П'єр де Куртене (1155/1165 — 1219) — 3-й імператор Латинської імперії в 1216—1217 роках. П'єр I (як імператор Латинської імперії), П'єр II (як сеньйор Куртене).

Життєпис

Діяльність у Франції Походив з роду Куртене. Його дідом був Людовик VI, король Франції. Син сеньйора П'єра I де Куртене і Єлизавети де Жуанвіль. Народився між 1155 та 1165 роками. 1183 року втратив батька, ставши П'єром II, сеньйором Куртене. У 1184 році одружився з Агнесою I, графинею Неверською. Завдяки цьому шлюбу став розпоряджатися Неверським, Осерським і Тоннерським графствами. У 1190—1192 роках брав участь у Третьому хрестовому поході. Під час відсутності П'єра помирає його дружина.

У 1193 році одружився з донькою Бодуена V, графа Ено. У 1196 році вступив у конфлікт зі своїм шваргом Вільгельмом де Брієнном, що сплюндрував частину графства Оксем й взяв в облогу місто Везле. В свою чергу П'єр II зміцнив Оксер. Невдачі супротивника у спробі захопити ці міста призвела до замирення. У 1199 році васал Куртене — Ерве де Донзі — підступно захопив того у полон, відпустивши лише за згоду влаштувати шлюб своєї доньки Матильди (спадкоємиці графств Невер, Осер і Тоннер) з Ерве де Донзі. Після шлюбу передав Донзі Неверське графство.

У протистояння Капетингів і Плантагенетів підтримав перших. Був вірним прихильником французького короля Філіппа II Августа. У 1209 і 1211 роках брав участь в Альбігойських хрестових походах. У 1212 році після смерті Філіппа I Еноського, його володіння успадкувала дружина де Куртене — Іоланда де Ено. Сам П'єр II призначив регентом графства Ено свого старшого сина Філіппа. У 1214 році відзначився у битві під Бувіном, де імператор Священної Римської імперії Оттон IV, союзник Англії, зазнав поразки.

Імператор У 1216 році після смерті його шварґа Генріха I, імператора Латинської імперії, П'єра II де Куртене, баронами було обрано на трон цієї держави. Він рушив до Константинополя через Італію. В Римі 9 (або 12) квітня 1217 року від папи римського Гонорія III отримав в соборі Св. Лаврентія висвічення на імператора та корону.

Невдовзі доповився з венеційцями щодо захоплення важливого міста Дуррес, яке належало Епірському деспотату. Проте зазнав невдачі. В подальшомуздійснив спробув пройти суходолом до своїх володінь. Втім П'єра де Куртене було захоплено епірським деспотом Феодором I. В цей час його дружина Іоланда досягла морем Константинополя, де оголосила себе регенткою. Імператор помер у 1219 році, фактично ніколи не керувавши Латинською імперією.

Родина 1 Дружина — Агнеса I (1170—1193), донька Вільгельма V (графа Неверського)

Діти: Матильда (1188 — 1257) — графиня Невера, Осера і Тоннерра. В першому шлюбі дружина Ерве IV (сеньйора Донзі), а після його смерті — Гвідо IV (графа Форезу). Матильда була щедрою і популярною правителькою. Її основною резиденцією був . Саме в ньому 15 серпня 1223 прийняла статут, що надав місту Осер ряд пільг і свобод. Дочка 2 Дружина — Іоланда Ено (1275—1219), донька Балдуїна V, графа Еноського та його дружини Маргарити I, графині Фландрської.

Діти: Маргарита (1194 — 1270) — дружина: 1) Рауля III Лузіньяна, сеньйора Ісудена; 2) Генріха I, графа Віандена Філіпп (1195 — 1226) — маркграф Намюру. Іоланда (1196 — 1233) — дружина Андрія II (короля Угорщини). Сибіла (1197 — 1210) — черниця. Єлизавета (1199 — після 1269) — дружина: 1) Волте де Пюїзе; 2) Ед де Монтагю Роберт (бл. 1201 — 1228) — імператор Латинської імперії в 1219—1228 роках Агнеса (1202 — після 1247) — дружина Готфріда II Віллардуена, князя Ахеї. Марія (1204 — 1228) — дружина Феодора I Ласкаріса, імператора Нікеї. Генріх (1206 — 1229) — маркграф Намюру. Елеонора (1208 — 1229) — дружина Філіппа I Монфора, сеньйора Торону і Тіру. Констанція (1210 — ?) — черниця. Балдуїн (1217 — 1273) — імператор Латинської імперії в 1228—1261 роках

Генеалогія

Джерела René Grousset, L'Empire du Levant: Histoire de la Question d'Orient, Paris, Payot, coll. " Bibliothèque historique ", 1949 (réimpr. 1979), 648 p. (ISBN 2-228-12530-X) K.M. Setton, The Papacy and the Levant (1204—1517), I: The thirteenth and fourteenth centuries, Philadelphia, 1976, pp. 44-45. Bouchard, Constance Brittain (1987). Sword, Miter, and Cloister: Nobility and the Church in Burgundy, 980—1198. Cornell University Press. Ostrogorsky, George (1995). History of the Byzantine State. Translated by Hussey, Joan. Rutgers University Press.