Пам'ятні дати та ювілеї

825 з часу початку походу київського князя Ігора І Рюриковича на Константинополь та укладення Русько-візантійського мирного договору з імператором Романом I Лакапіном у 944 році за яким руським купцям дозволялось безмитно торгувати в Царгороді за зобов'язання захисту візантійських володінь у Криму; 800 років з часу початку другого Балканського походу київського князя Святослава у 969 році. 750 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Київської  Русі у 1019 році. 675 років з часу у 1094 році: захоплення Олегом Святославичем з підтримкою половців Чернігова. Він розплатився зі своїми половецькими союзниками, віддавши їм Тмутороканське князівство, яке надалі в літописах не згадується. укладення миру Великим князем київським Святополком II Ізяславичем миру з половцями. Він узяв у дружини дочку Тугоркана, хана половецького; 625 років з часу у 1144 році: створення Галицького князівства та перенесення князем Володимирком столиці до Галича. У місті спалахнуло повстання проти його правління, яке Володимирко придушив. створення Галицького (Крилоського) Євангелія — однієї з найдавніших книжних пам'яток Київської Русі; 600 років з часу захоплення й розорення Києва об'єднаним військом 12 руських князів, очолюваним Андрієм Боголюбським у 1169 році. 575 років з часу переходу київського престолу перейшов до Рюрика Ростиславича після смерті Святослава Всеволодовича у 1194 році.; 525 років з часу перемоги Данила Галицького біля Мостищ над військом Ростислава Михайловича, претендента на галицький престол у 1244 році. 500 років з часу початку правління князя Володимира Васильковича (сина Василька Романовича, брата Данила Галицького) на Волині у 1269 році. 325 років з часу надання Магдебурзького права місту Житомиру у 1444 році. 300 років з часу надання Магдебурзького права місту Бібрці у 1469 році. 200 років з часу у 1569 році: укладення Люблінської унії; надання Магдебурзького права місту Яворову. 175 років з часу у 1594 році: початку повстання під проводом Северина Наливайка; вперше за свою історію Військо Запорозьке стало повноправним учасником міжнародної коаліції, уклавши договір із «Священною лігою» щодо спільної боротьби проти Османської імперії; закладення замку у місті Жовква.

150 років з часу у 1619 році: виходу «Граматики» Мелетія Смотрицького — першого повного видання церковнослов'янської  мови в українській редакції; заснування Спасо-Преображенського Мгарського монастиря; укладення Роставицької польсько-козацької угоди, за якою реєстр обмежувався трьома тисячами козаків і встановлювалася заборона їх походів до турецьких володінь; першої відомої постановки українських інтермедій у містечку Кам'янка Струмилова на ярмарку; офіційного визнання короля Луцького братства з наданням привілею на будівництво церкви і притулку; морського походу козаків під рукою Якова Бородавки-Нероди на Тягиню. 125 років з часу у 1644 році: Охматівської битви в якій Великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський а також князь Ярема Вишневецький розбили переважаючі сили татар Тугай-бея. Рештки втікачів розбив комісар Війська Запорозького Миколай Зацвіліховський біля річки Синюхи (нині Черкаська область); 100 років з часу у 1669 році: поділу України на два гетьманства: на Правобережжі гетьманом під османським протекторатом залишився Петро Дорошенко, на Лівобережжі — гетьманом під московським протекторатом проголошено Дем'яна Многогрішного; укладення новообраним лівобережним гетьманом Дем'яном Многогрішним україно-московської угоди — Глухівських статей (16 березня); проголошення альтернативним гетьманом Правобережжя під польським протекторатом Михайла Ханенка; обрання Кошовим отаманом Січі Лукаша Мартиновича.

75 років з часу у 1694 році: обрання Кошовим отаманом Війська Запорізького Івана Шарпила, а потім Петра Приму. 50 років з часу у 1719 році: створення Київської губернії у складі Київської, Орловської, Бєлгородської і Свевської провінцій. До Київської провінції входила ГетьманщинаІсторія України. 7—9 класи: Наочний довідник / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, О. Ф. Трухан. — К.; Харків: Веста, 2007. — 176 с. . заснування на Слобожанщині Глушківської (Путивльської) суконної мануфактури — однієї з перших в Україні фабрик.Економічна історія України: Історико-економічне дослідження: в 2 т. / [ред. рада: В. М. Литвин (голова), Г. В. Боряк, В. М. Геєць та ін. ;відп.ред. В. А. Смолій ;авт.кол.:Т. А. Балабушевич, В. Д. Баран, В. К. Баран та ін.] ; НАН України, Ін-т історії України . -К. :Ніка-Центр, 2011. — Т. 1. — 696с. ISBN 978-966-521-571-4

Видатних особистостей

Народились

25 років з дня народження у 1744 році Данила Самійловича Самойловича (Сушковського), український медик, засновник епідеміологічної служби в Росії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства;

Померли

275 років з дня смерті у 1494 році: Юрія Михайловича Донат-Котермака, український філософ, астроном, уродженець міста Дрогобич, в 1481—1482 роках ректор Болоньського університету, в 1487—1494 роках професор Ягеллонського університету в Кракові, викладач Миколи Коперника;

75 років з дня смерті у 1694 році: Юрія-Франца Кульчицького, запорізький військовий, герой оборони Відня (1683); увійшов в історію також як засновник однієї з перших у Відні кав'ярні (1686).

Події Коліївщина Оборона Львова Російсько-турецька війна (1768—1774) Рум'янцевський опис Малоросії 1765—1769

Особи

Призначено, звільнено

Народились 17 січня, Вітгенштейн Петро Християнович (1769—1843) — генерал-фельдмаршал (1826) російської армії, прусський князь (з 1834). 9 вересня, Котляревський Іван Петрович (1769—1838) — український письменник, поет, драматург, засновник нової української літератури, громадський діяч. Соколовський Микита (1769—1810) — український письменник і культурно-освітній діяч.

Померли 12 березня, Юрій (Булгак) (1699—1769) ― василіянин, архимандрит Лещинський і Супрасльський, єпископ Пінської єпархії Руської Унійної Церкви. 19 травня, Левицький Григорій Кирилович (1697—1769) — український художник та графік. 12 вересня, Порошин Семен Андрійович (1743—1769) — російський публіцист, мемуарист, письменник. Закревський Осип Лук'янович (? — † 1769) — Генеральний бунчужний Глухівського періоду в історії України (1756—1763 рр.) 22 грудня, Гервасій Линцевський (? — 1769) — український релігійний діяч доби Гетьманщини, глава Пекінської православної місії в Китаї, архімандрит Пекінського Стрітенського монастиря.

Засновані, зведені Бузьке козацьке військо Молдавський гусарський полк Нововербований козацький полк Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці (Городенка) Церква святого Михаїла Архангела (Зіньків) Церква святого Георгія (Переяслав) Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (Угриньківці) Кринички (смт) Мутвиця

Зникли, скасовані Прогноївська паланка

Видання, твори

Примітки

Посилання