«Котел» —науково-фантастичний роман американського письменника Джека Макдевіта. Це шостий роман у серії «Академія».
Сюжет 2255 рік. Людство зменшило інвестиції в космічні польоти, а дослідження космосу переживає значний спад. Присцилла Гатчинс «Гатч» завершила свою космічну кар'єру і тепер проводить свої дні, збираючи кошти для фінансування дослідження космосу через приватних інвесторів. Космічна програма опинилася на межі припинення, коли фізик на ім'я Джон Сільвестрі оголосив, що розробив набагато ефективніший надсвітловий двигун.
З цим новим двигуном такі пункти призначення, як ядро галактики, стануть досяжні за кілька місяців подорожі. Гатч та її команда використовують цей двигун для подорожі до центру галактики. Він потребує переміщення стрибками в 7 тис. світлових років. Вони зупиняються у кількох цікавих місцях, включаючи Сигму 2711, зоряну систему, що знаходиться на відстані 14 000 світлових років від Землі і звідки походить єдиний сигнал від інопланетної раси — але яка вже стала жертвою хмари Омега. Також вони зустрічають чорну діру з таємничим штучним компаньйоном та рідну планету творців Чинді (автоматичного корабля з однойменного роману). Однак їхня справжня місія лежить у серці галактики, звідки, ймовірно, походять Хмари Омега, що кожні 8 тис. років атакують планети, де виявляють сліди цивілізації.
Коли вони наближаються до своєї кінцевої мети, стає зрозуміло, що справжнє призначення хмар полягає не в знищенні цивілізацій. Їх створила розумна туманність, яка мільярди років перебувала в пастці в центрі галактики через сильну гравітацію, не знаючи про інші форми життя. Вона посилала хмари Омеги та «їжаків» з метою вибухами привернути увагу інших аналогічних істот. Те, що хмари атакують населені планети — не більше як хибне спрацьовування, бо хмари сприймають штучні споруди як «їжаків». Коли Гатч намагається встановити контакт, туманність намагається захопити її космічний корабель, щоб відтворити технологію його двигуна та втекти. Люди не можуть визволити туманність, не лишившись у пастці самі. Гатч знищує корабель і тікає на іншому судні.
Реакція «Kirkus Reviews» описує книгу так — «Не пік Макдевіта — повільний розвиток сюжету, і нічого особливо дивного — але майстерно виконаний та сповнений авторських фірмових стриманих чарів».
Примітки