Тамбовська єпархія () — єпархія Російської православної церкви. Об'єднує приходи і монастирі на території Тамбовської області. Кафедральне місто — Тамбов. Кафедральний собор — Спасо-Преображенський собор Тамбова.

Історія Заснована в 1682 році за указом царя Федора Олексійовича при Патріарху Іоакиму. Спочатку до складу єпархії входили міста Тамбов, Козлов і Борисоглєбськ.

Тамбовська кафедра в кінці XVII століття відігравала важливу роль у зміцненні Православ'я на Дону і в протистоянні старообрядництву, що поширювалося на околицях Московії. В єпархії, по ріках Дон і Ведмедиця, будувалися храми, засновувались і оновлювалися монастирі.

23 серпня 1700 року Тамбовська єпархія була закрита і перейшла у відання Рязанської єпархії, з 1720 року — Воронезької єпархії, а з 1723 року — Московської Синодальної контори. Управляти такою великою і віддаленою єпархією через Московську синодальну контору було важко, тому знову постало питання про нового самостійного єпископа.

У 1758 році за указом імператриці Єлизавети Петрівни єпархія була відновлена. Крім Тамбова і Козлова до складу єпархії входили: Добрий, Керенськ, Наровчат, Верхній і Нижній Ломов, Троїцьк. У 1764 році до складу єпархії увійшли міста: Пенза, Борисоглєбськ, Інсар, Мокшан. З 1779 року приєднались міста: Саранськ, Моршанськ, Кірсанов, Раненбург, Сердобський і Чембар. Остаточні кордони єпархії встановилися до 1803 року. Єпархія адміністративно не виходила за межі Тамбовської губернії, що були затверджені в 1796 році.

До кінця 1930-х років на території Тамбовської єпархії не залишилося жодного діючого приходу. Відновлення єпархії розпочалося в жовтні 1943 року, коли був відкритий перший храм в місті Тамбові. У 1958 році на території Тамбовської області діяло вже 47 церковИошкин М. В. Влияние религии и атеизма на молодежь в 1958—1964 гг. (на материалах Тамбовской области). Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук. — Тамбов, 2015. — С. 24. Режим доступа: . У 1950-ті роки вплив релігії на життя тамбовців, незважаючи на антицерковну політику радянської влади, був дуже великим. У Тамбовській області у 1958 році були хрещені 22,3 % народжених, 8,2 % шлюбних пар вінчалися в церкві, 19,4 % померлих були поховані за церковним обрядомИошкин М. В. Влияние религии и атеизма на молодежь в 1958—1964 гг. (на материалах Тамбовской области). Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук. — Тамбов, 2015. — С. 24 — 25. Режим доступа: . У 1958 році сповідалися в Тамбовській області 132825 дорослих і 11025 дітейИошкин М. В. Влияние религии и атеизма на молодежь в 1958—1964 гг. (на материалах Тамбовской области). Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук. — Тамбов, 2015. — С. 25. Режим доступа: . Навіть хрущовська антирелігійна кампанія не змогла істотно послабити вплив релігії на тамбовців, а число хрещень у 1957—1964 роках навіть збільшилася. У 1964 році в Тамбовській області були хрещені 53,6 % народжених, 4,6 % шлюбних пар вінчалися в церкві, 24,5 % померлих були поховані за церковним обрядомИошкин М. В. Влияние религии и атеизма на молодежь в 1958—1964 гг. (на материалах Тамбовской области). Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук. — Тамбов, 2015. — С. 25 — 26. Режим доступа: . Однак за хрущовський період кількість храмів помітно скоротилася на території області. Якщо в 1959 році у Тамбовській області діяли 47 церков, то в 1964 році — лише 40Иошкин М. В. Влияние религии и атеизма на молодежь в 1958—1964 гг. (на материалах Тамбовской области). Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук. — Тамбов, 2015. — С. 118. Режим доступа: .

26 грудня 2012 року рішенням Священного Синоду Російської православної церкви з Тамбовської єпархії були виділені Мічурінська і Уваровська. Всі три єпархії входять до новоствореної Тамбовської митрополії.

Єпископи Леонтій (26 березня 1682 — 1 липня 1684) Питирим (15 лютого 1685 — 28 липня 1698) Ігнатій (Шангін) (21 листопада 1698 — 23 серпня 1700) Пахомій (Симанський) (25 травня 1758 — 9 листопада 1766) Феодосій (Голосніцький) (9 листопада 1766 — 23 грудня 1786) Феофіл (Раєв) (6 травня 1788 — 6 лютого 1794) Платон (Любарський) (26 лютого — 11 березня 1794) Феофіл (Раєв) (11 березня 1794 — 23 грудня 1811) Іона (Василевський) (29 березня 1812 — 26 квітня 1821) Теофілакт (Ширяєв) (23 липня 1821 — 20 травня 1824) Афанасій (Телятев) (5 серпня 1824 — 5 квітня 1829) Євгеній (Баженов) (9 червня 1829 — 17 лютого 1832) Арсеній (Москвін) (24 квітня 1832 — 5 квітня 1841) Микола (Доброхотов) (27 квітня 1841 — 7 квітня 1857) Макарій (Булгаков) (1 травня 1857 — 18 квітня 1859) Феофан (Говоров) (1 липня 1859 — 22 липня 1863) Феодосій (Шаповаленко) (1 вересня 1863 — 13 червня 1873) Палладій (Раєв-Писарев) (13 червня 1873 — 9 вересня 1876) Палладій (Ганкевич) (9 вересня 1876 — 4 травня 1885) Віталій (Іосіфов) (11 травня 1885 — 3 червня 1890) Ієронім (Екземплярський) (3 червня 1890 — 30 квітня 1894) Олександр (Богданов) (30 квітня 1894 — 12 липня 1898) Георгій (Орлов) (27 вересня 1898 — 27 квітня 1902) Димитрій (Ковальницький) (27 квітня 1902 — 8 лютого 1903) Інокентій (Беляєв) (8 лютого 1903 — 7 грудня 1909) Кирило (Смирнов) (30 грудня 1909 — 19 березня 1918) Зиновій (Дроздов) (22 травня 1918—1927)  Димитрій (Добросердов) (26 вересня 1923—1924) в.о, єп. Козловський Стефан (Гнедовський) (1924—1926) в.о, єп. Кірсановський Алексій (Буй) (грудень 1926 — 29 червня 1927) в.о, єп. Козловський Серафим (Мещеряков) (29 червня 1927 — 28 січня 1928) Вассіан (П'ятницький) (9 квітня 1930 — 20 лютого 1936) Венедикт (Алентов) (20 лютого 1936 — 20 січня 1938) 1938—1941 — кафедра вдовувала Алексій (Сергєєв) (14 жовтня 1941 — не пізніше лютого 1942) Григорій (Чуков) (8 грудня 1943 — 7 лютого 1944) в.о, архієп. Саратовський Лука (Войно-Ясенецький) (7 лютого 1944 — 5 квітня 1946) Іоасаф (Журманов) (9 квітня 1946 — 8 серпня 1961) Михаїл (Чуб) (29 березня 1961 — 16 листопада 1962) до 8 серпня 1961 в.о. Інокентій (Зельницький) (16 листопада 1962 — 10 березня 1968) Пимен (Ізвєков) (15 березня — 10 травня 1968) в.о, митр. Крутицький Питирим (Нєчаєв) (10 травня — 28 листопада 1968) в.о, єп. Волоколамський Антоній (Кротевич) (28 листопада 1968 — 8 червня 1970) Іонафан (Кополович) (8 червня 1970 — 11 жовтня 1972) Дамаскін (Бодрий) (18 жовтня 1972 — 3 вересня 1974) Михаїл (Чуб) (3 вересня 1974 — 25 квітня 1985) Валентин (Міщук) (26 червня 1985 — 12 травня 1987) Євгеній (Ждан) (31 травня 1987 — 11 жовтня 2002) Феодосій (Васнев) (с 26 грудня 2002)

Примітки

Посилання Офіційний сайт єпархії Тамбовська єпархія на сайті Патриархия.Ru Історія Тамбовської єпархії: документи, дослідження, особи