Сальський округ — адміністративна одиниця в області Війська Донського Російської імперії. Окружний центр — станиця Великокнязівська (тепер місто Пролетарськ).

Географія Сальський округ займав південний схід області Війська Донського; межував з Астраханської й Ставропольської губерніями; займав простір між лівим берегом річки Сал й правим берегом річки Манич площею 18386 квадратних верст, або 1915208 десятин.

Історія Сальський округ війська Донського було утворено 27 січня 1884 року в районі задонських степів колишнього Калмицького округу.

До початку XX сторіччя населення округу складало 63 318 осіб, з яких 34 993 — козаків, 28 129 — калмиків. В окрузі було 7 калмицьких й 2 козацьких станиці. 1912 року чисельність станиць збільшилася до 16: Великокнязівська, Платовська, Батлаєвська, Денисовська, Іловайська, Кутейниковська, Ново-Алексієвська, Власовська, Чунусовська, Еркетинська, Потаповська, Отаманська, Біляєвська, Граббевськя, Бурульська, ОрловськаВосьмий, з найменуванням «Сальський» — Сальськ. Інформаційний портал .

За даними на 1913 рік у Сальському окрузі, без урахування працюючих в інших округах й кінних заводах, мешкало 30 178 осіб. В окрузі було 13 станиць й 19 калмицьких хуторів. Після закінчення Громадянської війни в Росії у 1920 році тут мешкало лише 10 750 калмиків, тобто їх чисельність скоротилася у три рази.

Населення Чисельність населення на 1897 рік — 76 297 осіб, у тому числі

калмики — 28 063, росіяни — 24 509, українці — 22 378 (29,4%), німці — 778.

Чисельність українців

перепис 1897 року — 22,4 тисяч осіб (29,4 %); перепис 1910—1917 року — 25,9 тисяч осіб (29,4 %).

Адміністративний поділ

на 1912 рік У 1912 році в окрузі налічувалося 16 юртів станиць й 1 волості:

Батлаєвский юрт, Біляєвський юрт, Бурульський юрт, Великокнязівський юрт, Власовський юрт, Граббевський юрт, Гашунський Денисовський юрт, Еркетинський юрт, Іловайський юрт, Кутейниковський юрт, Ново-Алексієвський юрт,, Орловський юрт Отаманський юрт, Платовський юрт, Потаповський юрт, Чунусовський юрт. Маницько-Грузька волость.Памятная книжка области войска Донского на 1912 год / Изд. областным в. Д. стат. ком. Новочеркасск, 1912. XXII, 404, 66, 176, 48 с.

на 1918 рік В 1918 році до складу округу входили:

Отаманський юрт (станица Отаманська), Батлаєвський юрт (станица Батлаевська), Біляєвський юрт (станица Біляєвська), Бурульський юрт (станица Бурульська), Великокнязівський юрт (станица Великокнязівська — центр), Власовський юрт (станица Власівська), Граббевський юрт (станица Граббевська), Денисовська юрт (станица Денисівська), Іловайський юрт (станица Іловайська), Кутейниковський юрт (станица Кутейниковська), Ново-Алексієвський юрт (станица Ново-Алексієвська), Орловський юрт (станица Орловська), Платовський юрт (станица Платовська), Потаповський юрт (станица Потаповська), Чунусовський юрт (станица Чунусовська), Еркетинський юрт (станица Еркетинська).

Господарство Головним заняттям мешканців було скотарство. У 1898 році налічувалося до 100 тис. коней, 50 тис. великої рогатої худоби й до 200 тис. вівці. На початку XX сторіччя в середньому посів озимих й ярих на рік сягав 75 тис. чвертей, збір — 350 тис. Виноград розлучався тільки любителями; станичники займалися городництвом (до 700 десятин). Крім скотарства, калмики займалися відхожими промислами, наймалися чабанами й на рибні промисли на донському пониззі. На Грузьковському озері, що славиться своєю цілющою водою, діяла Донська санітарно-лікувальна станція; лікування багном (ревматизм, сифіліс, золотуха й нервові хвороби) тривало щороку з 15 травня до 15 серпня.

Див. також Адміністративний поділ області Війська Донського в 1918 році

Примітки

Посилання Донського Війська Область, Л. Вейнберг. СПб., 1897.