Ападана (; ) — велика квадратна зала для аудієнцій, яка згадується лише в чотирьох староперських текстахStronach, D. (2012). Apadana. The Encyclopedia of Ancient History.. Як термін також використовується для позначення аналогічних по своїй структурі споруд в перській архітектурі. Зала імовірно використовувалася для урочистих царських прийомів. У давньогрецькій архітектурі цьому терміну відповідає поняття «гіпостиль».

В одному з староперських текстів одна з головних будівель Ахеменідів у Сузах чітко згадується як ападана «з кам'яними колонами», ця споруда, заснована Дарієм I приблизно в 520 р. до н. е., ймовірно, представляє архетипну ападану.

Єдиною збереженою ападаною є ападана в Персеполі, яка була в основному збудована в V столітті до н.е. (дата заснування будівлі є суперечливою. З різних причин вважається, що вона була заснована бл. 515 або бл. 500 р. до н.е.) Дарієм I, а завершив будівництво цар Ксеркс I. Зображення обох правителів збереглися біля східних дверей комплексу. Комплекс був зруйнований Олександром Македонським в 331 році до н. е. Донині збереглися лише основа комплексу та 13 з 36 колон.

Слово «Ападана» ймовірно етимологічно пов'язане з еламським ha-ha-da-na і аккадським ap-pa-da-an, однак його точний зміст залишається неясним.

Архітектурні особливості Ападана в Сузах мала центральну залу, що вирізняється шістьма рядами по шість колон, та високими колонними портиками з трьох із чотирьох боків. Дизайн цієї будівлі багато в чому завдячує раннім планам палаців S та P у Пасаргадах, а також ранньому іонічному диптеральному храму, для якого характерні були безперервні кам'яні колонади, що піднімалися на повну висоту будівлі.

У в давньоперсидському Персеполі ападана має площу близько 1000 м² з плоским дахом, який підтримувався 36 колонами заввишки 19 м головна зала мала розміри 60,5 м з кожного боку. Найбільша крита зала свого часу, вона могла вмістити десять тисяч стоячих глядачів. Між будівництвом ападани в Сузах і Персеполі був чіткий інтервал. Це, разом із можливостями, що надавалися новим місцем, дозволило побудувати ще більш надзвичайну пам'ятку, ніж у Сузах. Зведений на західному краю частково природної скельної тераси в Персеполі, палац стояв на окремому кам'яному постаменті висотою 2,6 м. Це вдосконалення дозволило встановити елегантні кам'яні сходи та забезпечило достатньо місця з північної та східної сторін цоколя для різьблених та оригінально розписаних рельєфів. Розроблені та виконані в рідкісний момент мистецького розквіту на початку V ст. до н. е., рельєфи – у своїй первісній конфігурації – зображують двадцять три делегації з близьких і далеких куточків імперії Ахеменідів, що проходять огляд перед царем і спадкоємним принцом.

При зведенні надавалася перевага широкій розстановці високих і струнких колон з дистанцією між ними до 8,5 метра. Це створювало відчуття свободи, простору і сприяло гарному освітленню та вентиляції приміщення. При цьому розв'язання проблеми освітлення стало інноваційним кроком з точки зору архітектури тих часів: сонячне світло проникало через верхні отвори і створювало складну гру відбиттів від елементів кам'яної обробки і яскравого розпису стін. Як правило, багатоколонне приміщення ападани накривалося плоскими дерев'яними перекриттями.

Галерея

Примітки

Література

Root, M. C. (1995). “Art and archaeology of the Achaemenid empire.” In J. M. Sasson, ed., Civilizations of the ancient Near East, vol. 4: 2615–37. New York. Stronach, D. (1985). “The Apadana: a signature of the line of Darius I.” In J.-L. Huot, M. Yon, and Y. Calvet, eds., De l’Indus aux Balkans. Recueil à la mémoire de Jean Deshayes: 433–45. Paris. Stronach, D. (2012). Apadana. The Encyclopedia of Ancient History.