Марія Канн (, , Лохвиця — ) — польська дитяча письменниця та письменниця-фантастка.
Біографія Марія Канн народилася у Лохвиці. Спочатку вона навчалась на гуманітарному факультеті Варшавського університету, відділі полоністики, пізніше закінчила педагогічні курси при університеті. З 1932 року Марія Канн працювала у редакції гарцерського журналу «Skrzydła», і в цьому ж році дебютувала на його сторінках як автор публіцистичних творів. Перший її роман «Лісові чари» () опублікований у 1934 році. Під час Другої світової війни Марія Канн працювала в підпільній організації, брала участь у випуску підпільного журналу «Wzlot», а також співпрацювала із організацією «Жеґота», яка займалась порятунком євреїв від нацистів. Також під час війни вона стала співзасновником підпільного видавництва «Załoga» і підпільного молодіжного журналу «Wzlot». У післявоєнний час Марію Канн звинуватили в співпраці з нелегальною організацією «Свобода і Незалежність», і близько року вона знаходилась в ув'язненні.
Після виходу з ув'язнення в 1946 році Марія Канн до 1952 року працювала редактором у видавництві «Czytelnik». Одночасно вона активно займається письменницькою діяльністю. Більшість творів письменниці написані для дитячої та молодіжної аудиторії, зокрема ще з довоєнних часів вона розпочала створення низки творів про авіацію («Пілот готовий», , 1938; «Ранок буде сонячним», , 1938). У післявоєнний час письменниця написала твори про гарцерів («Гора чотирьох вітрів», , 1948; «Найбільший силач», , 1957). Кілька творів письменниця також присвятила боротьбі поляків за свою незалежність у період Другої світової війни. Марія Канн також створила цикл оповідань про Кампіноську пущу, яка складає значну частину Кампіноського національного парку. У доробку письменниці також є низка творів з історії кібернетики та історії освоєння космосу.
У 1964 році Марія Канн опублікувала свій єдиний науково-фантастичний роман «Блакитна планета» (), у якому оповідається про прибуття на Землю іншопланетного космічного корабля із планетної системи Тау Кита, які є нащадками жителів легендарної Атлантиди. У романі нащадки древньої цивілізації стикаються із непорозумінням тодішніх земних реалій, та вимушені покинути планету своїх предків, хоча й з надією на повернення на неї в майбутньому. Цей роман у 1967 році перекладений українською мовою Валерією Врублевською.
Померла Марія Канн 30 грудня 1995 року. Вже після смерті письменниці вийшов її автобіографічний твір «Кордони світу» ().
Вибрана бібліографія Лісові чари (, 1934) Пілот готовий (, 1938) Ранок буде сонячним, (, 1938) Гора чотирьох вітрів (, 1948) Вантові (, 1953) Дуявиця (, 1956) Блакитна планета (, 1964) Подорож у часі та просторі (, 1972) Вірна пуща (, 1972) Літературні подорожі в космос (, 1975—1976) Кордони світу (, 2000)
Примітки
Посилання Марія Канн на сайті encyklopediafantastyki.pl Марія Канн на сайті LubimyCzytac.pl Maria Kann Марія Канн