1969 в Україні — це перелік головних подій, що відбуваються у 1969 році в Україні. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1969 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1969 року.
Пам'ятні дати та ювілеї 1025 з часу початку походу київського князя Ігора І Рюриковича на Константинополь та укладення Русько-візантійського мирного договору з імператором Романом I Лакапіном у 944 році за яким руським купцям дозволялось безмитно торгувати в Царгороді за зобов'язання захисту візантійських володінь у Криму; 1000 років з часу початку другого Балканського походу київського князя Святослава у 969 році. 950 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Київської Русі у 1019 році. 875 років з часу у 1094 році: захоплення Олегом Святославичем з підтримкою половців Чернігова. Він розплатився зі своїми половецькими союзниками, віддавши їм Тмутороканське князівство, яке надалі в літописах не згадується. укладення миру Великим князем київським Святополком II Ізяславичем миру з половцями. Він узяв у дружини дочку Тугоркана, хана половецького; 825 років з часу у 1144 році: створення Галицького князівства та перенесення князем Володимирком столиці до Галича. У місті спалахнуло повстання проти його правління, яке Володимирко придушив. створення Галицького (Крилоського) Євангелія — однієї з найдавніших книжних пам'яток Київської Русі; 800 років з часу захоплення й розорення Києва об'єднаним військом 12 руських князів, очолюваним Андрієм Боголюбським у 1169 році. 775 років з часу переходу київського престолу перейшов до Рюрика Ростиславича після смерті Святослава Всеволодовича у 1194 році.; 725 років з часу перемоги Данила Галицького біля Мостищ над військом Ростислава Михайловича, претендента на галицький престол у 1244 році. 700 років з часу початку правління князя Володимира Васильковича (сина Василька Романовича, брата Данила Галицького) на Волині у 1269 році. 525 років з часу надання Магдебурзького права місту Житомиру у 1444 році. 500 років з часу надання Магдебурзького права місту Бібрці у 1469 році. 375 років з часу у 1594 році: початку повстання під проводом Северина Наливайка; вперше за свою історію Військо Запорозьке стало повноправним учасником міжнародної коаліції, уклавши договір із «Священною лігою» щодо спільної боротьби проти Османської імперії; закладення замку у місті Жовква. 350 років з часу у 1619 році: виходу «Граматики» Мелетія Смотрицького — першого повного видання церковнослов'янської мови в українській редакції; заснування Спасо-Преображенського Мгарського монастиря; укладення Роставицької польсько-козацької угоди, за якою реєстр обмежувався трьома тисячами козаків і встановлювалася заборона їх походів до турецьких володінь; першої відомої постановки українських інтермедій у містечку Кам'янка Струмилова на ярмарку; офіційного визнання короля Луцького братства з наданням привілею на будівництво церкви і притулку; морського походу козаків під рукою Якова Бородавки-Нероди на Тягиню. 325 років з часу у 1644 році: Охматівської битви в якій Великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський а також князь Ярема Вишневецький розбили переважаючі сили татар Тугай-бея. Рештки втікачів розбив комісар Війська Запорозького Миколай Зацвіліховський біля річки Синюхи (нині Черкаська область); 300 років з часу у 1669 році: поділу України на два гетьманства: на Правобережжі гетьманом під османським протекторатом залишився Петро Дорошенко, на Лівобережжі — гетьманом під московським протекторатом проголошено Дем'яна Многогрішного; укладення новообраним лівобережним гетьманом Дем'яном Многогрішним україно-московської угоди — Глухівських статей (16 березня); проголошення альтернативним гетьманом Правобережжя під польським протекторатом Михайла Ханенка; обрання Кошовим отаманом Січі Лукаша Мартиновича. 275 років з часу у 1694 році: обрання Кошовим отаманом Війська Запорізького Івана Шарпила, а потім Петра Приму. 250 років з часу у 1719 році: створення Київської губернії у складі Київської, Орловської, Бєлгородської і Свевської провінцій. До Київської провінції входила ГетьманщинаІсторія України. 7—9 класи: Наочний довідник / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, О. Ф. Трухан. — К.; Харків: Веста, 2007. — 176 с.. заснування на Слобожанщині Глушківської (Путивльської) суконної мануфактури — однієї з перших в Україні фабрик.Економічна історія України: Історико-економічне дослідження: в 2 т. / [ред. рада: В. М. Литвин (голова), Г. В. Боряк, В. М. Геєць та ін. ;відп.ред. В. А. Смолій ;авт.кол.:Т. А. Балабушевич, В. Д. Баран, В. К. Баран та ін.] ; НАН України, Ін-т історії України . -К. :Ніка-Центр, 2011. — Т. 1. — 696с. ISBN 978-966-521-571-4 200 років з часу укладення Григорієм Сковородою збірника «Басні Харьковскія» у 1769 році. 175 років з часу у 1794 році: селищу Хаджибей указом Катерини II надано статус міста (2 вересня), яке в 1795 р. було перейменовано в Одесу; 150 років з часу у 1819 році: прем'єри п'єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка» на сцені полтавського театру; організації в Полтаві Василем Лукашевичем Малоросійського таємного товариства; повстання військових поселенців у Чугуєві; закриття в Полтаві масонської ложі «Любов до істини»; заснування Інституту проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського Національної академії медичних наук України; 125 років з часу заснування «Інституту музики» Галицького музичного товариства (нині — Львівська Національна музична академія імені М. В. Лисенка) у 1844 році. 75 років з часу у 1894 році: відкриття електричного трамваю у Львові; проведення Галицької Крайової виставки у Львові (червень — жовтень); проведення першого документально зафіксованого футбольного матчу в Україні — Львів-Краків (1:0) у Львові (14 липня). 50 років з часу у 1919 році: початку наступу військ Тимчасового робітничо-селянського уряду України на Україну у 1919 році. створення Одеської кіностудії у 1919 році. заснування Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у 1919 році. утворення Національної заслуженої академічної капели України «Думка» у 1919 році. Хотинського повстання під проводом більшовиків проти румунської окупації в якому взяло участь 30 тисяч чоловік у 1919 році. заснування Головної книжної палати у місті Києві (нині — державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» (січень 1919); ухвалення Директорією УНР закону про вищий уряд Української автокефальної православної соборної церкви (01.01.1919); проголошення у селі Ясіні на Закарпатті Гуцульської Республіки (08.01.1919); ухвали Всенародними зборами у місті Хусті рішення про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки (21.01.1919); проголошення на Софійському майдані в Києві Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (22.01.1919); створення Української Республіканської Капели і започаткування культурної дипломатії Української Народної Республіки (24.01.1919); створення Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України (червень 1919); Чортківської наступальної операції Української Галицької Армії («Чортківської офензиви») під час українсько-польської війни (1918—1919 рр.), в ході якої від поляків було звільнено Чортків, Тернопіль, Бучач та Перемишляни і вдалось розгорнути наступ на Львів (07–28.06.1919); початку походу об'єднаних армій УНР і ЗУНР на Київ та Одесу (11.08.1919); закінчення польсько-українська війна у 1919 році. заснування Житомирського державного університету імені Івана Франка (жовтень 1919); прийняття «Урочистої обітниці Директорії, міністрів, урядовців і суддів та присяги військових на вірність Українській Народній Республіці» (14.10.1919); початку Першого Зимового походу Армії УНР у тилу Збройних сил півдня Росії (06.12.1919); з часу юридичного затвердивши окупації Польщею етнічних українських земель — Холмщини, Лемківщини, Посяння і Підляшшя по східному кордону Польщі «лінію Керзона» у 1919 році. 25 років з часу у 1944 році: заснування Київського ботанічного саду Академії наук УРСР; бою Української Повстанської Армії під Гурбами (21–25.04.1944); створення Української Головної Визвольної Ради (липень 1944); запровадження почесного звання «Мати-героїня», заснування ордену «Материнська слава» і медалі «Медаль материнства». Згідно з «Положенням про звання „Мати-героїня“», воно присвоювалося з одночасним нагородженням орденом матерям, що народили та виховали 10 і більше дітей, після досягнення останньою дитиною віку 1 року за наявності в живих інших дітей цієї матері. заснування Національного транспортного університету у місті Києві (07.11.1944); депортації кримських татар та інших народів Криму (18.05.1944); початку переселення та депортації українців з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя (вересень 1944, день пам'яті — 10.09.2019). завершення звільнення України від німецьких військ після захоплення села Лавочне (Львівська область) радянськими військами (8 жовтня);
Видатних особистостей Народились 225 років з дня народження у 1744 році Данила Самійловича Самойловича (Сушковського), український медик, засновник епідеміологічної служби в Росії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства; 200 років з дня народження у 1769 році Івана Петровича Котляревського (1769—1838), письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури; 150 років з дня народження у 1819 році: Пантелеймона Олександровича Куліша (1819—1897), українського письменника, фольклориста, етнографа, мовознавця, перекладача, критика, редактора та видавця. Григорія Павловича Ґалаґана (1819—1888), громадського діяча, мецената, великий поміщик на Полтавщині і Чернігівщині, представник відомого старшинсько-дворянського роду Ґалаґанів; Ніколи Артемовича Терещенка, українського підприємця та благодійника, старшого сина засновника династії Терещенків Артемія Яковича Терещенка, почесного громадянина міста Києва. 125 років з дня народження у 1844 році: Миколи Івановича Мурашка, український художник і педагог; Іллі Юхимовичі Рєпіні, український художник; 100 років з дня народження у 1869 році: Івана Труша (1869—1941), художника, мистецтвознавця, видавця; Олени Кисілевської (1869—1956), громадської та політичної діячки, письменниці, перекладачки, активістки жіночого руху в Західній Україні; Федора Матушевського (1869—1919), публіциста, дипломата, громадського та політичного діяча; Мирона Омеляновича Тарнавського, українського полководця, генерал-четара УГА та її Начального вождя (команданта, головнокомандувача). Федора Прохоровича Левитського (Левицького), український оперний і камерний співак (бас), музичний критик, педагог. Михайла Петровича Косача (псевдонім Михайло Обачний), український вчений-метеоролог та письменник, брат Лесі Українки і Ольги Косач-Кривинюк, автор ряду оповідань, друкованих в періодиці. Климентія Шептицького (1869—1951), церковного та громадського діяча, політв'язня радянського режиму; Олександра Ющенка (1869—1936) вченого, психіатра, педагога, громадського діяча, дійсного члена АН УРСР; 75 років з дня народження у 1894 році: Дмитра Івановича Чижевського, український учений-енциклопедист, культуролог, філософ, дослідник української і слов'янської літератур; Микиту Сергійовичу Хрущову, радянський державний і політичний діяч, секретар ЦК КП(б) України (1947—1949 рр.), голова Ради народних комісарів України (1944-49 рр.), перший секретар ЦК КПРС (1953—1964 рр.), голова Ради міністрів СРСР (1958—1964 рр.). Євгена Дометійовича Онацького, провідний діяч Організації Українських Націоналістів, громадський діяч, журналіст і науковець; Олександра Петровича Довженка, український кінорежисер, письменник («Зачарована десна», «Повість полум'яних літ»), художник, класик світового кінематографу («Мічурін», «Щорс», «Аероград», «Земля», «Арсенал», «Звенигора», «Поема про море»);