Ебергард Вольфрам (; 24 липня 1882, Гербштедт — 6 січня 1947, Гамбург) — німецький офіцер, віцеадмірал крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія 7 квітня 1900 року вступив на флот кадетом. Пройшов підготовку на навчальному кораблі «Шарлотта» та у військово-морському училищі. З 1904 року служив на міноносцях, з травня 1905 року — командир міноносця. В 1907/09 роках служив у Шанхаї. Учасник Першої світової війни, командир 3-ї дивізії тральщиків (2 серпня 1914 — 30 вересня 1916), 3-ї флотилії тральщиків (1 жовтня 1918 — 25 вересня 1919). Після війни обіймав низку штабних постів. З 13 жовтня 1924 року — начальник центрального відділу військово-морських верфей у Вільгельмсгафені. З 10 лютого 1928 року — начальник штабу Командного управління Морського керівництва та начальник відділу верфей. 31 січня 1931 року вийшов у відставку.
1 січня 1939 року повернувся на службу та 29 вересня 1939 року очолив сторожове формування на Заході. 6 квітня 1940 року змінив віцеадмірала Отто фон Шрадера на посаді командувача охоронних сил Північного моря. 3 квітня 1943 року замінений контрадміралом Ернстом Люхтом і 30 червня звільнений у відставку. Наступного дня повернувся на дійсну службу, проте нового призначення не отримав.
Звання
Кадет (7 квітня 1900) Фенріх-цур-зее (19 квітня 1901) Лейтенант-цур-зее (27 вересня 1903) Оберлейтенант-цур-зее (10 червня 1905) Капітан-лейтенант (20 квітня 1910) Корветтен-капітан (29 листопада 1919) Фрегаттен-капітан (1 квітня 1925) Капітан-цур-зее (1 січня 1928) Контрадмірал (31 січня 1941) Віцеадмірал (1 липня 1943)
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу (21 вересня 1914) 1-го класу (18 вересня 1915) Ганзейський Хрест (Гамбург; 1 серпня 1916) Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами (31 травня 1917) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Почесний хрест ветерана війни з мечами Застібка до Залізного хреста 2-го класу (8 грудня 1939) 1-го класу (30 травня 1940) Лицарський хрест Залізного хреста (25 травня 1941) Нагрудний знак мінних тральщиків
Література
Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6. Hans H. Hildebrand und Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849—1945 Band 3: P-Z (Packroß bis Zuckschwerdt), Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-2482-4 Rangliste der Deutschen Reichsmarine, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn, Berlin 1929, S. 40 Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939—1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 797. DÖRR, MANFRED, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehmacht 1939—1945, Biblio Verlag, Osnabrück, 1996. Dörr, Manfred (1996). Die Ritterkreuzträger der Überwasserstreitkräfte der Kriegsmarine—Band 2: L–Z, p. 361. Osnabrück, Germany: Biblio Verlag. ISBN 3-7648-2497-2. — Fellgiebel, Walther-Peer (2000) . Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile, p. 452. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
Посилання
Фотографії і нагороди Вольфрама.