Атро́шенко Владисла́в Анато́лійович  — український державний діяч, політик та бізнесмен.

Міський голова Чернігова (2015—2023), голова Чернігівської обласної державної адміністрації (2005), народний депутат України IV, VII і VIII скликань (2002—2005, 2012—2014, 2014—2016).

Голова наглядової ради ВАТ «Київхліб», засновник благодійного фонду «Поліський оберіг»Атрошенко сбрасывает парашютиста на «свой» округ? , СвободаФМ, 5.05.2016«Поліський оберіг» напрокат: Микитась отримав від мера фонд, який спеціалізується на скупці голосів , Чeline, 21.05.2016.

Біографія Народився 5 грудня 1968 року у Чернігові. Його батьки родом з Городнянщини: мати, Тамара Іванівна — вчителька математики, депутат Верховної Ради Української РСР 11-го скликання; батько, Анатолій Федорович — інженер на Чернігівському заводі радіоприладів.

Навчався у чернігівській школі № 16, а після її закінчення в 1986 році вступив до Харківського авіаційного інституту на навчання за спеціальністю «Системи автоматичного управління літальними апаратами». У 1987—1989 роках проходив строкову службу у лавах Радянської армії, після якої продовжив навчання в ХАІ. В 1994 році Владислав Атрошенко закінчив виш, отримавши кваліфікацію інженера-електромеханіка.

З 1993 року — економіст у відділі валютних операцій чернігівської філії акціонерного банку «ІНКО».

В 1995 році одружився. Дружина, Ірина Тимофіївна — старший викладач Чернігівської політехніки.

До 2002 року працював на підприємствах, пов'язаних з аграрним комплексом: З 1994 року — фінансовий директор ЗАТ «Селянській торговий дім „АГРО“». З 1995 року — фінансовий директор, перший заступник генерального директора ЗАТ «Фалкон». З 8 січня 1998 — голова правління ЗАТ «Агроенергопостач».

З квітня 2002 по березень 2005 — народний депутат України IV скликання, обраний по виборчому округу № 207 (Чернігівська область). З 15 травня 2002 у фракції «Наша Україна». З червня 2002 року — член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Ввечері 17 вересня 2004 року Владислав Атрошенко, рухаючись за кермом «Mercedes-Benz W140», збив на смерть 69-річного мешканця села Красне. ДТП сталася за 25 метрів від пішохідного переходу, чоловік помер на місці пригоди. За словами Атрошенка, він рухався зі швидкістю 70-80 км/год, ділянка дороги була погано освітлена та не мала попереджувальних знаків, а пішохід з'явився раптово. У лютому 2005 кримінальна справа проти Атрошенка була закрита, проти чого протестувала громадянська партія «Пора».

4 лютого 2005 року призначений на посаду голови Чернігівської обласної державної адміністрації. 12 грудня 2005 року звільнений з цієї посади. Того ж року закінчив з відзнакою факультет вищих керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України, отримавши освітній ступінь магістра державного управління.

Повернувся до підприємницької діяльності: З березня 2007 року — радник голови правління ВАТ «Кредобанк». З лютого 2009 року — голова Наглядової ради ВАТ «Київхліб».

В 2010 році був обраний депутатом Чернігівської обласної ради.

На парламентських виборах 2012 року був обраний депутатом Верховної Ради України VII скликання по виборчому округу № 206. За результатами голосування отримав перемогу набравши 40,63 % голосів виборців.

16 січня 2014 року голосував у складі фракції Партії регіонів за диктаторські закони, які обмежували свободу та Конституцію України. Пізніше надіслав заяву з проханням вважати, що він не голосувавПоіменне голосування про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№ 3879).

На парламентських виборах 2014 року був обраний депутатом Верховної Ради України VIII скликання по виборчому округу № 206. За результатами голосування отримав перемогу, набравши понад 50 % голосів виборців.

З 4 грудня 2014 року — заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

Лауреат премії «Людина року»-2017 в номінації «Міський голова року»АТРОШЕНКО Владислав // «Людина року».

Діяльність

Народний депутат України

Голова Чернігівської обласної державної адміністрації

Міський голова Чернігова

Вибори 2015 2015 року висунутий кандидатом в мери міста Чернігова від Блока Петра Порошенка «Солідарність» на місцевих виборах, що відбулися 25 жовтня.

У першому турі зайняв друге місце за кількістю голосів після чинного мера Олександра Соколова і пройшов у другий тур, який відбувся 15 листопада 2015 року, де здобув перемогу.

Атрошенка звинувачують у підкупі виборців через власний благодійний фонд «Поліський оберіг»ЧЕРНІГІВСЬКИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ПОЛІСЬКИЙ ОБЕРІГ» , ProzorroУ Чернігові викрита група осіб яка займається скупкою голосів?. Матеріальну допомогу від фонду роздавали через 4 офіси у Чернігові. Роздавали 300 грнЧем запомнился Чернигову 2015-й год? , gorod.cn.ua, 13 января 2016. Біля офісів збиралися черги у сотні людей. У прес-релізі фонд повідомив, що роздав матеріальної допомоги 12 834 мешканцям Чернігова, що більше за кількість чернігівців, які отримали допомогу у Соколова. На виборах 15 листопада Комітет виборців України зафіксував значну кількість виборців із паспортами зі штрих-кодами. Чернігівський «Пік» це пов'язує із підкупом Атрошенком виборців. Гроші обіцяли заплатити тим, у кого буде штрих-кодУ Чернігові виборці приходять на дільниці зі спеціальним штрихкодом на паспорті , 17:40 15.11.2015КВУ повідомляє про масову появу виборців зі штрихкодами на паспорті , 13:24 15.11.2015. 14 листопада поліція відкрила 2 справи щодо підкупу виборцівВ Чернигове полиция в «день тишины» открыла дела о подкупе избирателей , УНИАН.

Вибори 2020 25 жовтня 2020 року був переобраний мером Чернігова на другий термін (набрав 77,49 % голосів), його партія «Рідний дім» отримала більшість місць в міськраді.

Відсторонення від посади 7 грудня 2022 Яворівський районний суд Львова позбавив Атрошенка права обіймати посаду мера протягом року. 1 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд підтвердив відсторонення Атрошенка від посади.

Статки Від свого батька Анатолія Атрошенко Владислав успадкував 138,4 млн грн. Має житловий будинок площею 783,1 м2, вартістю 6,9 млн грн.

В Чернігові володіє значною частиною бізнесу міста (ринки, офісні будівлі, компанії оптової торгівлі тощо) або напряму, або через родичів і бізнес-партнерів. Одним із найбільших бізнес-партнерів є мати, батько, тесть і Куліч Валерій (колишній губернатор Чернігівщини).

2020 року отримав у спадок від батька понад 138 мільйонів гривень та будинок на понад 700 кв. м, вартістю 6 мільйонів 900 тисяч 826 гривень.

Через партнерів володіє часткою чернігівського телеканалу «Дитинець»МЕДІАВЛАСНІСТЬ У ЧЕРНІГОВІ: ВІД МОНОПОЛІЗМУ НА ТВ ДО СВОБОДИ В ІНТЕРНЕТІ , Інститут масової інформації, 1.02.2017.

Критика Звинувачувався у рейдерстві і підкупі виборцівРезультати довготермінового спостереження за підготовкою до парламентських виборів в Чернігівській області , Чернігівський монітор, 24.07.2012.

Сім'я Батько — Анатолій Федорович (1940—2019), інженер, мав спільний сімейний бізнес із сином Мати — Тамара Іванівна (1946 р. н.), вчитель математики, заслужений вчитель УРСР, депутат Верховної Ради УРСР XI скликання, має спільний сімейний бізнес із сином Дружина — Ірина Тимофіївна, викладач Чернігівського технологічного університету, має спільний сімейний бізнес із чоловіком Доньки — Анастасія (1997 р. н.) та Поліна (2005 р. н.) Тесть — Тимофій Тимофійович Бичков, має спільний бізнес із зятем Владиславом Атрошенком (страхова компанія «Гарантія», інтернет-провайдер «Основа»ТОВ «ОСНОВА-ІНТЕРНЕТ» , youcontrol.com.ua)

Володіє і проживає в трьохповерховому будинку в елітному селищі Ямал під Черніговом (8 км на схід від Чернігова, між Брусиловом і Снов'янкою).

Державні нагороди Орден «За заслуги» III ступеня (28 червня 2017) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм. Орден «За мужність» III ступеня (6 березня 2022) — за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, мужність і самовіддані дії, виявлені під час організації оборони населених пунктів від російських загарбників.

Примітки

Посилання Офіційний сайт Атрошенка Владислава Анатолійовича (до 2016 року) Біографія міського голови // Чернігівська міська рада Атрошенко Владислав Анатолійович // decentralization.gov.ua Атрошенко Владислав Анатолійович // Лівий берег Атрошенко Владислав Анатолійович // Чесно Атрошенко Владислав Анатолійович // Слово і Діло Атрошенко Владислав Анатолійович // Стоп корупції