Принц Оскар Карл Густав Адольф Прусський (; 27 липня 1888, Потсдам — 27 грудня 1958, Мюнхен) — принц Прусський, п'ятий син німецького імператора Вільгельма II і імператриці Августи Вікторії. Генерал-майор вермахту (1 березня 1940) і 35-й герренмайстер ордена іоаннітів.

Біографія Як і всі прусські принци навчався в Плені. Учасник Першої світової війни, в складі 7-го прусського гренадерського полку брав участь в бойових діях. З серпня 1918 року — командир 84-ї ландверної піхотної бригади. В листопаді 1918 року звільнений у відставку. Після війни був членом «Сталевого шолому» та інших військових організацій.

З 1927 року — герренмайстер ордена іоаннітів, на цій посаді і залишався до своєї смерті. Був політичним противником націонал-соціалізму. Зумів перешкодити спробам нацистів знищити орден. З 1932 року він став членом ради директорів Німецької національної народної партії.

Перед початком Другої світової війни призваний на службу в вермахт у званні оберста. З серпня 1939 до кінця лютого 1940 року — командир 230-го піхотного полку. З 1 березня 1940 року — в командному резерві. В травні 1940 року Адольф Гітлер заборонив, згідно Указу принців, подальше використання Оскара на діючій військовій службі, а 19 травня 1943 року відправив у відставку разом із іншими представниками правлячих родів Німеччини.

Помер 27 січня 1958 року в Мюнхені від раку шлунка і був похований в замку Гогенцоллерн.

Родина

31 липня 1914 одружився з графинею Інною фон Бассевіц. Шлюб був морганатичним, тому діти (3 синів та одна дочка) спочатку не могли бути претендентами на прусський престол.

Діти:

Оскар Вільгельм Карл Ганс Куно (12 липня 1915 — 5 вересня 1939) — обер-лейтенант резерву вермахту, загинув під час Польської кампанії. Буркгард Фрідріх Макс Вернер Георг (8 січня 1917 — 12 серпня 1988) Інна Марія Софія Шарлотта (25 грудня 1918 — 22 березня 1989) Вільгельм Карл Адальберт Еріх Детлофф (30 січня 1922 — 9 квітня 2007) — наступний великий магістр ордена Святого Йоанна.

Нагороди

Орден Червоного орла 3-го класу великий хрест з короною (27 травня 1898, за іншими даними — 1900) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу 1-го класу (27 травня 1898) Столітня медаль (22 березня 1897) Орден Чорного орла з ланцюгом орден (№1109; 27 травня 1898) ланцюг (18 січня 1907) Орден дому Гогенцоллернів Великий командорський хрест королівського ордену з мечами орден (27 травня 1898) мечі (1918) Почесний хрест 1-го класу князівського ордену з мечами орден (1907) мечі (1918) Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді (1902) Орден Нідерландського лева, великий хрест (1902) Королівський Вікторіанський орден, почесний великий хрест (Британська імперія; 1 липня 1904) Пам'ятна медаль срібного весілля герцога Альфреда Саксен-Кобург-Готського (1905) Орден Серафимів (Швеція; 23 лютого 1906) Пам'ятний знак срібного весілля імператора Вільгельма та імператриці Августи-Вікторії (1906) Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест з короною (1906) Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (1906) Орден Корони Румунії, великий хрест (1906) Орден «Османіє» 1-го класу з діамантами (1906) Орден Вірності (Баден) (1908) Орден Бертольда I (1908) Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство; 1909) Орден Людвіга (Гессен-Дармштадт), великий хрест (27 січня 1910, за іншими даними — 1912) Орден Рутової корони (1910) Орден Святого Йоанна (Бранденбург) почесний лицар (1912) великий магістр (1927) Орден Вюртемберзької корони, великий хрест з мечами (1912) Орден Леопольда II, великий хрест (Бельгія; 1912) Орден Слона (Данія; 1913) Орден Святого Губерта (1913 або 1914) Орден Генріха Лева, великий хрест (1914) Почесний хрест (Ройсс), офіцерський хрест (1914) Залізний хрест 2-го класу (22 серпня 1914) — за заслуги у боях під Віртоном. 1-го класу (24 вересня 1914) — за заслуги у боях під Верденом. Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, командорський хрест (22 квітня 1916) Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (25 жовтня 1916) Орден «За військові заслуги» (Баварія), офіцерський хрест з короною (1916) Хрест Фрідріха 2-го класу (1916) 1-го класу (1917) Хрест «За військові заслуги» (Баден) (1916) Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го класу (1917) Ганзейський Хрест (Гамбург; 1917) Хрест «За військові заслуги» (Ліппе) (1918) Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу (1918) Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц) 2-го класу (1918) Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Майнінген) (1918) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (1918) — за 2 поранення, отримані у вересня 1914 рокі під Вінтоном та 7 лютого 1916 року на Східному фронті. Орден Леопольда (Австрія), лицарський хрест (1918) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (1918) Срібна Медаль «Ліякат» з шаблями (Османська імперія; 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934) Медаль «За Атлантичний вал» (1940) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (1940)

Галерея

Примітки

Джерела Heinrich Freiherr von Massenbach: Die Hohenzollern einst und jetzt. Tradition und Leben Massenbach, Schleching 1994, ISBN 3-9800373-0-4. Wolfgang Stribrny: Der Johanniterorden zwischen den zwei Weltkriegen. In: Wolfgang Stribrny: Der Johanniter-Orden und das Haus Hohenzollern.Niederweisel 2004 (= Heft 24 der Schriftenreihe des Hess. Genossenschaft des Johanniterordens, i. A. der Hess. Genoss. hrsg. von Otto Böcher) Friedrich Wilhelm Prinz von Preußen: Gott schütze unser Vaterland. Oskar, in: Internationales Biographisches Archiv 07/1958 vom 3. Februar 1958, im Munzinger-Archiv (Artikelanfang frei abrufbar) Manfred Menger: Das Scheitern der Ambitionen des Herzogs Adolf Friedrich zu Mecklenburg auf den finnischen Königsthron im Jahre 1918. In: Finnland Studien III. Band 3. Harrassowitz Verlag, Wiesbaden 2003, S. 121 f. Anders Huldén: Finnlands deutsches Königsabenteuer 1918. Reinbek 1997. Herausgegeben von: Deutsch-Finnische Gesellschaft e.V. und erschienen bei: Traute Warnke Verlag, ISBN 3-980-15919-1.