тюркские языки / Отв. ред. Тенишев Э. Р. — Бишкек: Кыргызстан, 1997. (репринт: Москва: Индрик, 1997 ISBN 5-85759-061-2) Сравнительно-историческая грамматика тюркских языков: Региональные реконструкции / Отв. ред. Тенишев Э. Р. — Москва, 2002. Гаркавец А. Н. Кыпчакское письменное наследие. Том I. Каталог и тексты памятников армянским письмом. — Алматы: Дешт-и-Кыпчак, 2002. Гаркавец А. Н. Кыпчакское письменное наследие. Том II. Памятники духовной культуры караимов, куманов-половцев и армяно-кыпчаков. — Алматы: Баур, 2007. Гаркавец А. Н. Кыпчакское письменное наследие. Том III. Кыпчакский словарь. — Алматы: Баур; КАСЕАН, 2010.
Посилання Гаркавец А. Н. Кыпчакские языки (москвинською).