Арнульф Абеле (; 8 листопада 1914, Нюрнберг — 2 липня 2000, Гопферау) — німецький офіцер, майор вермахту, оберст бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія Поступив на службу фанен-юнкером у 21-й піхотний полк. З січня 1936 до 1 березня 1937 року навчався у військових школах Постдама і Дебріца. 1 квітня 1937 року призначений командиром роти.
З 1 серпня 1937 року — ад'ютант 126-го прикордонного піхотного батальйону 118-го піхотного полку.
З 1 жовтня 1937 року — квартирмейстер генерального командування прикордонних частин Саарпфальцу. 17 вересня 1939 року командування переформоване у 24-й армійський корпус.
Після початку Другої світової війни Абеле перевели у Вестфалію, де 1 січня 1940 року його призначили командиром роти 127-го прикордонного піхотного полку. В складі полку брав участь у Французькій кампанії (3 10 травня 1940).
З 1 лютого 1940 року — командир роти 208-го піхотного полку, в складі якого брав участь у боях на південній ділянці Східного фронту. Згодом призначений командиром роти 218-го гірського полку, в складі якого брав участь у боях в Лапландії.
З 17 лютого 1943 року — командир 1-го батальйону 134-го піхотного полку (1 червня 1943 року полк переформований у 132-й рейхсгренадерський полк «Гроссмейтер Німецького ордена»).
Батальйон Абеле перекинули на Італійський фронт, де він дислокувався у Бельмонте як частина 14-го танкового корпусу (10-а армія).
27 січня 1944 року батальйон прибув на місце дислокації, щоб заповнити прогалину в обороні. Обіцяні підкріплення так і не надійшли. Згодом на батальйон напали франко-марокканські частини і розпочався жорстокий ближній бій. Гірська артилерія не дала наступаючим можливості підвести підкріплення. У відчайдушному бою (коли в німців закінчились гранати, вони почали кидати у ворога каміння) німці відбили атаку і взяли тактично важливе абатство Колле. За успішну оборону і взяття абатства Абеле був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.
26 вересня 1944 року Абеле потрапив у американський полон, звільнений 15 жовтня 1946 року.
16 грудня 1955 року поступив на службу в бундесвер. 31 березня 1973 року вийшов у відставку.
Звання
Лейтенант (20 квітня 1937) Оберлейтенант (1 серпня 1939) Гауптман (20 квітня 1942) Майор (20 квітня 1944) Оберстлейтенант (5 вересня 1957) Оберст (23 грудня 1964)
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу (25 липня 1940) 1-го класу (22 січня 1942) Штурмовий піхотний знак в сріблі Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» в чорному (28 жовтня 1942) Лицарський хрест Залізного хреста (22 лютого 1944) Офіцерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (28 грудня 1972)
Джерела Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002. Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9. Lyne-Gordon D., KNIGHT'S CROSS GERMAN & AXIS ARMED FORCES 1939—1945, Volume XIII, Military Axis Books.