Мологський (Моложський) повіт — адміністративно-територіальна одиниця Ярославської губернії Російської імперії і РРФСР, що існувала в 1777—1929 роках. Повітове місто — Молога.

Географія Розташовувався на території сучасних Некоузського і Брейтовського районів Ярославської області, а також на частині території, яка нині перебуває під водами Рибінського водосховища.

Мологський повіт знаходився в північно-західній частині Ярославської губернії. З північно-східної сторони він межував з Пошехонським повітом. Східний кордон становив Рибінський повіт, а південну — Мишкінський, з західної та північно-західної сторони Мологський повіт стикався з Тверською і Новгородською губерніями. Площа Мологського повіту по відношенню до загальної площі Ярославської губернії становила трохи більше однієї сьомої частини (14,2 %) і займала в губернії друге місце, після Пошехонского повіту.

У повіті налічувалося 70 озер, які займали 0,2 % його площі.

Історія

Місцевість, по якій протікають річка Молога і її притоки — Сіть, Яна, Лама, Себла, Редьма та ін. і впадаюча у Волгу Сутка разом із Ільмою, в давнину була заселена племенем весь. Потім сюди проникли ільменські словени, що селилися при водних шляхах, і, головним чином, при злиттях річок.

У літописах найменування річки Мологи в перший раз зустрічається у 1149 році, коли великий князь Київський Ізяслав Мстиславич, воюючи з Юрієм Долгоруким — князем Суздальським і Ростовським, спалив всі села по Волзі до самої Мологи.

Потім літописні оповіді мовчать про Молозьку країну до 1207 г. При Всеволоді в цьому році на Північній Русі відбувся новий поділ на уділи, і Молога, за заповітом Всеволода, дісталася на долю сина його Ростовського князя Костянтина, а Костянтин, в 1218 році, разом з Ярославлем віддав її синові своєму Всеволоду. Таким чином, Молозька країна стала тоді майже на сторіччя — до 1321 року — частиною удільного князівства Ярославського.

У 1238 році на території майбутнього повіту відбулася знаменита Битва на річці Сіті — перша велика битва російських дружин з монголо-татарськими військами. Після цього невдалого для руських побоїща Русь, роздроблена на декілька уділів, підпала на два з половиною століття під іноземне панування.

По смерті, в 1321 році, ярославського князя Давида сини його, Василь і Михайло, розділили ярославське князівство: Василь, як старший, успадковував Ярославль, а Михайло отримав спадок на р. Мологе, яким його нащадки володіли до Івана III (1471 р).

В кінці XIV — початку XVI століття на річці Молозі був найбільший на Верхньому Поволжі ярмарок (спочатку в Холопчему містечку, потім в місті Молога), згодом втративший своє значення.

У 1777 році за указом імператриці Катерини II Молога отримала статус міста і стала центром повіту.

У 1921—1923 роках повіт був у складі Рибінській губернії .

У 1929 році Мологський повіт був розформований, а на його території створено Брейтовський, Єрмаковський, Мологський і Некоузський райони. У 1940-х роках частина колишнього повіту була затоплена Рибінським водосховищем; Єрмаковський і Мологський райони були ліквідовані, Брейтовський і Некоузський залишилися.

Населення За відомостями 1859 року населення повіту становило 91 960 жителів.

За переписом 1897 року населення повіту становило 117 696 осіб, в тому числі в місті Молога — 4253 осіб.

За даними перепису населення 1926 року повіт мав 1091 населених пунктів з населенням 145 003 мешканців.

Адміністративний устрій У 1890 році до складу повіту входило 17 волостей № п / п Волость Волосне правління Число селищ Населення 1 Боронішінська с. Боронішіне 39 6983 2 Брейтовська с. Брейтове 64 11494 3 Веретейська с. Веретея 42 8210 4 Воскресенська с. Воскресенське 54 4888 5 Городоцька с. Риндіне 32 4622 6 Грязлівецька с. Боброве 21 4391 7 Іловенська д. Антропове 44 7895 8 Копор'ївська с. Копор'є 26 5457 9 Леонт'ївська д. Горіле 48 7476 10 Мар'їнська с. Мар'їне 82 6079 11 Некоузська с. Некоуз 68 9528 12 Ново-Троїцька д. Ігнатове 33 4827 13 Покровсько-Сітська с. Покровське 50 8717 14 Прозорівська с. Михайлівське 20 4083 15 Станіловська с. Парфєньєве 64 9677 16 Сутковська с. Сутка 29 4624 17 Янська с. Ян 16 2525 У 1913 році до складу повіту також входило 17 волостей, центр Воскресенської волості перенесений в с. Лацьке .

У 1923 році в повіті було 10 укрупнених волостей:

Брейтовська — с. Брейтове, Горелівська — д. Горіла, Іловенська — с. Іловня, Копор'ївська — с. Копор'є, Лацківська — с. Лацьке, Молозькому — м. Молога, Некоузська — с. Некоуз, Парфєньївська — с. Парфєньєве, Покровсько-Сітська — с. Покровське на Сіті, Прозорівська — с. Прозорове.

Населені пункти Найбільші населені пункти за переписом населення 1897 р, жит .:

м. Молога — 4253; с. Некоуз — 828; с. Брейтове — 808; д. Ягорба — 791; д. Осмеріци — 790; д. Воятіщі — 685; д. Ветрине — 646; с. Сутка — 616; с. Перемут (Прозорове) — 595; д. Березова — 582; с. Красне — 558; с. Покровське — 522; с. Княжич-Городок — 497.

Етнографія На території Мологського повіту в переважній більшості проживали росіяни, в тому числі етнокультурна група російських сіцкарів, названих за назвою річки Сіть.

Цікаві факти З метою збереження навколишнього середовища, а також для формування туристичної привабливості регіону, на незатопленої частини території Мологського повіту (частини Некоузского і Брейтовського районів) планується створення національного парку «Молога».

Особливості вимови Жителі Мологи і Мологського повіту традиційно називали себе «мологжане». З точки зору правил російської мови, прикметник від Молога має звучати як «Моложській» (пор. Волга — Волзький, Прага — Празький, і т. ін.), Проте в останні десятиліття дещо частіше пишуть «Мологський».

Відомі уродженці

Андрій Глібов — інженер, підприємець, золотопромисловець. Народився в маєтку Коротневе (Андрійцеве) Мологського повіту. Похований у родинному некрополі Глібових близько заснованої ними церкви Св. Трійці в селі Верхнє-Нікульске Некоузського району. Народився в маєтку Горшкове. Микола Глібов (1864—1941) — член Державної ради Російської імперії, член ЦК партії конституційних демократів, інженер, підприємець, організатор енергетичного машинобудування і власник ряду електротехнічних компаній Росії, філософ. Народився в маєтку Горшкове. Архімандрит Павло (Груздєв) (1910—1996), старець РПЦ. Народився в селі Великий Борок. Морозов, Микола Олександрович — революціонер-народник, вчений, письменник, почесний член Академії наук СРСР. Народився в маєтку Борок в 1854 році. Слуцький, Євген Євгенович (1880—1948) — математик і економіст, народився в селі Новому. Солнцев Федір Григорович — художник, архітектор, історик, член кабінету Його Імператорської величності. Народився в 1801 році в селі Верхнє-Нікульске. Телушкін, Петро — покрівельний майстер, відомий сміливістю підйому за допомогою мотузок, без лісів, до верхівки шпіца Петропавлівського собору. Народився в селі Мягра.

Література

Головщиков К. Д. Город Молога и его историческое прошлое. Ярославль: П. М. Подосенов, 1889. — 73 с. Марков А. А. Экономическое развитие Мологи и Мологского района с 1900 по 1941 гг. // Ярославский педагогический вестник, № 4 (1997).

Примітки

Посилання

Ширяев С. О. Молога, город // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. Старые карты Мологского уезда ПГМ Мологского уезда Ярославской губернии 1796 года