Пам'ятні дати та ювілеї
925 з часу початку походу київського князя Ігора І Рюриковича на Константинополь та укладення Русько-візантійського мирного договору з імператором Романом I Лакапіном у 944 році за яким руським купцям дозволялось безмитно торгувати в Царгороді за зобов'язання захисту візантійських володінь у Криму; 900 років з часу початку другого Балканського походу київського князя Святослава у 969 році. 850 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Київської Русі у 1019 році. 775 років з часу у 1094 році: захоплення Олегом Святославичем з підтримкою половців Чернігова. Він розплатився зі своїми половецькими союзниками, віддавши їм Тмутороканське князівство, яке надалі в літописах не згадується. укладення миру Великим князем київським Святополком II Ізяславичем миру з половцями. Він узяв у дружини дочку Тугоркана, хана половецького; 725 років з часу у 1144 році: створення Галицького князівства та перенесення князем Володимирком столиці до Галича. У місті спалахнуло повстання проти його правління, яке Володимирко придушив. створення Галицького (Крилоського) Євангелія — однієї з найдавніших книжних пам'яток Київської Русі; 700 років з часу захоплення й розорення Києва об'єднаним військом 12 руських князів, очолюваним Андрієм Боголюбським у 1169 році. 675 років з часу переходу київського престолу перейшов до Рюрика Ростиславича після смерті Святослава Всеволодовича у 1194 році.; 625 років з часу перемоги Данила Галицького біля Мостищ над військом Ростислава Михайловича, претендента на галицький престол у 1244 році. 600 років з часу початку правління князя Володимира Васильковича (сина Василька Романовича, брата Данила Галицького) на Волині у 1269 році. 425 років з часу надання Магдебурзького права місту Житомиру у 1444 році. 400 років з часу надання Магдебурзького права місту Бібрці у 1469 році. 300 років з часу у 1569 році: укладення Люблінської унії; надання Магдебурзького права місту Яворову. 275 років з часу у 1594 році: початку повстання під проводом Северина Наливайка; вперше за свою історію Військо Запорозьке стало повноправним учасником міжнародної коаліції, уклавши договір із «Священною лігою» щодо спільної боротьби проти Османської імперії; закладення замку у місті Жовква. 250 років з часу у 1619 році: виходу «Граматики» Мелетія Смотрицького — першого повного видання церковнослов'янської мови в українській редакції; заснування Спасо-Преображенського Мгарського монастиря; укладення Роставицької польсько-козацької угоди, за якою реєстр обмежувався трьома тисячами козаків і встановлювалася заборона їх походів до турецьких володінь; першої відомої постановки українських інтермедій у містечку Кам'янка Струмилова на ярмарку; офіційного визнання короля Луцького братства з наданням привілею на будівництво церкви і притулку; морського походу козаків під рукою Якова Бородавки-Нероди на Тягиню. 225 років з часу у 1644 році: Охматівської битви в якій Великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський а також князь Ярема Вишневецький розбили переважаючі сили татар Тугай-бея. Рештки втікачів розбив комісар Війська Запорозького Миколай Зацвіліховський біля річки Синюхи (нині Черкаська область); 200 років з часу у 1669 році: поділу України на два гетьманства: на Правобережжі гетьманом під османським протекторатом залишився Петро Дорошенко, на Лівобережжі — гетьманом під московським протекторатом проголошено Дем'яна Многогрішного; укладення новообраним лівобережним гетьманом Дем'яном Многогрішним україно-московської угоди — Глухівських статей (16 березня); проголошення альтернативним гетьманом Правобережжя під польським протекторатом Михайла Ханенка; обрання Кошовим отаманом Січі Лукаша Мартиновича. 175 років з часу у 1694 році: обрання Кошовим отаманом Війська Запорізького Івана Шарпила, а потім Петра Приму. 150 років з часу у 1719 році: створення Київської губернії у складі Київської, Орловської, Бєлгородської і Свевської провінцій. До Київської провінції входила ГетьманщинаІсторія України. 7—9 класи: Наочний довідник / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, О. Ф. Трухан. — К.; Харків: Веста, 2007. — 176 с.. заснування на Слобожанщині Глушківської (Путивльської) суконної мануфактури — однієї з перших в Україні фабрик.Економічна історія України: Історико-економічне дослідження: в 2 т. / [ред. рада: В. М. Литвин (голова), Г. В. Боряк, В. М. Геєць та ін. ;відп.ред. В. А. Смолій ;авт.кол.:Т. А. Балабушевич, В. Д. Баран, В. К. Баран та ін.] ; НАН України, Ін-т історії України. -К. :Ніка-Центр, 2011. — Т. 1. — 696с. ISBN 978-966-521-571-4 100 років з часу укладення Григорієм Сковородою збірника «Басні Харьковскія» у 1769 році. 75 років з часу у 1794 році: селищу Хаджибей указом Катерини II надано статус міста (2 вересня), яке в 1795 р. було перейменовано в Одесу; 50 років з часу у 1819 році: прем'єри п'єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка» на сцені полтавського театру; організації в Полтаві Василем Лукашевичем Малоросійського таємного товариства; повстання військових поселенців у Чугуєві; закриття в Полтаві масонської ложі «Любов до істини»; заснування Інституту проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського Національної академії медичних наук України; 25 років з часу заснування «Інституту музики» Галицького музичного товариства (нині — Львівська Національна музична академія імені М. В. Лисенка) у 1844 році.
Видатних особистостей
Народились
125 років з дня народження у 1744 році Данила Самійловича Самойловича (Сушковського), український медик, засновник епідеміологічної служби в Росії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства; 100 років з дня народження у 1769 році Івана Петровича Котляревського (1769—1838), письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури; 50 років з дня народження у 1819 році: Пантелеймона Олександровича Куліша (1819—1897), українського письменника, фольклориста, етнографа, мовознавця, перекладача, критика, редактора та видавця. Григорія Павловича Ґалаґана (1819—1888), громадського діяча, мецената, великий поміщик на Полтавщині і Чернігівщині, представник відомого старшинсько-дворянського роду Ґалаґанів; Ніколи Артемовича Терещенка, українського підприємця та благодійника, старшого сина засновника династії Терещенків Артемія Яковича Терещенка, почесного громадянина міста Києва. 25 років з дня народження у 1844 році: Миколи Івановича Мурашка, український художник і педагог; Іллі Юхимовичі Рєпіні, український художник;
Померли
375 років з дня смерті у 1494 році: Юрія Михайловича Донат-Котермака, український філософ, астроном, уродженець міста Дрогобич, в 1481—1482 роках ректор Болоньського університету, в 1487—1494 роках професор Ягеллонського університету в Кракові, викладач Миколи Коперника; 175 років з дня смерті у 1694 році: Юрія-Франца Кульчицького, запорізький військовий, герой оборони Відня (1683); увійшов в історію також як засновник однієї з перших у Відні кав'ярні (1686). 100 років з дня смерті у 1769 році: Максима Ієвлевича Залізняка, козацький гетьман, керівник гайдамацького повстання (1768–69 рр.), відомого під назвою Коліївщина. 75 років з дня смерті у 1794 році: Григорія Савича Сковороди, найвидатніший український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог.
Події
18 квітня — положенням Комітету міністрів, дозволено великобританському підданому Джону Юзу утворити товариство, із складовим капіталом в 300 тисяч фунтів стерлінгів, для розробки кам'яного вугілля на південному-сході України (в Катеринославській губернії біля Олександрівки, Стіли або Новотроїцька), будівництво в тій же місцевості чавуноливарного і залізоробного заводів, збудування рейкового і механічного заводів; проведення шкільної реформи на західноукраїнських землях: початкові школи вийшли з-під опіки Церкви й були підпорядковані світській владі. Запроваджувалось обов'язкове навчання для дітей віком від 6 до 14 років. Розширено мережу навчальних закладів, що давали вищу освіту. запровадження парових машин на нафтових промислах Галичини для буріння нафтових свердловин. 6 липня — прибув перший поїзд до Харкова з Курська. на Грудецькому цукрозаводі в Подільській губернії.
Особи
Призначено, звільнено
Українського історика Миколу Івановича Костомарова призначено почесним членом Сербського наукового товариства; Український фольклорист, поет, громадський діяч, автор тексту Державного гімну України Павло Платонович Чубинський очолив етнографічно-статистичну експедицію Російського географічного товариства в Південно-Західний край. Також З 1869 по 1871 роки він упорядкував і відредагував сім томів «Трудів етнографічно-статистичної експедиції».
Народились
Іван Труш (1869—1941) — український художник, мистецтвознавець, видавець Олена Кисілевська (1869—1956) — громадська та політична діячка, письменниця, перекладачка, активістка жіночого руху в Західній Україні; Федір Матушевський (1869—1919) — публіцист, дипломат, громадський та політичний діяч; Мирон Омелянович Тарнавський (1869—1938) — український полководець, генерал-четар УГА та її Начального вождя (команданта, головнокомандувача). Людмила Михайлівна Старицька-Черняхівська (1869—1941) — авторка історичних романів і п'єс, перекладачка; Федір Прохорович Левитський (Левицький; 1869— після 1926) — український оперний і камерний співак (бас), музичний критик, педагог; Микола Ганкевич (1869—1931) — український політик, провідний галицький марксист, ідеолог «австромарксизму», засновник і перший голова УСДП (1899—1914); Михайло Петрович Косач (псевдонім Михайло Обачний; 1869—1903) — український вчений-метеоролог та письменник, брат Лесі Українки і Ольги Косач-Кривинюк, автор ряду оповідань, друкованих в періодиці. Климентій Шептицький (1869—1951) — церковний та громадський діяч, політв'язень радянського режиму; Олександр Якович Ющенко (1869—1936) — радянський вчений, психіатр, педагог, громадський діяч, дійсний член АН УРСР;
Померли
2 березня — Рутенберг Василь Карлович — український педагог, колезький секретар, капітан (народився 1807 року); Забіла Віктор Миколайович — український поет-романтик (народився 1808 року); Карпенко Григорій Данилович — український письменник, актор (народився 1820 року);
Засновані, створені
12 липня — станція Підзамче на лінії Львів — Броди; 30 серпня — відкрито рух пасажирських і товарних потягів між станцією Курськ і тимчасовий станцією Дніпро (Кухмистерська слобода) на Курсько-Харківсько-Азовській залізниці; культурно-просвітнє товариство «Руська бесіда» в Чернівцях, яке перебувало спочатку в руках москвофілів, з 1884 року перейшло до народовців; перша українська політична організація — Руське товариство, але, перебуваючи під контролем москвофілів, не виявляла активності. в Ужгороді став до ладу перший на Закарпатті паровий деревопильний завод. для поширення освіти серед народу професором Харківського університету Миколою Бекетовим засновано Харківське товариство грамотності. Серед активних діячів — відомі вчені Д.Багалій, М.Сумцов, В.Данилевський, О.Єфименко тощо. Налічувало близько 800 членів. у Харкові відкрита приватна рисувальна школа Марії Раєвської-Іванової. Первомайський (місто) Ольгине (Високопільський район)
Зникли, скасовані
розформовано Галицько-Руську Матицю, яка діяла протягом 1864—1869 років.
Видання, твори
«Записки причетника» (1869—1870 рр.) Марко Вовчок; «Помирились» Марка Кропивницького.
Примітки
Посилання