L («ель») — дванадцята літера латинського алфавіту, присутня в усіх графічних системах на його основі.
Історія Походить від грецької літери лямбда (Λ, λ) яка в свою чергу бере корені від семітської літери ламед. Потрапила в латанку через посередництво етруської абетки. Припускають, що фінікійці запозичили її в єгиптян ієрогліф, пристосувавши його до власного алфавіту. У більшості мов вона позначає звук, близький до .
Способи кодування В Юнікоді велика L має код U+004C, а мала l — U+006C. В деяких шрифтах мале l буває важко відрізнити від цифри 1 (один) або від великої літери L. Стилізований варіант, оснований на курсивному ℓ для позначення літра. В Юнікоді це символ — U+2113 або — «ℓ».
Код ASCII для великої L — 76, для малої l — 108; або у двійковій системі 01001100 та 01101100, відповідно.
Код EBCDIC для великої L — 211, для малої l — 147.
NCR код HTML та XML — «L» та «l» для великої та малої літер відповідно.