Едмонд Мур Гемілтон (, 21 жовтня 1904, Янгстаун, Огайо — 1 лютого 1977 Ланкастер, Каліфорнія) — американський письменник-фантаст, що працював в жанрі космічної опери. Також писав сюжети коміксів для DC Comics.
Біографія Едмонд Гемілтон народився в Янгстауні, штат Огайо, проте більшу частину дитинства і аж до 1946 року прожив в штаті Пенсільванія (зокрема в Нью Кастлі). Він був обдарованою дитиною, в 14 років закінчив школу і вступив до Вестмінстерського коледжу в Нью Вілмінгтоні. Проте він був виключений через невідвідуваність, провчившись лише три роки за інженерною спеціальністю. Після коледжу він попрацював на залізниці, але будучи шанувальником фантастики, він почав сам писати. Також він читав багато науково-популярної літератури, що допомагало йому писатиStartling Stories, May, 1939. «Meet the author».
Письменницька діяльність Першим опублікованим твором Гемілтона стало оповідання «The Monster God of Mamurth» опубліковане в вересневому випуску Weird Tales в 1926 році. Він продовжував писати дуже багато оповідань для різних журналів, опублікувавши до 1939 року понад 200 оповідань. Тоді він здебільшого писав в жанрах фантастики жахів (зокрема в 1936 вийшла його перша збірка «Жах на астероїді і інші історії планетного жаху», ), але також почав публікувати твори в жанрі космічної опери (деколи його навіть називають засновником жанру), а деколи і детективні оповідання. Протягом цього часу він познайомився з багатьма авторами фантастики і жахів, зокрема потоваришував з Джеком Вільямсоном, який згодом познайомить його з майбутньою дружиною Лі Брекетт.
Наприкінці 30-х років Морт Вейзенберг (редактор журналу Startling Stories) запропонував Гемілтону написати твір для молодих читачів про нового героя, який б мав риси і вченого і воїна — «Капітана Майбутнє»https://web.archive.org/web/20160314180925/http://www.robertweinberg.net/captainfuture.htm. Твори про нього стали дуже популярні. Над цим циклом він активно працював протягом 1940—1946 років, а 1942 році він почав писати сюжети для коміксів DC Comics, зокрема про Супермена і Бетмена. Його першим коміксом був «Batman #11» виданий в червні-липні 1942. Також він разом з Шелдоном Молдофом створили Бетвумен в 1956 і також стояв при витоках деяких інших коміксів.
31 січня він одружився з Лі Брекетт (теж письменниця-фантаст), з якою він переїхав на ферму до маленького поселення Кінсман в Огайо. Після одруження він продовжував писати, перейшовши на серйознішу фантастику. Хоча його дружина теж активно писала, проте вони написали в співавторстві лише один роман «Старк і зоряний король» (), а також Едмонд розширив два двори Брекетт.
Едмонд Гемілтон помер 1 лютого 1977 року через ускладнення після операції на нирках.
Вплив Перше опубліковане оповідання Едмонда Гемілтона «The Monster God of Mamurth» було визнане читачами, в рейтингу вересневого випуску Weird Tales 1926 року воно зайняло друге місце, поступившись лише оповіданню «Лісова жінка» Абрагама Меррітта, і перевершивши оповідання «Він» Говарда Лафкрафта. Разом з Лавкрафтом і Робертом Говардом він став основним письменником для Weird Tales. З 1928 року на сторінках цього журналу публікується цикл творів «Міжзоряний патруль» (), який був одним з перших представників жанру космічної опери, в її сучасній інтерпретації (міжзоряні і міжгалактичні польоти, космічні пірати, масові бої армад космічних кораблів і галактичні імперії), що дозволяє називати його разом з Едвардом Елмером Смітом одним з засновників цього жанру вигадавши багато характерних особливостей для нього. Зокрема у творі «Кальдар: світ Антаресу» (), він перший описав концепцію світлового меча.
Його оповідання «Острів безпричинності» (, Wonder Stories, Травень, 1933) виграло приз Жуля Верна, як найкраще науково-фантастичне оповідання, за підсумками голосування читачів.
Найвідоміший цикл творів «Капітан Майбутнє» на момент свого виходу був дуже популярний, але з часом почав критикуватись через надмірну романтичність і несерйозність. Також на сприйняття роману вплинув невеликий занепад в жанрі космічної опери спричинений великою кількістю однотипних творів. Але в 1978 за мотивами творів Гемілтона японською анімаційною студією Toei Animation було зняте одноіменне аніме «Капітан Майбутнє» (), яке транслювалось в багатьох країнах Європи і здобуло популярність. А в 1996 році роман «Червоне сонце небезпеки» () номінувався на ретроспективну премію «Г'юго».
Також в 1978 році японська студія Tsuburaya Productions зняла токусацу по мотивах іншої серії творів Гемілтона Зоряний вовк ().
У 1967 році Едмонда Гемілтона було занесено в зал слави фантастики Першого фендому, а у 2006 році в його рідному поселенні Кінсман було проведено святкування на його честьhttps://web.archive.org/web/20160507040029/http://www.locusmag.com/News/2009/07/edmond-hamilton-day.html.
Бібліографія
Капітан Майбутнє «капітан Майбутнє і космічний імператор» (, 1940) «Клич капітана Майбутнє» (, 1940) «Виклик капітана Майбутнє» (, 1940) «Тріумф капітана Майбутнє» (, 1940) «Капітан Майбутнє і сім космічних каменей» (, 1941) «Зоряна стежка до слави» (, 1941) «Маг з Марса» (, 1941) «Загублений світ часу» (, 1941) «Місія за межі зірок» (, 1942) «Вигнанці Місяця» (, 1942) «Королі комет» (, 1942) «Планети в небезпеці» (, 1942) «Обличчя з глибини» (, 1943) «Зоря страху» (, 1943) «Магічний Місяць» (, 1944) «Червоне сонце небезпеки» (, 1945) «Злочинний світ» (, 1946)
Крім Гемілтона, повісті та романи в циклі писали Джозеф Самачсон («Майбутні світи» (, 1943) і «Дні створення» (, 1944))) і Менлі Вейд Веллман («Сонячне вторгнення» (, 1946)). В 1950—1951 роках Едмонд Гемілтон написав ще декілька оповідань: «The Return of Captain Future», «Children of the Sun», «The Harpers of Titan», «Pardon my Iron Nerves», «Moon of the Unforgotten», «Earthmen No More» і «Birthplace of Creation».
Міжзоряний патруль () Цикл творів в жанрі космічної опери: «Знищуючи зорі» (, 1928) «Крадії зірок» (, 1929) «Всередині туманності» (, 1929) «Поза всесвітом» (, 1929) «Пілоти комет» (, 1930) «Сонячні люди» (, 1930) «Космічна хмара» (, 1930)
Зоряні королі () Цикл романів в жанрі космічної опери: «Зоряні королі» (, 1949) «Повернення до зірок» (, 1968, перезібрання чотирьох оповідань: «Kingdoms of the Stars», «The Shores of Infinity», «The Broken Stars» і «The Horror from the Magellanic») «Старк і зоряні королі» (, 2005, в співавторстві з Лі Брекетт) «Останні з зоряних королів» (, 2014, на основі оповідань: «The Star Hunter» (1958) і «The Tattooed Man» (1957))
Зоряний вовк () Цикл романів про найманця Моргана Чейна: «Зброя з поза межі» (, 1967) «Закриті світи» (, 1968) «Світ зоряних вовків» (, 1968)
Інші романи «Вогняна принцеса» (, 1938) «Янкі в Вальгаллі» (, 1950) «Таркол, повелитель невідомого» (, 1950) «Місто на краю світу» (, 1951) «Знищувач Сонця» (, 1959) «Зірка життя» (, 1959) «Прокляті зірки» (, 1960) «Бій за зорі» (, 1961) «Провулок створення» (, 1964) «Біженці з зірок» (, 1965) «Судна зірка» (, 1966) «Озеро життя» (, 1978)
Комікси
DC Comics Action Comics #119, 135, 137—138, 147—148, 151, 167, 186, 189, 191, 223, 229, 234, 239, 293—294, 300—301, 303, 309, 314, 318—319, 321, 327, 329—330, 336, 338—339 (1948—1966) Adventure Comics #144–146, 149—150, 156, 161, 167, 172, 240 (Супербой); #306–319, 321—322, 324—325, 327, 332, 334—337, 339, 341—345 (Легіон супергероїв) (1949—1966) Бетмен #11, 38, 76–78, 83, 85–86, 88, 91, 93–95, 98–99, 101, 104, 109—112 (1942—1957) Detective Comics #91, 124, 127, 133, 135, 158, 165, 198, 201, 203, 211, 215—217, 225—226, 231, 233—234, 241, 243, 245, 251 (1944—1958) Зелений ліхтар #18 (1945) Загадка в космосі #2, 4, 30, 34–35, 37–38 (1951—1957) Showcase #15–16 (1958) Strange Adventures #1–5, 7, 9, 11, 13, 15–16, 55–56, 63, 67, 69, 72–75, 77, 79 (1950—1957) Суперхлопець #1, 8–9, 18, 21–22, 24–25, 27, 103—104, 106, 119—120, 123 (1949—1965) Супермен #50, 52, 57, 63–64, 68, 70–72, 74–76, 78–81, 90, 102, 105—106, 109, 119, 148, 153—159, 161, 163—164, 166—168, 171—172, 174—175, 181 (1948—1965) Дівчина супермена, Луїс Лейн #15, 21, 54, 56–57 (1960—1965) Друг супермена Джиммі Олсен #64, 66–67, 69, 71, 85 (1962—1965) World's Finest Comics #34–35, 37–39, 41, 46, 57, 62–63, 73, 76–82, 84–86, 88–92, 94, 96, 141—153, 155—159 (1948—1966)
Standard Comics America's Best Comics #14–18 (1945—1946) Black Terror #12–14 (1945—1946)
Джерела
Примітки
Посилання The Man Who Saw The Future by Edmond Hamilton The Sargasso of Space by Edmond Hamilton