Лі Міллер (, повне , 1907–1977) — американська модна фотографка, фотомодель, військова кореспондентка. Знімала звільнення Дахау та Освенціму, перше застосування напалму при облозі Сен-Мало.

Біографія і творчість Дочка інженера, винахідника, фотографа-любителя. Батько знімав Лі, коли їй ще не було й 10 років, так сформувався її інтерес до фотографії.

У 1920-х Лі Міллер стала модною фотомоделлю у Нью-Йорку. Знімалася в Едварда Стайхена. Один із знімків був використаний в рекламі менструальних тампонів Kotex, що викликало скандал.

У 1929 році Міллер переїхала в Париж, стала асистенткою і моделлю Мана Рея. Почала фотографувати сама, деякі фотографії Рея цього періоду насправді виконала Лі Міллер. Разом з Реєм застосовувала техніку соляризації. Стала активною учасницею сюрреалістичного руху, зблизилася з Пікассо (він написав її портрет, 1937), Елюаром, Кокто, знялася у вигляді статуї у фільмі Кокто «Кров Поета» (1930).

У 1932 році повернулася у Нью-Йорк, продовжила заняття фотографією, відкрила власну студію. Серед її робіт цього часу — портрети Джозефа Корнелла.

В 1934 році одружилася з єгипетським підприємцем Азіз Беєм, переїхала в Єгипет. У 1937 кинула чоловіка і повернулася в Париж, де зустріла англійського художника Роланда Пенроуза.

Під час Другої світової війни була фотожурналісткою, працювала для журналу Vogue. Була акредитована як військова кореспондентка, знімала висадку союзників, перше застосування напалму при облозі Сен-Мало, звільнення Парижа, таборів Бухенвальд і Дахау.

Після війни стала переживати жорстокі напади посттравматичного синдрому, почала пити. У 1947 році розлучилася з Азіз Беєм, одружилася з Н. Пенроузом, народила сина Ентоні. У 1949 подружжя купило ферму у Сассексі. Тут гостювали Пабло Пікассо (з яким Лі Міллер дружила), Ман Рей, Генрі Мур, Жан Дюбюффе, Дороті Таннінг, Макс Ернст та інші.

Після створення у 1947 році агентства Магнум Лі Міллер стала однією з його перших членів. Але картини війни, про які вона майже ніколи не говорила, не полишали її.

Лі Міллер померла від раку у віці 70 років.

Література

Penrose A. The lives of Lee Miller. New York: Holt, Rinehart, and Winston, 1985 Penrose A. Lee miller's war: photographer and correspondent with the Allies in Europe, 1944-45. Boston: Little, Brown, 1992 Lambron M. l'oeil du silence. Paris: Flammarion, 1993 (романизированная біографія, Премія Феміна) Calvocoressi R. Lee Miller: portraits from a life. New York: Thames & Hudson, 2002 Burke C. Lee Miller: a life. New York: Knopf, 2005 Menzel-Ahr K. Lee Miller: Kriegskorrespondentin für Vogue: Fotografien aus Deutschland 1945. Marburg: Jonas, 2005 Haworth-Booth M. The art of Lee Miller. New Haven: Yale UP, 2007. Slusher K. Lee Miller, Roland Penrose: the green memories of desire. Munich; New York: Prestel, 2007

Примітки

Посилання

Сайт Лі Міллер Лі Міллер — фотомодель, яка стала військовим фотографом Лі Міллер Lee Miller with David E. Scherman The fashion photography of Lee Miller На сайті IMDB (нім.) (нім.) (рос.) Знаменитий американський фотограф Лі Міллер Ретро-дами. Лі Міллер Історія в фотографіях. Лі Міллер Лі Міллер і Пабло Пікассо: магія однією зв'язку Париж Хемінгуея і не тільки... Elegantly Dressed Wednesday: Lee Miller Dark secret of the woman in Hitler's bathtub World War II: Women at War