Фіа́кр () — найчастіше найманий міський кінний екіпаж із довільним маршрутом руху на вимогу пасажирів, який використовували в країнах Західної Європи як таксі до розповсюдження трамвая та автомобіля.
Походження назви Слово «фіакр» походить від назви готелю «Hôtel de Saint Fiacre» («Готель святого Фіакра») на вулиці в Парижі. Навпроти цього готелю в 1640 році відкрився заклад Ніколя Соважа для винаймання карет по годинах і поденно. Справа Соважа пішла так добре, що скоро у нього з'явилося чимало конкурентів; число фіакрів розмножилися, поліції довелося видавати для них особливі регламенти, а з їх власників стали стягувати певні особливі податки.
У Львові, скажімо, функції таксі виконували фіакри, а функції сьогоднішнього автобуса — омнібуси. Проте заможніші містяни й надалі послуговувалися фіакрами«До Стрийського парку зазвичай їхали фіакром, а до Єзуїтського саду йшли пішки», — написав Станіслав Лем у своєму автобіографічному романі «Високий замок».
У польських джерелах повідомляється, що в (куди входила територія сучасних Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської областей) словом fiakier називали той самий тип екіпажа, який в російській і Польщі був відомий як dorożka .
Сьогодення У наш час фіакри використовуються як засоби пересування при проведенні екскурсій для туристів, які подорожують в західноєвропейські країни як елемент відтворення епохи XVIII-XIX століть. Особливо славиться кінними екіпажами столиця Австрії — Відень.
Галерея
Зноски
Посилання
Високий замок. Львів. Фіакр — екіпаж парокінний, дрожки — однокінний