Secret Dreams and Forbidden Fire () — шостий студійний альбом валлійської співачки Бонні Тайлер, випущений 3 травня 1986 року лейблом Columbia Records, як продовження її п'ятого студійного диску, Faster Than the Speed of Night (1983). У процесі створення альбому, який тривав три роки, взяв участь продюсер , який продюсував попередній альбом Тайлер. До альбому вийшло сім синглів, першим з яких став , що спочатку вийшов за два роки до його релізу як саундтрек фільму . Альбом Тайлер включає в себе співпрацю з різними піснярми та запрошеними артистами, серед яких Тодд Рандґрен і Дезмонд Чайлд.

Secret Dreams and Forbidden Fire отримав загалом неоднозначні відгуки, але попри це він посів перше місце у Норвегії та 24-е у Великій Британії.

Запис та реліз Співпраця Бонні Тайлер з продюсером вже мала міжнародний успіх після випуску альбому Faster Than the Speed of Night 1983 року, та синглу до нього, «Total Eclipse Of The Heart», очолившого чарти у низці країн світу. Для альбому Secret Dreams і Forbidden Fire Стейнмен написав чотири нові пісні, дві з яких вийшли як сингли, і

Стейнмен залучив до роботи над альбомом низку інших піснярів, зокрема Дезмонда Чайлда. Він сказав Чайлду, що йому потрібна пісня про андрогінію. «Мені потрібна особлива пісня. Куплет має звучати як Тіна Тернер, Б-секція — як The Police, U2 або Hall & Oates, а приспів — як Брюс Спрінгстін», — продовжував він Чайлд використовував словесний посібник при написанні пісні . Також він написав пісню «Lovers Again».

«Ravishing» спочатку була написана Стейнменом як інструментальний трек до альбому (1985) під назвою «Theme of Hulk Hogan's». Тайлер також записала пісню «Under Suspicion» під час створення альбому. Вона була написана нею самою, її братом Полом Гопкінсом і Пітером Оксендейлом. Ця пісня потрапила на Б-сторону синглу «Loving You's a Dirty Job but Somebody's Gotta Do It».

«Secret Dreams and Forbidden Fire» вийшов на 7 квітня в США, 21 квітня в Японії і у травні 1986 року в Європі.

Оцінки критиків

Secret Dreams and Forbidden Fire отримав загалом неоднозначні відгуки від музичних оглядачів, причому більша частина критики була спрямована на продюсера та автора хітів Джима Стейнмена. Стівен Вайн у першу чергу критикував тривалість треків, заявивши, що «лише батьки Бонні Тайлер захочуть слухати, як вона співає одну і ту ж пісню протягом шести хвилин, однак три з восьми мелодій у [альбомі] перевищують і цей проміжок часу». Далі він назвав альбом «набундюченою нудьгою», похваливши лише одну з написаних Стейнменом пісень, «Ravishing». Том Форд з видання заявив, що «хоча Тайлер і демонструє здатність робити деякі цікаві речі, проте стомлююча громіздкість матеріалу бере верх над нею», підсумувавши, що «ця манірність і самозамилування тут просто нестерпні». Пол Спілман з The Age назвав Тайлер і Стейнмена «надто погрязлими в рутині», а їхня музика здалася йому перевантаженою. «Тут є низка синтезаторів, шари перкусії, ефектні електронні прибамбаси і грандіозний продакшн: не дивно, що бідній старій Бонні доводиться кричати, щоб її почули», — сказав він, похваливши голос Тайлер. «Той факт, що їй вдалося врятувати хоча б кілька треків, свідчить про силу її голосу». Він стверджував, що альбом — це приклад надмірного захоплення, відзначаючи довжину «Rebel Without a Clue» у 8 хвилин і 35 секунд.

Альбом також отримав кілька позитивних відгуків. Джеррі Спенглер із описав альбом як «чудову збірку мелодій, що вирізняється музичним розмаїттям та зарядом енергії». Даг Стоун із AllMusic у своєму ретроспективному огляді зазначив, що альбом «відтворює яскравий портрет помпезності 80-х», але додав, що через відсутність таких пісень, як «Faster Than the Speed of Night» і «Total Eclipse of the Heart» з попереднього альбому, Secret Dreams and Forbidden Fire поступається Faster Than the Speed of Night. Девід Гілтбренд з People високо оцінив голос співачки, зазначивши, що «блюзовий рик Тайлер має достатню глибину, щоб зняти гламур з важких поп-аранжувань Стейнмена», додавши: «Тайлер співає лише великими літерами, а Джим Стейнмен продюсує лише у стрімкому темпі!».

Сингли Головний сингл альбому спочатку вийшов 1984 року як саундтрек до фільму . Після первісного релізу пісні, вона очолила чарти Австрії, Канаді, Німеччині та Швеції, посівши 19-те місце в кожній країні, і лише 96-те місце у Великій Британії. 1985 року пісню перевидали, після цього вона очолила чарт Ірландії і посіла друге місце у Великій Британії, де отримала срібну сертифікацію від BPI за продаж понад 250 000 копій«British album certifications — Bonnie Tyler — Holding Out for a Hero ». British Phonographic Industry. Процитовано 25 серпня 2014. Enter Holding Out for a Hero in the field Search. Select Title in the field Search by. Select album in the field By Format. Click Go.

1985 року Джорджо Мородер запросив Тайлера записати пісню для відреставрованої версії німецького фільму «Метрополіс» 1927 року. Після цього, як другий сингл альбому вийшла пісня , виконана в дуеті з американським музикантом Тоддом Рандґреном. Хоча пісня не мала такого успіху як «Holding Out for a Hero», або «Here She Comes», але вона потрапила у «Топ-40» чартів Швейцарії, Франції та Бельгії.

вийшла як третій сингл 1986 року. Найбільший успіх сингл мав у Франції, де досяг 6-го місця і отримав срібну сертифікацію від SNEP за продаж понад 250 000 копійBonnie Tyler's certifications and sales See: «Les Ventes» => «Toutes les certifications depuis 1973» => «TYLER Bonnie» Infodisc.fr . Процитовано 30 липня 2008.. «Band of Gold» стала четвертим синглом альбому і останнім, що потрапив до чарту, досягнувши 81 місця у Великій Британії. Останні три сингли — «No Way to Treat a Lady», «Rebel Without a Clue» (зайняв лише 162 місце) і «Lovers Again» — не потрапили до світових чартів.

Трек-лист

Чарти

Тижневі чарти Чарт (1986)Позиція Canada RPM Top Albums (RPM)94 European Top 100 Albums (Music & Media)17 Finnish Albums (Suomen virallinen lista) 3 US Cashbox90

Підсумкові чарти року Чарт (1986) Позиція Eurocharts European Top 100 Albums66

Сертифікації і продажі

Учасники запису Список учасників представлений згідно сайту AllMusic:

Технічний персонал

Ларрі Алексендер — мікшування Нельсон Ейрс — асистент інженера Рой Біттен — аранжування, асоційований продюсер Грег Келбі — мастерінг Рорі Додд — аранжування, вокальне аранжування Нейл Дорфсмен — мікшування Грег Едвард — мікшування Ларрі Фест — асоційований продюсер, програмування Еллен Фолі — вокалне аранжування Джон Дженсен — асоційований продюсер, мастерінг-консультант Дон Кеттелер — координація виробництва Том Мелон — аранжування горну Сер Артур Пейсон — мікшування Стів Рінкофф — інженерінг Джон Ролло — асоційований продюсер, інженерінг Тодд Рандґрен — вокальне аранжування Джон Філіп Шенейл — продюсер Джо Стефко — програмування ударних Джим Стейнмен — аранжування, керування, продюсер Ерік Тройєр — вокальне аранжування

Інструментальний персонал Рой Біттен — піаніно, синтезатор Джиммі Бреловер — ударні, перкусія Майкл Брекер — тенор-саксофон Гірем Баллок — гітара Стів Базлов — бас-гітара Ларрі Фест — синтезатор Том Мелон — тромбон Едді Мартінез — гітара Сід Макджинніз — гітара Ленні Пікетт — саксофон Джим Пах — тромбон Ален Рабін — труба Джон Філіп Шенейл — синтезатор Стерлінг Сміт — ударні, піаніно, синтезатор Лью Солофф — труба Девід Тейлор — бас-тромбон Макс Вайнберг — ударні Арт Вуд — ударні

Візуальні та образні зображення Боб Карлос Клерк — концепція, фотографія Рік Хейлор — перукар Рослав Шайбо — дизайн

Вокальний персонал Бонні Тайлер — вокал Тавата Еджі — бек-вокал Рорі Додд — бек-вокал Кертіс Кінг — бек-вокал Сінді Міззел — бек-вокал Тодд Рандґрен — вокал, бек-вокал Холлі Шервуд — бек-вокал Ерік Тройєр — бек-вокал

Управління Девід Еспден — менеджмент

Джерела

Посилання «Secret Dreams and Forbidden Fire» на сайті discogs.com