Кла́вдія Володи́мирівна Люби́нська, до шлюбу Кузьміна (1895, Брацлав, Подільська губернія, Російська імперія — 12 лютого 1942, Томськ, Росія) — членкиня Української Центральної Ради, письменниця.
Життєпис Закінчила філологічний факультет Київського університету. Працювала вчителькою мови в різних школах.
У 1917–1918 роках була членкинею Української Центральної Ради від української громади Саратова (де в евакуації перебував Київський університет).
З 28 червня 1917 року працювала діловодкою Генерального секретарства освітніх справ.
Померла Клавдія Любинська 12 лютого 1942 року в місті Томськ (РФ). Чоловік — Микола Любинський (1891—1938), міністр закордонних справ УНР. Донька — Ава Любинська (1920—1996), кандидатка філософських наук, доцентка. Викладала естетику та філософію в інститутах Москви. Донька — Лада Любинська (1923—2009), кандидатка філософських наук, доцентка кафедри філософії Московського інженерно-фізичного інституту.
Онука — Ольга Михайлівна Любинська (1951—1994), навчалася в спецшколі з поглибленим вивченням англійської мови № 7, закінчила механіко-математичний факультет Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова. Навчалася в аспірантурі, готувала до захисту кандидатську дисертацію з теорії графів.
Бібліографія Книга про Київ «Ілько в Києві», Державне видавництво України, 1929 (К.: Держтрест «Київ-Друк», 3-я друкарня). — 89 с.
Примітки