«Омега» — науково-фантатсичний роман Джека Макдевіта, що виграв Меморіальну премію імені Джона В. Кемпбелла і була номінована на премію «Неб'юла» в 2004 році. У романі повертається загроза руйнівних «Хмари Омеги» (які вперше з'явилися в книзі «Двигуни Бога»), одна з яких наближається до населеної доіндустріальною цивілізацією планети.Author's Comment: Omega
Сюжет 2234 рік. До планети Лукаут, населеної гуманоїдною доіндустріальною цивілізацією гумпів (самоназва «корбіканці»), рухається загадкова хмара Омега. Ця хмара значно менша за космічні туманності та нез'ясованим чином змінює напрям свого польоту. Схоже, що цю та інші хмари Омеги приваблює велика кількість прямих кутів на планетах, які вони атакують метеоритами. Хмари є причиною 8000-річних циклів колапсу цивілізацій, які спостерігаються на багатьох окремих світах у «Двигунах Бога». Крім того одна з хмар досягне Сонячної системи приблизно у 3000 році.
Людські технології набагато випереджають технології інопланетян (які навіть не вийшли в космос), але все одно не можуть ні знешкодити хмари, ні встановити з ними контакт. Проблемою є також спілкування з гумпами, бо для них люди надзвичайно потворні. Героїня попередніх книг, Присцилла Гатчинс або просто Гатч, одружилася, народила дочку та працює в Академії. Вона керує операцією з порятунку гумпів з Вашингтона. Девід Коллінгдейл перебуває на борту зорельота «Аль-Джахані», який виконує цю місію. За операцією з вивчення та евакуації абригенів наглядає «Діґґер» Данн.
Гумпи мають декілька аномальних рис. Хоча рівень їхньогорозвитку відповідає Римській імперії, ці істоти ніколи в своїй історії не воювали, не демонструють внутрішньої конкуренції, та населяють лише кілька близько розташованих міст. Причиною цього є природна здатність їхніх жінок блокувати зачаття за своїм вибором. Тому в гумпів не буває небажаних дітей і надлишку населення. Макао, науковиця гумп, стоїть на порозі деяких важливих проривів у науці й техніці. Діґґер вирішує звернутися до неї безпосередньо, попри заборону, щоб попросити її допомогти у підготовці гумп прибуття Омеги. Застосувавши технологію невидимості, четверо дослідників спускаються на планету, щоб натякнути на загрозу без прямого контакту. Але через тисняву командир гине.
Люди мають план: розмістити в містах пристрої підслуховування, щоби вивчити мову аборигенів і переконати їх покинути міста. Тоді вдалося б замаскуватися під гумп і попередити їх про загрозу Омеги. Але до прибуття хмари лишається менше земного року. Зореліт із лінгвістами зазнає аварії та не встигне вчасно. Його капітан ризикує вирушити на планету в одномісному космічному кораблі. Він намагається підірвати хмару і гине. Діґґер усе ж вирішує поговорити з Макао, яка готує навколосвітнє плавання з метою з'ясувати форму планети. Показавши себе без маскування, Діґґер налаштовує регулярну комунікацію з Макао, проте не виявляє якого-небудь способу змусити гумп швидко покинути міста. Тоді люди будують серію пристроїв на віддалі від населеної гумпами території, що створюють штучні хмари й дощ. Як наслідок починається багатоденна злива і повінь, які спонукають аборигенів покинути домівки. Гатч тим часом з'ясовує, що хмари Омега можуть бути знищені стародавніми пристроями, названими «їжаками». Вона припускає, що хмари були створені без зловмисної мети.
Врешті-решт хмара Омега вдаряє по планеті та вбиває близько 20 % населення. Решті аборигенів це дає поштовх до зростання релігійності і в Макао це спричиняє кризу її матеріалістичного світогляду.
Примітки