Дрого (*Drogon, 730/735 —після 754) — мажордом Австразії у 741—754 роках.
Життєпис Походив з династії Каролінгів. Старший син Карломана, мажордома Австразії. Народився між 730 та 735 роками. Перша згадка про Дрого датована 6 червня 747 року, коли він підписав дарчу хартію свого батька абатству Ставло-Мальмеді. Того ж року після зречення Карломана стає новим мажордомом Австразії.
Вважається, що Дрого міг здійснювати управління королівським двором Хільдеріка III. Ймовірно намагався проводити самостійну від Піпіна політику, допомагаючи іншому своєму дядькові Грифону в 747 році втекти з ув'язнення. Дрого користувався значним впливом в східних землях Франкської держави. Це дозволило йому в 747 або 748 році зібрати державний сейм для східних областей королівства. В цей же час був скликаний і церковний собор, на якому обговорювалися питання продовження реформування церкви Франкської держави. Він був проведений одночасно з синодом, скликаними з цього ж приводу стрийком Дрого — Піпіном Коротким.
Після народження близько 748 року у Піпіна Короткого сина і спадкоємця Карла, Дрого став втрачати свої позиції серед знаті. До початку 750-х років вся реальна влада у Франкської державі вже була зосереджена в руках Піпіна Короткого. Проте, про будь-які військові конфлікти між ним і Дрого історичні джерела не повідомляють. В цей час батько Дрого став ченцем у монастирі Монте-Кассіно і втратив можливість впливати на події у себе на батьківщині.
У 751 році Піпін Короткий зміг домогтися від папи римського Захарія підтримки повалення короля Хільдеріка III. Новим королем став сам Піпін Короткий. Ймовірно, він не погоджував цей крок з Дрого та іншими Каролінгами, що викликало невдоволення знаті. Про це свідчить послання папи римського Стефан II від 753 року, в якому він переконував Дрого і Грифона в необхідності зберігати вірність новому франкському королю. У 754 році за наказом Піпіна Короткого Дрого та його брата Карломана було пострижено у ченці. Про подальшу долю нічого невідомо.
Джерела Christian Settipani, La Préhistoire des Capétiens (Nouvelle histoire généalogique de l'auguste maison de France, vol. 1), Villeneuve d'Ascq, éd. Patrick van Kerrebrouck, 1993, 545 p. (ISBN 978-2-95015-093-6) Fouracre, Paul. «The Long Shadow of the Merovingians» in: Charlemagne: Empire and Society, ed. Joanna Story. Manchester University Press, 2005. ISBN 0-7190-7089-9.