Підволочи́ський райо́н — колишній адміністративно-територіальний район у північно-східній частині Тернопільської області. Площа — 800 км² — 5,8% від території області. Населення — 42 тис. осіб (2017).
Ліквідований 19 липня 2020 року.
Географія
Розташування Підволочиський район межує: зі сходу з Волочиським районом Хмельницької області, з півдня та південного сходу — з Гусятинським і Теребовлянським, з півночі та північного заходу — Лановецьким і Збаразьким, зі заходу — з Тернопільським районами.
Рельєф
Розташоване у межах Подільської височини, поверхня більшої частини — платоподібна, полого-хвиляста лісова, південно-західна — горбисто-пасмова. Абсолютні висоти — 250–400 м, максимальні — 417 м.
Мінеральні ресурси
Є поклади вапняків, глини, піску.
Клімат
Район належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони.
Гідрографія
Головні річки — Збруч та його притоки Гнила і Самець (басейн річки Дністер). Споруджено 23 ставки (загальною площею 192 га).
Ґрунти
Переважають чорноземи, типові малогумусні (79,3% площі району), чорноземи опідзолені й темно-сірі (14,8%), решта — лучні, болотні та ясносірі ґрунти.
Флора і фауна
Площа лісів — 3, 8 тис. га (переважають дуб, ясен, сосна, ялина, береза, осика, липа), лісосмуг — 11, 2 га.
Природоохоронні об'єкти
У районі — частина заповідника «Медобори», 11 пам'яток природи і заповідне урочище «Полупанівка».
Історія
За переказами, саме через територію нинішнього Підволочиського району Кучманським шляхом рухалося військо Богдана Хмельницького 1648 до м. Львів, 1649 — на м. Збараж (оповідають, що гетьман сповідався у церкві Івана Богослова в с. Скорики й подарував дерев'яний іконостас) та 1651 — при переході до містечка Берестечко (нині місто у Горохівському районі Волинської області).
Після 1-го поділу Речі Посполитої (1772) територія Підволочиського району відійшла до Австрії. Від 1774 створювалися народні парафіяльні школи.
У травні 1848 скасована панщина, в червні того ж року проголошено вибори послів австрійського парламенту, серед яких — представник Збаразького і Скалатського повітів С. Качала (парох с. Шельпаки).
На теренах р-ну діяло багато організацій і товариств, зокрема «Просвіта», «Молода Просвіта», «Рідна школа», «Союз українок», «Сокіл», «Луг», «Сіяч», «Пласт».
Одними з перших у Галичині споруджено пам'ятники Тарасу Шевченку в селах Лозівка, Лисичинці, Токи, Криве.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Підволочиського району було створено 64 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 79,89% (проголосували 26 872 із 33 638 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,56% (12 781 виборців); Юлія Тимошенко — 22,36% (6 009 виборців), Олег Ляшко — 13,01% (3 495 виборців), Анатолій Гриценко — 10,69% (2 782 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,67%.
Адміністративний поділ
Район утворено 1940 року (пізніше увійшли також частини колишніх Скалатського та Збаразького районів), об'єднує 62 населених пункти: смт Підволочиськ, м. Скалат, 60 сіл.
+Населений пунктТипРадаРік заснування або першої згадкиПлоща, км²НаселенняПоштовий індексТелефонний код Скалат місто Скалатська 1512 6 4 042 (ВРУ) 47851 3543 Підволочиськ смт Підволочиська 1463 9,06 7700 47800 3543 Богданівка село Богданівська 1583 3,6 1131 47832 3543 Воробіївка село Воробіївська 1785 1.4 252 47823 3543 Галущинці село Галущинська 1540 2.6 659 47841 3543 Гнилиці село Гнилицька 1463 4.1 779 47820 3543 Гнилички село Новосільська 1882 ? 2.2 404 47811 3543 Голотки селоКошляківська16291.5389478223543 Голошинці село17114021171478113543 Городниця село Городницька 1784 3.1 1056 47851 3543 Гущанки селоТерпилівська15401143478123543 Дорофіївка село Дорофіївська 1571 1.1 456 47805 3543 Жеребки село Жеребківська 1574 2.8 672 47843 3543 Зарубинці село Зарубинецька 18 століття 1.9 519 47851 3543 Іванівка село Іванівська 1569 рік 4 1166 47855 3543 Кам'янки село Кам'янська 1541 3.7 1492 47840 3543 Качанівка село Качанівська 1546 3.6 1303 47852 3543 Клебанівка село Клебанівська 1463 2.4 508 47830 3543 Климківці село Скориківська 1661 1.4 290 47814 3543 Козярі село Новосільська 16 століття 0.9 206 47811 3543 Колодіївка село Колодіївська 1568 4 1110 47844 3543 Коршилівка село Супранівська 18 століття 1.1 164 47831 3543 Кошляки село Кошляківська 1583 940 Криве село Кривенська 18 століття 769 47851 3543 Лисичинці село Лисичинська 1629 2.1 477 47810 3543 Лозівка село Терпилівська 16 століття 1.3 224 47812 3543 Магдалівка село Магдалівська 1785 2.1 674 47850 3543 Медин село Воробіївська Мислова село Мисловецька 1.8 47805 3543 Митниця село Магдалівська 0.5 47850 3543 Мовчанівка село Кам'янківська 0.9 47840 3543 Нове Село село Новосільська 1.9 47811 3543 Новосілка село Новосілківська 47874 3543 Ободівка село Терпилівська 0.7 47812 3543 Оріховець село Оріховецька 1.8 47853 3543 Остап'є село Остап'ївська1581 4.51785 47861 3543 Пальчинці село Пальчинська 1463 0.1 524 47821 3543 Панасівка село Колодіївська 1580 1.1 391 47844 3543 Пеньківці село Воробіївська 1491 0.9 109 47814 3543 Поділля село Подільська 1574 1.5 439 47860 3543 Полупанівка село Староскалатська 1580 1 993 47845 3543 Поплави село Скалатська 1642 0.4 122 47851 3543 Просівці село Воробіївська 1503 0.6 77 47814 3543 Рожиськ село Рожиська 1470 1.5 332 47853 3543 Росохуватець село Супранівська 1564 1.3 293 47831 3543 Скорики село Скориківська 1598 1.9 603 47814 3543 Старий Скалат село Староскалатська 16 століття 1.7 1078 47845 3543 Староміщина село Староміщинська 1463 2.2 829 47834 3543 Супранівка село Супранівська 17 століття 1.2 369 47831 3543 Сухівці село Новосільська 1616 2.2 541 47811 3543 Тарноруда село Турівська 1578 0.4 18 47862 3543 Теклівка село Магдалівська 1785 0.7 243 47850 3543 Терпилівка село Терпилівська 1540 1.7 321 47813 3543 Токи село Токівська 1764 1172 Турівка село Турівська 1457 2.7 712 47862 3543 Фащівка село Турівська 1547 1.1 196 47862 3543 Хмелиська село Хмелиськівська 1785 2.7 697 47842 3543 Хоптянка село Подільська 1785 0.5 132 47860 3543 Чернилівка село Чернилівська 1581 1.4 497 47853 3543 Шевченкове село Клебанівська 1540-ві 1.6 142 47830 3543 Шельпаки село Лисичинська 1463 2.0 453 47810 3543 Щаснівка село Пальчинська 1583 0.03 92 47821 3543+
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Транспорт Районом проходить автошлях .
Культура
Релігія
У селах району відновлено старі церкви, збудовано нові.
Найбільше церковних громад УГКЦ, ПЦУ, крім того, діють храми РКЦ, протестантські угруповання, функціонує монастир св. Теодора Студита (с. Колодіївка).
Музеї
У селі Старий Скалат діє єдиний в Україні меморіальний музей-садиба Леся Курбаса. В 1991 році в с. Супранівка відкрито кімнату-музей Івана Франка.
Всього 8 музеїв.
Охорона здоров'я
Діють Скалатська лікарня, дві поліклініки, сім сільських лікарських амбулаторій, 44 ФАП, геріатричний центр (с. Токи).
Освіта
Є 49 загальноосвітніх шкіл (навчаються 5960 учнів), 5 музичних шкіл, школа-інтернат, школа-гімназія, будинок-ліцей, ДЮСШ, ПТУ, 20 дошкільних закладів;
23 Будинків культури, 34 клуби, 56 бібліотек, 14 народних колективів самодіяльної творчості; 2 стадіони, 17 футбольних полів, 24 спортзали.
Загальноосвітні школи
Інші навчальні заклади
Пам'ятки
Архітектурні пам'ятки
Історичні й архітектурні пам'ятки:
залишки замкових споруд у Токах (16-17 ст.) і Скалаті, храми в селах Козярі (1645), Скорики (1744), Шельпаки (1783), храмовий комплекс на г. Свята Гора (кін. 19 ст., с. Полупанівка).
Список усіх дерев'яних храмів
+Назва селаПатрон церквиРік побудови Козярі святого Димитрія 1645 Медин св. Покрови 1862 Скорики Іоанна Богослова 1695, реставрована 1991 Щаснівка Різдва Пресвятої Богородиці 1900, реставрована 1989+
Пам'ятники і меморіальні комплекси
В населених пунктах насипано символічні могили на честь УСС, діячів ОУН і вояків УПА. На місцях поховань вояків УПА відкрито меморіали:
1992 в с. Нове Село (один із перших в Україні), смт Підволочиськ та в м. Скалат.
У Новому Селі, Підволочиську і Супранівці — меморіальні таблиці на будинках, де перебував І.Франко.
У багатьох населених пунктах споруджено пам'ятники на честь проголошення незалежності України, зокрема в Підволочиську (2001; у вигляд і Ангела-Хоронителя; скульптор Р. Вільгушинський).
Економіка
У галузевій структурі підприємницької діяльності домінуючими є промисловість, сільське господарство і торгівля.
На території Підволочиського району на кінець 2004 року діяли 105 суб'єктів малого підприємництва — юридичних осіб та 766 фізичних осіб — підприємців. Питома вага малого бізнесу у загальних обсягах виробництва товарів, робіт, послуг становить 26,9%.
У районі діють понад 200 магазинів, 3 підприємства побуту, 37 їдалень, кафе, ресторанів.
Сільське господарство
Діє агропромисловий комплекс (38 підприємств). Пл. сільськогосподарських угідь (за всіма товаровиробниками, у тому числі підсобними господарствами) — 72, 3 тис. га, ріллі — 61, 5 тис. га, пасовищ і сіножатей — 8, 5 тис. га.
Структура сільськогосподарського виробництва — тваринництво — 32% %, рослинництво — 68% %.
Землі району (переважно чорноземи) придатні для вирощування районованих сільськогосподарських культур. Обсяги валової продукції сільського господарства у 2004 році склали 153,0 млн грн.;
У районі вирощуються та виробляються:
зернові культури — 99,3 тис. т; цукрові буряки — 140,3 тис. т; картопля — 56,5 тис. т; овочі — 6,4 тис. т; м'ясо — 5,0 тис. т; молоко — 33,7 тис. т; яйця — 11,9 млн шт.
Розвиток аграрного сектора та наявні мінеральні ресурси району зумовлюють домінування переробної і добувної промисловості у галузевій структурі промислового виробництва.
Промисловість
Нині у районі працюють 15 промислових підприємств (найрентабельніші: Новосілківський спиртозавод, ПП «Харчовик», ТОВ «Полупанівський кар'єр», ТОВ «Тера», ЗАТ «Лотос», ВАТ «Скалатська агропромтехніка»);
Найважливіші галузі промисловості: хімічна, легка та поліграфічна. Найбільші галузі промисловості за питомою вагою галузі (станом на 2004 рік):
харчова і переробна — 46,7% добувна — 26,8% легка — 6,6% поліграфічна — 6,6%
Відомі люди
У районі народилося багато діячів науки, культури, мистецтва та політики:
Матковський Орест Іллярович (нар. 17 листопада 1929) — український учений-мінералог. Доктор геолого-мінералогічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1993 р.
тележурналістка, громадська діячка, головний редактор Першого Національного телеканалу Христина Стебельська (Скалат), диригент, правник В. Балешта (с. Токи), кобзар і художник М. Баран (с. Хмелиська), український підприємець, громадський діяч, мемуарист О. Брик (с. Колодіївка), краєзнавець Є. Гасай (с. Токи), актор, режисер Я. Геляс (с. Терпилівка), діяч ОУН і УПА М. Голояд та громадський діяч Павло Голояд (обидва — с. Теклівка), кандидат історичних наук, краєзнавець Петро ГуцалЄ. Гасай. Гуцал Петро Зеновйович / — С. 443 правник А. Жуковський (с. Дорофіївка), вчений-політолог, публіцист А. Камінський, художник і мистецтвознавець В. Кивелюк, церковний діяч, доктор східного канонічного права, професор О. Каськів (с. Староміщина), правник І. Кивелюк, лікар і громадський діяч С. Кивелюк (м. Скалат), церковний діяч М. Колодій (с. Клебанівка), художник І. Кучмак (с. Заднишівка, нині належить до смт Підволочиськ), громадсько-політичний діяч, господарник, вчений-економіст Н. Миколюк (с. Колодіївка), письменниця Н. Мориквас (с. Шельпаки), живописець, графік П. Обаль (с. Ободівка), художник М. Осінчук (с. Голошинці), письменник і перекладач М. Палій (с. Богданівка), громадсько-політичний діяч Н. Процик (с. Гнилички), науковець Т. Рибак (с. Староміщина), політичний діяч М. Сорока (с. Кошляки), громадська діячка М. Татаринська-Скубова (с. Іванівка) та ін.
У с. Гущанки неодноразово гостював у тестя поет Дмитро Павличко, написав тут низку сонетів та поему для дітей «Золоторогий олень» (1968).