Обливання кислотою, атака кислотою (також кислотні напади, вітріольові напади, вітріоляж) — акт насильства, передусім проти жінок та дівчат, що полягає у виливанні на особу кислоти або інколи іншої їдкої речовини «з метою завдання , , катування або вбивства». Їдкі рідини виливають в основному на обличчя, спричинюючи обпікання та пошкодження шкіри, часто оголення та навіть роз'їдання кісток. До довготривалих наслідків облиття кислотою належать сліпота, необоротне спотворення обличчя та інших частин тіла, а також довгострокові соціальні, психологічні й економічні труднощі. Нерівність статей і положення жінок у суспільстві відіграє ключову роль у таких нападах.
Найчастіше для таких нападів зловмисники застосовують сульфатну та нітратну кислоти. Через меншу силу хлоридну кислоту використовують рідше. У країнах, де провадиться жорсткий контроль за обігом сильних кислот, для обливання можуть застосовувати водні розчини сильних лугів, як-от їдкий натр (гідроксид натрію).
Поширеність Сьогодні повідомлення про обливання кислотою надходять з різних частин світу.
З 1990-х Бангладеш є лідером за кількістю обливань кислотою та має найвищий рівень інцидентності серед жінок із 3512 постраждалими між 1999 та 2013 роками; в Пакистані й Індії інцидентність також утримується на рекордних показниках, утримуючи тенденцію до підвищення щорічно.
До країн із найвищою поширеністю кислотних нападів також належать Непал, Камбоджа, В'єтнам, Лаос, Китай, Велика Британія, Кенія, ПАР, Уганда, Пакистан та Афганістан.
Країни Південної Азії мають найвищі показники інцидентності нападів із використанням кислоти.
У деяких регіонах світу майже відсутні дані про обливання кислотою, зокрема в Південній Америці, Центральній і Північній Африці, на Близькому Сході та в Центральній Азії.
У Великій Британії, за даними Acid Survivors Trust International, один із найвищих показників обливань кислотою на душу населення. За цими ж даними, у Великій Британії в 2016 році відбувся 601 напад із використанням кислоти. Понад 1200 випадків зафіксовано за останні 5 років. За період із 2011 по 2016 роки лише в Лондоні було здійснено 1464 злочини з використанням кислоти або інших їдких сполук. При цьому у Великій Британії про кислотні напади у багатьох випадках не повідомляють, і, як наслідок, багато з них не одержують відображення в статистичних показниках.
В Україні Найгучнішим випадком кислотного нападу в Україні стало обливання кислотою 31 липня 2018 року громадської активістки Катерини Гандзюк, яка внаслідок цього померла 4 листопада 2018 року. За кілька днів після нападу, 3 серпня 2018 року, близькі Гандзюк створили ініціативу «Хто замовив Катю Гандзюк». Випадок отримав широкий суспільний розголос.
Мотиви Нападники частіше здійснюють обливання кислотою з метою приниження та покарання, аніж убивства людини. Серед частих мотивів нападників виділяють: Помста за відмову в сексуальних стосунках Помста за відмову у пропозиції шлюбу Заздрість і хіть на сексуальному ґрунті Особистий конфлікт у контексті домашнього насильства Помста за відмову у виданні посагу (див. Смерть за посаг) Соціальні, політичні та релігійні мотиви Напади на соціальні меншини Расові мотиви Конфлікти щодо земельної власності, свійських тварин, нерухомості та приватної власності Насильство бандитських угрупувань і суперництво
Обливання кислотою часто вчиняють як помсту жінці, що відмовилась від пропозиції шлюбу або сексу. Зафіксовано випадки обливання кислотою студенток як покарання за відвідування навчального закладу. Широко вважається, що нерівність статей і положення жінок у суспільстві відіграє важливу роль у таких нападах, особливо в порівнянні з нападами на чоловіків.
Поширені також і напади, мотивами яких соціальна або політична діяльність. Такі напади можуть бути направлені на конкретну особу через діяльність останньої або на випадкову особу через її приналежність до соціальної групи або спільноти. У Європі 2008 року відбувся напад на Констатіну Кунєву, члена Європейського парламенту, що згодом здобув опис як «найбільший акт насильства супроти члена професійної спілки в Греції за останні 50 років».
Надходили повідомлення і про напади на підґрунті релігійних конфліктів. Представники обох статей ставали жертвами обливань кислотою через відмову переходу до іншої релігії.
Конфлікти на підґрунті суперечок щодо приватної, земельної власності, права на спадок також фіксувались як мотиви нападів із використанням кислоти.
У багатьох країнах, зокрема Великій Британії, Греції й Індонезії, відбуваються обливання кислотою на підґрунті конфліктів між бандитськими угрупуваннями.
Див. також Обливання зеленкою
Breaking the Silence: Addressing Acid Attacks in Cambodia — Благочинна організація жертв обливання кислотою Камбоджі
Посилання Acid Survivors Trust International «Без обличчя»: фото жінок-жертв обливання кислотою в Пакистані — авторства фотографки Ізабелли Демавлис