Ганс-Еріх Фосс

Ганс-Еріх Фосс (; 30 жовтня 1897, Ангермюнде — 18 листопада 1969, Берхтесгаден) — німецький військово-морський діяч, віцеадмірал крігсмаріне (1 серпня 1944).

Біографія У липні 1915 року вступив добровольцем на флот. Пройшов підготовку на важкому крейсері «Фрея» і на курсах при військово-морському училищі в Мюрвіку (1917), пізніше закінчив військово-морське училище у Вільгельмсгафені (1923). Учасник Першої світової війни; лейтенант. Після закінчення війни залишений на флоті. У 1927—1929 рр. служив вахтовим офіцером на лінійному кораблі «Ельзас». У 1930—1934 рр. інструктор училища берегової артилерії. У 1934 році переведений в Морське керівництво. З 1936 р. 1-й артилерійський офіцер на броненосці «Адмірал Шеєр». З 1938 року командир 3-го морського навчального батальйону. З 1939 р. офіцер Адмірал-штабу в штабі командування групою ВМС «Схід». З 1939 р. начальник Командного відділу (з січня 1942 року — Управлінської групи) Командного управління ОКМ. З 1 березня 1943 складався представником Головнокомандувача ВМФ грос-адмірала К. Деніца в Ставці А. Гітлера. 30 квітня (за іншими даними, 6 травня) 1945 року взятий в полон радянськими військами. 10 серпня 1951 р. заарештований органами МДБ СРСР. Військовим трибуналом Московського військового округу 16 лютого 1952 р. засуджений до 25 років тюремного ув'язнення. 22 грудня 1954 року достроково звільнений і 17 січня 1955 року переданий владі НДР.

Звання

Боцман (27 січня 1916) Фенріх-цур-зее (19 квітня 1916) Лейтенант-цур-зее (17 вересня 1917) Обер-лейтенант-цур-зее (10 січня 1921) Капітан-лейтенант (1 січня 1928) Корветтен-капітан (1 жовтня 1934) Фрегаттен-капітан (1 листопада 1937) Капітан-цур-зее (1 листопада 1939) Контр-адмірал (1 березня 1944) Віце-адмірал (1 серпня 1944)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (27 серпня 1917) Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу (20 вересня 1918) Хрест Вірності гвардійського корпусу земельної оборони фон Нефвіля 2-го і 1-го класу (20 березня 1920) — отримав 2 нагороди одночасно. Хрест Левенфельда Німецький імперський спортивний знак Почесний хрест ветерана війни з мечами (30 листопада 1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно. Орден Корони (Югославія) 3-го ступеня (1 червня 1939) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (1 жовтня 1939) Іспанський хрест в сріблі (27 березня 1940) Залізний хрест 1-го класу (1 жовтня 1940) Орден Зірки Румунії, командорський хрест з мечами (14 березня 1942) Нагрудний знак флоту (7 вересня 1942) Орден Корони короля Звоніміра 1-го класу з мечами (Незалежна Держава Хорватія; 26 вересня 1942) Орден «Святий Олександр», командорський хрест з мечами на кільці (Третє Болгарське царство) Орден Священного скарбу 3-го ступеня (Японська імперія) Нагрудний знак «За поранення 20 липня 1944» Чорний (2 вересня 1944) — за поранення, отримані під час замаху на Гітлера 20 липня 1944 року. Срібний Золотий

Примітки

Література

Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

Вермахт на советско-германском фронте. Следственные и судебные материалы из архивных уголовных дел немецких военнопленных 1944—1952. (Сост. В. С. Христофоров, В. Г. Макаров). М., 2011. (Именной комментарий). С. 820. Dermot Bradley (Hrsg.): Deutschlands Admirale 1849—1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 3: P–Z. Biblio Verlag. Osnabrück 1990. ISBN 3-7648-1499-3. S. 496—497. Wolfdieter Bihl: Der Tod Adolf Hitlers. Fakten und Überlebenslegenden. Böhlau Verlag. Wien 2000. ISBN 3-205-99140-0. Dietmar Arnold, Reiner Janick: Neue Reichskanzlei und «Führerbunker». Legenden und Wirklichkeit. Ch. Links Verlag 2005. ISBN 3-861-53353-7. Wilhelm von Schramm: Verrat im Zweiten Weltkrieg. Vom Kampf der Geheimdienste in Europa. Berichte und Dokumentation. Econ-Verlag 1969. S. 183. Der Spiegel vom 10. Januar 1966. S. 41. Iwan Klimenko, Oberst der sowjetischen Armee: . In: . Nr. 19, 1965, S. 94 ff..

Посилання Власноручні свідчення віце-адмірала Фосса, 2 травня 1945 р. Протокол допиту віце-адмірала Г.-Е. Фосса. 6 травня 1945 р. Протокол допиту віце-адмірала Г.-Е. Фосса. 7 травня 1945 р. Протокол допиту віце-адмірала Г.-Е. Фосса. 9 лютого 1951 р. Протокол допиту віце-адмірала Г.-Е. Фосса. 15 листопада 1951 р. Протокол допиту віце-адмірала Г.-Е. Фосса. 26 листопада 1951 р. Протокол допиту віце-адмірала Г.-Е. Фосса. 28 листопада 1951 р. Протокол допиту віце-адмірала Г.-Е. Фосса. 3 грудня 1951 р. Касаційна скарга засудженого Г.-Е. Фосса. 7 лютого 1952 р. Службова записка № 28/1/3116 начальника Тюремного відділу МВС СРСР в 1-й Спецвідділ МВС СРСР і Обліково-архівний відділ КДБ при СМ СРСР про помилування і дострокове звільнення генерал-фельдмаршала Ф. Шернера і віце-адмірала Г.-Е. Фосса. 24 грудня 1954 р. Фотографії і нагороди Фосса.