14 Кита () — одиночна зоря в екваторіальному сузір'ї Кита. Слабко помітна неозброєним оком за добрих погодних умов, має видиму зоряну величину 5,84. Відстань до 14 Кита можна оцінити за річним паралаксом, який дорівнює , що відповідає відстані 189 світлових років. Зоря віддаляється від Сонця зі швидкістю +11 км/с.
Грей (1989), а також Хоук і Свіфт (1999) віднесли цю зорю до зір головної послідовності спектрального класу F - F5 V. Проте, в п'ятому виданні Каталогу яскравих зір Гоффлайт і Воррен (1991) віднесли її до класу субгігантів, F5 IV. Абсолютна зоряна величина і ефективна температура такі, що зоря потрапляє в розрив Герцшпрунга, який містить зорі, що вичерпали водень в ядрі, але все ще не підтримують горіння водню в оболонці навколо ядра.
Моделі зоряної еволюції дають оцінку віку зорі близько 2,1 млрд років при масі 1,6 маси Сонця. Її радіус перевищує сонячний у 2,6 раза, а світність перевищує світність Сонця в 10,7 раза при ефективній температурі фотосфери близько 6583 K. Поблизу поверхні зорі існує тонка конвективна зона. Зоря має низьку металічність (вміст елементів масивніших за гелій) в порівнянні з Сонцем . Проєкція швидкості обертання досить низька, 5 км/с, але, оскільки кут нахилу екватора до променю зору невідомий, то точне значення швидкості обертання не визначене.
14 Кита має потужність випромінювання в рентгенівському діапазоні , що відповідає межі класу F5. Корона і хромосфера зорі виявляють ознаки магнітного поля, напруженість на її поверхні, як показали вимірювання 2009 року, дорівнює 30 Гс. Це єдина відома зірка спектрального класу між F0 і F7, у якої виявлено ефект Зеемана. Наявність магнітного поля може мати два пояснення: або зоря дуже швидко обертається і діє динамо-механізм, або вона є Ap-зорею на ранній стадії еволюції . Властивості активності зорі такі, що імовірнішим є друге пояснення.
Примітки