Володи́мир Микола́йович Ці́рик ( — ) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис Народився 1993 року в селі Угля (Тячівський район, Закарпатська область); навчався в Мукачівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Закінчив Національну академію Сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного у Львові (в лютому 2015 року, достроковий випуск).
Навесні 2015 року в званні старшого лейтенанта потрапив на передову, у 93-тю бригаду, і був призначений командиром 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону. Разом з ним командиром 7-ї роти призначили і Олександра Сака («Стафф»), з яким Володимир потоваришував ще на першому курсі Мукачівського ліцею. 10 місяців воював під Пісками, неподалік ДАП. Проти підрозділів 93-ї бригади у Пісках тоді воювала бригада «Восток» та 2-й мотострілецький батальйон окупаційних військ РФ. Командування вважало Володимира одним з найбільш перспективних і талановитих офіцерів бригади.
18 липня 2016-го увечері поблизу села Кримське (Новоайдарський район) під час патрулювання місцевості зі сторони нейтральної території групу військовослужбовців 93-ї бригади обстріляли терористи з гранатометів і кулеметів, після цього зав'язався бій, поранень зазнало 3 бійці. БМП-2, що виїхала на допомогу та для евакуації, підірвалася на замаскованій протитанковій міні. Володимир Цірик загинув при близькому вогневому контакті, тоді ж поліг солдат Роман Омельченко «Яша». Серед поранених — товариш та однокурсник Володимира, командир 7-ї роти Олександр Сак («Стафф»).
Похований в селі Угля 21 липня 2016 року, остання дорога була встелена квітами, люди проводили Володимира навколішки.
Без єдиного сина лишилася мама Світлана Бокоч.
Нагороди та вшанування Орден Богдана Хмельницького III ступеня (27 жовтня 2016, посмертно) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. Недержавна відзнака ― орден «Народний Герой України» (16.12.2017, посмертно). 18 липня 2017 року в селі Угля відкрито пам'ятну дошку та освячено пам'ятник на сільському цвинтарі. Меморіальна дошка розташована на обеліску поруч із меморіальною дошкою на честь Олександра Шимона.
Примітки
Джерела Книга пам'яті
Посилання Інтерв'ю Останнє інтерв'ю легендарного "Оси" // 27 липня 2016