Бездимний тютюн (тютюн, який не призначений для куріння) — збірна назва групи тютюнових продуктів, призначених для вживання способом, відмінним від куріння. Як правило, нікотин при вживанні бездимного тютюну проникає в кров через слизову оболонку ротової порожнини або порожнини носа.
Тютюнові продукти, представлені в цій групі можуть бути призначені для жування («класичний» жувальний тютюн, індійські пан-масала, гутка, зарді і ін.), нюхання (сухий снафф), смоктання, точніше простого тримання в роті без пережовування (вологий снафф, снюс, насвай, індійська тютюнова паста).
Дуже часто до складу бездимного тютюну входять лужні компоненти — сода або вапно, так як лужна реакція полегшує проникнення нікотину в організм.
Вплив на здоров'я Різні національні та міжнародні організації охорони здоров'я, зокрема Всесвітня організація охорони здоров'я, Національний інститут раку США та Королівський коледж лікарів Великої Британії, зазначають, що бездимний тютюн викликає залежність, становить серйозні ризики для здоров'я, не має безпечного рівня споживання та не може вважатися безпечною заміною курінню.
Вживання бездимного тютюну може спричинити стоматологічні захворювання, рак ротової порожнини, стравоходу та підшлункової залози, серцево-судинні хвороби, астму та порушення репродуктивної функції у жінок. Також він підвищує ризик смертельної коронарної хвороби серця, інсульту та деяких форм ішемічної хвороби серця.
Щороку бездимний тютюн спричиняє близько 650 000 смертей у світі, значна частина яких припадає на країни Південно-Східної Азії.
Усі тютюнові вироби містять канцерогени. Їхній склад залежить від виду продукту та технології виробництва; у бездимному тютюні ідентифіковано 28 відомих канцерогенних речовин.
Основні канцерогени — тютюнові специфічні нітрозаміни (TSNA), N-нітрозамінокислоти та N-нітрозаміди. TSNA є найпоширенішими та найбільш небезпечними сполуками. Зокрема, N-нітрозонорнікотин і деякі кетони класифікуються як канцерогени 1-ї групи за IARC і є ключовими чинниками розвитку раку у споживачів бездимного тютюну.
Такі сполуки, як 3-(метилнітрозаміно)-пропіонітрил, нітрозаміни та нікотин, сприяють утворенню активних форм кисню, що ушкоджують клітини ротової порожнини, ДНК і РНК. Метаболічна активація нітрозамінів ферментами цитохрому P450 призводить до утворення мікроядер — маркерів генотоксичності — та розвитку раку рота.
У тютюні також містяться інші канцерогенні речовини, зокрема радіоактивний полоній-210, поліциклічні ароматичні вуглеводні, а також токсичні метали: арсен, берилій, кадмій, хром, кобальт, свинець, нікель і ртуть.
Концентрація нікотину в слині під час вживання бездимного тютюну може досягати рівнів, токсичних для клітин ротової порожнини.
Бездимний тютюн також може негативно впливати на репродуктивне здоров'я, спричиняючи мертвонародження, передчасні пологи та низьку вагу новонароджених. Нікотин під час вагітності може порушувати розвиток головного мозку плода.
Примітки