Сезон Бундесліги 1990–1991 був 28-им сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. Він розпочався 8 серпня 1990 і завершився 15 червня 1991 року. Діючим чемпіоном країни була мюнхенська «Баварія», яка не змогла захистити чемпіонський титул, поступившись трьома очками «Кайзерслаутерну», який і став чемпіоном ФРН 1990/91.
Враховуючи возз'єднання Німеччини, яке офіційно відбулося 3 жовтня 1990 року, це був останній сезон Бундесліги як найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. З наступного сезону право участі у ній отримали й команди, що представляють міста колишньої Німецької Демократичної Республіки.
Формат змагання Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по два турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за різницею голів, а за їх рівності — за кількістю забитих голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, дві найгірші команди напряму вибували до Другої Бундесліги, а третя команда з кінця проводила матчі плей-оф з бронзовим призером Другої Бундесліги за право участі у Бундеслізі на наступний сезон.
Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1989–90 «Вальдгоф» і «Гомбург» напряму вибули до Другої Бундесліги, фінішувавши на двох останніх місцях турнірної таблиці попереднього сезону. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Герта» (Берлін) і «Ваттеншайд 09». У плей-оф за місце в Бундеслізі «Бохум» здолав третю команду Другої Бундесліги «Саарбрюкен», зберігши таким чином за собою місце у найвищому дивізіоні.
Команди-учасниці
Клуб Місто Стадіон Вміщує Берлін Олімпіаштадіон 76,000 Бохум Воновія Рурштадіон 40,000 Бремен Везерштадіон 32,000 Дортмунд Зігналь Ідуна Парк 54,000 Дюссельдорф Райнштадіон 59,600 Франкфурт-на-Майні Вальдштадіон 62,000 Гамбург Фолькспаркштадіон 62,000 Кайзерслаутерн Фріц-Вальтер-Штадіон 42,000 Карлсруе Вільдпаркштадіон 50,000 Кельн Рейн Енергі Штадіон 61,000 Леверкузен Ульріх Габерланд Штадіон 20,000 Менхенгладбах Бекельбергштадіон 34,500 Мюнхен Олімпіаштадіон 70,000 Нюрнберг Штедтішес Штадіон 64,238 Гамбург Міллернтор-Штадіон 18,000 Штутгарт Неккарштадіон 72,000 Крефельд Гротенбург 34,500 Бохум Лоргайдештадіон 15,000
«Ваттеншайд 09» свої перші шість домашніх матчів проводив на арені Воновія Рурштадіон, оскільки його домашній стадіон проходив реконструкцію аби відповідати вимогам Бундесліги.
Турнірна таблиця
Результати
Плей-оф за місце в Бундеслізі «Санкт-Паулі», що посів 16-те місце, і бронзовий призер Другої Бундесліги «Штутгартер Кікерс» змагалися у плей-оф за місце в Бундеслізі на наступний сезон. У двоматчевому протистоянні була зафіксована нічия 2–2, а в третьому, додатковому, матчі гору взяв «Штутгартер Кікерс».
Найкращі бомбардири 21 гол Роланд Вольфарт («Баварія» (Мюнхен))
20 голів Ян Фурток («Гамбург»)
16 голів Андреас Меллер («Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні))
15 голів Томас Аллофс («Фортуна» (Дюссельдорф)) Вінтон Руфер («Вердер»)
14 голів Моріс Банах («Кельн»)
13 голів Сулейман Сане («Ваттеншайд 09»)
12 голів Ганс-Йорг Крінс («Боруссія» (Менхенгладбах)) Фріц Вальтер («Штутгарт»)
11 голів Ульф Кірстен («Баєр 04») Штефан Кон («Бохум») Штефан Кунц («Кайзерслаутерн») Нандо («Гамбург») Маттіас Заммер («Штутгарт») Райнер Шюттерле («Карлсруе»)
Склад чемпіонів «Кайзерслаутерн»Воротарі: Геральд Ерманн (33); Мікаель Серр (2). Захисники: Марко Габер (28 / 5); Мирослав Кадлець (28 / 2); Маркус Кранц (23 / 2); Райнгард Штумпф (21 / 1); Йоахім Штадлер (13 / 1); Кай Фрідманн (13); Рогер Луц (5 / 1). Півзахисники: Уве Шерр (31 / 2); Гвідо Гоффманн (29 / 7); Маркус Шупп (24 / 3); Томас Дулі (23 / 4); Б'ярне Голльбек (22 / 4); Райнер Ернст (18 / 2); Франк Лелле (13 / 3); Томас Ріхтер (13); Аксель Рос (9); Кай Кремер (1). Нападники: Демір Готич (29 / 9); Штефан Кунц (27 / 11); Бруно Лаббадіа (22 / 9); Бернгард Вінклер (10 / 4); Роберт Ціммерманн (1). (кількість ігор і голів наведені у дужках)
Головний тренер: Карл-Гайнц Фельдкамп.
Був у заявці, але не взяв участі у жодній грі чемпіонату: Елвіс Гайрадинович ; Томас Реннер.
Примітки
Посилання Архів Бундесліги сезону 1990/1991