Казіс Пуйда (; 19 березня 1883, Шетіяй Сувальська губернія Королівство Польське тепер Шакяйський район, Литва— 24 січня 1945, Наусідай под Каунасом) — литовський поет, прозаїк, драматург.
Життєпис Закінчив гімназію у Маріямполе, потім Політехнічний інститут у Берлін (1904).
1905—1907 працював в редакції газети «Вільянус жініос» (). Брав участь у діяльності литовських організацій.
1906 одружився з письменницею, журналісткою, громадською діячкою Оною Плейріте, у шлюбі Пуйдене.
1907—1912 — викладав литовську мову у Шяуляї.
Через переслідування владою разом з дружиною виїхав до Росії у Челябінськ, де у 1912—1916 викладав німецьку мову, за іншими свідченнями — математику.
Під час Першої світової війни опинився у Петрограді, де у 1916 був забратий до армії.
Після повернення до Литви у 1920 працював у книговидавничому товаристві «Швітуріс» (), у типографії «Спіндуліс» ().
1922 — заснував видавництво «Вайва» (), що випускала серію літературної класики, редагував та видавав літературні часописи «Гайрес» (; 1923—1924), «Кривуле» (; 1923—1925), «Гайсай» (; 1930—1931).
1937 — поселився в селі Науседай під Каунасом, де і помер. Похований у Паневежюкасі.
Творчість Дебютував віршами (сбірка , 1906; під псевдонімом ). Видав збірку оповідань «Осінь» (, 1906).
Був дуже продуктивним і став одним із перших литовських професійних письменників. Вже у 1911—1912 видав збірку творів на 4 томи, між 1911 та 1913 — три збірки статей на літературні та педагогічні теми.
Видав більше п'ятдесяти книжок перекладів.
Автор повістей «Пісня землі» (, 1911), «Червоний півень» (, 1929) та інших, фантастико-публіцистичного роману «Залізний вовк» (, 1927), творів на історичні теми — легенди (1920), повісті (1923), роману (1936).
Автор п'єс (1912), «Русалка» (, 1912) та інших. У драматургії намагався використати досягнення М. Метерлінка, не уникаючи алегоричної риторики фрагментарності. У прозі і драматургії елементи імпресіонізму і символізму, цитати із Ніцше поєднувалися з традицією реалізму. У п'єсі (1913) ібсенівський конфлікт поколінь заснований на реаліях литовського села. Найбільш зрілою вважається драма «Степ» (, 1920).
Примітки
Література Vytautas Kubilius. Puida Kazys // Lietuvių literatūros enciklopedija. Vilnius: Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas, 2001. ISBN 9986-513-95-2. P. 401—402. Vl. Klb. Puida Kazys // Lietuvių enciklopedija. T. 24: Prezidentas Smetona — Raudondvario Padangėj. Boston: Lietuvių enciklopedijos leidykla, 1961. P. 220—222.
Посилання Kazys Aleksandras Puida Kazys Puida