Кіт Джон Кінгстон Робертс (; 20 вересня 1935 — 5 жовтня 2000) — англійський письменник-фантаст та художник. Також відомий своїми історичними творами.

Життєпис Народився у місті , графство Нортгемптоншир, Англія. Навчався у Нортгемптонській школі мистецтва () і отримав диплом в області дизайну в 1956 році. Після цього навчався у Лестерському коледжі мистецтва () у 1956—1957 роках. Отримавши кваліфікацію ілюстратора, Робертс працював художником фонів у анімаційній студії. У 1960-ті роки зацікавився написанням творів у жанрі наукової фантастики та створенні ілюстрацій. Використовував у цей час псевдоніми: Алістар Беван (), Джон Кінгстон () та Девід Стрінгер () .

Почав публікуватися у вересні 1964 року у журналі Science Fantasy. Першими опублікованими його творами були два оповідання: «Аніта» (; перша у серії оповідань про сучасну відьму-підлітка і її ексцентричну бабусю) і «Ескапізм» ().

Декілька його ранніх оповідань були написані під псевдонімом Алістер Беван (). Його другий роман, Павана (), який є зібранням пов'язаних оповідань, може бути найвідомішою його роботою: роман у жанрі альтернативної історії, у якому римо-католицька церква захоплює владу в Англії після вбивства королеви Єлизавета ICox, F. Brett. «Keith Roberts». British fantasy and science-fiction writers since 1960. 261 (2002): 336..

Робертс написав багато романів і оповідань, а також працював ілюстратором. Його внесок художника включає створення обкладинок і внутрішнє оформлення для журналів New Worlds і Science Fantasy (пізніше перейменований на Impulse). Він також виконував функції редактора для останніх декількох випусків журналу Impulse, хоча номінальним редактором був Гаррі Гаррісон.

Наприкінці життя жив у Солсбері. У 1990 році у нього був діагностований розсіяний склероз і він помер від ускладнень цього захворювання у жовтні 2000 року. У некрологах його згадували як талановитого, але особисто «складного» автора, який мав розбіжності у поглядах з видавцями, редакторами та колегами.

Особисте життя Робертс вважав себе консерватором і антикомуністом.

Згадки Перший роман Робертса, Фурії (), з'являвся в американському телевізійному серіалі Кістки, у третьому епізоді («Death in the Saddle») третього сезону (9 жовтня 2007).

Бібліографія

Романи Фурії (, 1966) — традиційний британський роман-катастрофа Павана (, 1968) — фантастичний роман, спочатку опублікований як цикл пов'язаних оповідань Аніта (, 1970) — фантастичний роман, спочатку опублікований як цикл пов'язаних оповідань Внутрішнє колесо (, 1970) — фантастичний роман, спочатку опублікований як цикл пов'язаних оповідань Човен долі (, 1971) — історичний роман про Британію наприкінці могутності Римської імперії Крейдяні гіганти (, 1974) — фантастичний роман, спочатку опублікований як цикл пов'язаних оповідань Моллі нуль (, 1980) — фантастичний роман, спочатку опублікований як цикл пов'язаних оповідань про антиутопічне майбутнє Світ повітряних зміїв (, 1985) — фантастичний роман, спочатку опублікований як цикл пов'язаних оповідань Каеті і компанія (, 1986) — цикл пов'язаних фантастичних оповідань Ґраїнна (, 1987) — Дорога до раю (, 1989) — трилер без фантастичних елементів Каеті у подорожі (, 1992) — пов'язані фантастичні оповідання Дрек Ярмен (, 2000) — збірка романів, які видавалися у періодичному виданні

Зібрання Машини і люди (, 1973) «Ескапізм» (, 1964) «Терапія 2000» (, 1969) «Manscarer» (1966) «Канарка Боутлера» (, 1965) «Sub-Lim» (1965) «Synth» (1966) «Глибини» (, 1966) «Аварія» (, 1966) «Темп, який вбиває» (, 1966) «Маніпуляція» (, 1965) Зернові королі (, 1976) «Святий Вечір» (, 1972) «Білий човен» (, 1966) «Переправа драконів» (, 1972) «Дерево Трасті» (, 1973) «Озеро Туонела» (, 1973) «Зернові королі» (, 1972) «Я втратив Медею» (, 1972) Переправа драконів (, 1977) — вибрані оповідання із зібрань Машини і люди () і Зернові королі () Дами з пекла (, 1979) «Мадонна відчаю» (, 1979) «Халупа на Great Cross Halt» (, 1977) «Міністерство дітей» (, 1975) «Великі шанувальники» (, 1977) «Missa Privata» (1976) Господні (, 1986) «Господні» (, 1980) «Аріадна Поттс» (, 1978) «Sphairistike» (1984) «Перевірка» (, 1981) «Станція Комфорт» (, 1980) «Замок на кільці» (, 1986) «Діва» (, 1986) Чапля, яка потрапила у бур'яни (, 1987) — зібрання віршів за редакцією Джима Годдарда Вінтервуд і інші привиди (, 1989) — зібрання оповідань про привиди з передмовою «Сьюзен» (, 1965) «Червона пані» (, 1966) «Східні вікна» (, 1967) «Вінтервуд» (, 1974) «Місіс Кіббер» (, 1989) «Принцеса-змія» (, 1973) «Усе в саду» (, 1973)

Інше Природна історія про П. Г. (, 1988) — коротке есе про «Примітивну героїню» Ірландські зустрічі: Коротка подорож (, 1989) — есе про подорож до Ірландії у 1978 році Лемаді: Епізоди з життя письменника (, 1997) — автобіографія з елементами вигадки

Нагороди та номінації

Нагороди Премія Британської науково-фантастичної асоціації 1982 — Фантастичне оповідання: «Kitemaster» (Interzone, весна 1982) Премія Британської науково-фантастичної асоціації 1986 — Фантастичне оповідання: «Kaeti and the Hangman» (Kaeti & Company) Премія Британської науково-фантастичної асоціації 1986 — Художник: Кіт Робертс Премія Британської науково-фантастичної асоціації 1987 — Роман: Gráinne

Номінації Неб'юла 1971 — Найкраща повість: «Будинок Бога» (New Worlds Quarterly № 1, 1971) Премія Британської асоціації наукової фантастики за найкращий роман 1980 — Роман: Моллі нуль Г'юго 1981 — Найкраща повість: «The Lordly Ones» (Fantasy & Science Fiction, березень 1980) Премія Британської асоціації наукової фантастики за найкращий роман 1985 — Роман: Світ повітряних зміїв Меморіальна премія імені Джона Кемпбелла 1986 (Спільне третє місце): Kiteworld Неб'юла 1987 — Найкраща повість: «The Tiger Sweater» (Fantasy & Science Fiction, жовтень 1987) Премія Артура Кларка 1988: Ґраїнна

Примітки

Посилання The Worlds of Keith Roberts Джима Годдарда, Solaris Books (оновлено 9 жовтня 2000)

Кіт Робертс на сайті Бібліотеки Конгресу Кіт Робертс на сайті Fancyclopedia 3