Валуйко Герман Георгійович (1 серпня 1924 — 9 лютого 2012) — вчений-винороб, доктор технічних наук (1972), професор (1976 рік), почесний академік Кримської академії наук, член-кореспондент Швейцарської академії вина, президент Союзу виноробів Криму (1995—2012 роках), лауреат золотої медалі Л. С. Голіцина та почесного диплома, почесний громадянин міст Ялта і Дербент.
Автор понад 350 наукових робіт по виноробству, з них 22 книги: Технологія столових вин (1969 рік), Біохімія та технологія червоних вин (1973 рік), Сучасні способи виробництва виноградних вин (1984 рік) (диплом і медаль Міжнародної організації винограду і вина), «Технологія виноградних вин» (2001 рік) та інші.
Біографія Герман Георгійович Валуйко народився 1 серпня 1924 року у Тбілісі. У 1942 році з відзнакою закінчив 10 класів і призваний в армію, направлений на навчання в Гурієвське військово-піхотне училище. У травні 1943 року відправлений на фронт, а в червні отримав важке поранення. Після поранення знову повернувся в армію і пройшов свій бойовий шлях до Дня Перемоги, який зустрів у місті Котбусі в Німеччині. Нагороджений 2 орденами «Вітчизняної війни II ступеня», «За мужність» і 13 медалями, з них медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 роках», медаллю «Г. К. Жукова», медаллю «Захисник Вітчизни».
У 1946 році демобілізований з армії.
У 1947—1952 роках Герман Георгійович навчався в Московському технологічному інституті харчової промисловості, за фахом технолог-винороб. Завідувачами кафедрою виноробства, на якій він навчався, були професори Герасимов М. А. і Фролов-Багрєєв А. М.
З 1952 по 1955 роки пропрацював на «Харківському заводі шампанських вин» на посаді начальника цеху виноматеріалів.
У 1955 році вступив до аспірантури на очне відділення у Всесоюзний науково-дослідний інститут «Магарач». Проходив навчання до 1958 року. Активний розвиток в СРСР виноградарства і виноробства вимагало від промислових підприємств виноробної галузі наявність високотехнологічних і високопродуктивних потужностей з первинної і вторинної переробки виноматеріалів. Тому Герман Георгійович займався вивченням хімічних і технологічних процесів вироблення їдалень, шампанських виноматеріалів в залізобетонних і металевих резервуарах місткістю від 1000 до 100000 декалітрів. Надалі ці дослідження були використані ним при захисті дисертації в 1959 році. Його керівником був доктор технічних наук, професор Ст. І Нілов.
З 1958 року працював в НІВіВ «Магарач» займаючи різні посади: молодший науковий співробітник (1958 рік), старший науковий співробітник (1960 рік), завідувач відділом технології (1961—1964 роках), заступник директора з наукової роботи (виноробство) (1964—1995 роках), консультант дирекції (1995—2000 роках), головний науковий співробітник (2000 рік).
У 1959 році Герман Георгійович захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (тема: «Дослідження деяких хімічних і біохімічних процесів при бродінні в залізобетонних резервуарах»), в 1972 році захистив докторську дисертацію (тема: «Біохімічні основи технологій червоних вин»), а в 1976 році йому присвоєно вчене звання професора.
Герман Георгійович разом з вченими: Преображенським О.О, Білогуровим Д. М і Ніловим В І проводив дослідження з теорії потокового бродіння виноградного сусла, за результатами яких була розроблена установка безперервного бродіння сусла «Українська». Дана установка протягом 20 років експлуатувалася на заводах первинного виноробства Криму (Радгосп-завод «Виноградний» і «Смарагдовий» і т. д). За дорученням Міністерства харчової промисловості СРСР Всесоюзного НІІВіВ «Магарач», він бере участь у розробці новітнього високотехнологічного обладнання для заводів первинного виноробства. В результаті проведених робіт під керівництвом Германа Георгійовича розроблена перша у СРСР потокова лінія переробки винограду з валковою дробаркою ВПЛ-10К, яка мала продуктивність 10 тонн/годину та ряд іншого новітнього обладнання для виноробних підприємств.
У 1995 році Герман Георгійович ініціював створення професійної організації «Союзу виноробів Криму» і був обраний її президентом. Він обіймав цю посаду з 1995 по 2012 роки.
Герман Георгійович пропрацював у виноробній галузі понад 55 років. Ним отримано 50 авторських свідоцтв на винаходи. Герман Георгійович створив наукову школу складається з кількох поколінь вчених-виноробів (9 докторів та 39 кандидатів наук).
Наукові роботи Автор понад 350 наукових праць (з них 22 книги) в області виноробства, деякі з яких перекладено на іноземні мови.
У 1969 році він написав свою першу книгу «Технологія столових вин», в яку увійшли матеріали кандидатської дисертації. Книга перекладена на грузинську і молдавську мови.
В 1973 році була випущена монографія «Біохімія та технологія червоних вин», в її основу увійшов матеріал докторської дисертації та інші дослідження.
У 1984 році була видана книга «Сучасні способи виробництва виноградних вин», написана вченими: Муждабой Ф (Румунія), Кадаром Д (Угорщина) та іншими. Герман Георгійович став автором розділу з виноробства СРСР і редактором книги. Всі автори книги були нагороджені почесним дипломом та медаллю Міжнародної організації винограду і вина.
В 1988 році за роботу над редакцією 3-томної «Енциклопедії виноградарства», виданій у 1986—1987 роках Герману Георгійовичу і авторам енциклопедії була присуджена Державна премія Молдавської РСР.
У 2001 році видано книгу в співавторстві з професором Шольц-Куликовим Є.П «Теорія і практика дегустації вин», яка отримала визнання виноробів.
Видана у 2001 році книга «Технологія виноградних вин», що містить у собі 50-річний досвід Германа Георгійовича у галузі виноробства. Книга створена таким чином, щоб дати відповідь на будь-яке питання, що виникне у винороба. Книга була використана у працівників виноробних підприємств України та інших країн СНД.
Вина НІВіВ «Магарач» У своїй науковій діяльності Герман Георгійович велику увагу приділяв дослідженням технології червоних вин. Він працював з червоними сортами винограду: Алеатіко, Сапераві, Каберне-Совіньйон та іншими. Спільно з Семаковим В. П. (головним виноробом НДІВіВ «Магарач» у 1978—2008 роках) і Косюрою В. Т. створив 23 марки вин НДІВіВ «Магарач»: сухі (столові): «Аліготе Передгірне», «Мцване Альмінське», «Рубіновий Магарача», «Ркацителі Віліне», «Кульджинское», «Херес сухий Магарач», «Совіньон», «Молоде біле», «Молоде червоне»; напівсухе «Ялта»; напівсолодке «Ластівчине гніздо»; міцні: «Мадера альмінська», «Херес Міцний»; десертні: «Джаліта», «Бастардо магарацький», «Сердолік Тавріди», «Великоднє», «Ювілейне»; перлинні: «Аутка», «Форос» та інші.
Почесні звання та нагороди
Заслужений діяч науки і техніки Української РСР (1978 рік) Лауреат Державної премії Молдавської РСР (1988 рік) Лауреат Державної премії України (1992 рік) Лауреат Почесного знака Президента України (1995 рік) Лауреат премії АР Крим (1999 рік) Кавалер ордена «За заслуги ІІ ступеня» Почесний академік Кримської академії наук Почесний громадянин міст Ялта і Дербент Нагороджений золотою медаллю Л. С. Голіцина та почесного диплома
Примітки
Література
Валуйко Г. Г. «Магарач». Люди. Судьбы. Вина. — К, 1996. — С. 5—15, 52—23, 100—103. — 104 с. Валуйко Г. Г. «Магарач». Люди. Судьбы. Вина — 2. — 2-е. — Симферополь: Таврида, 2004. — С. 5—37, 116—119, 191—193, 209—217. — 224 с. — ISBN 966-572-558-0. Авидзба А.М, Загоруйко В.А, Яланецкий А. Я. Король красных вин (к 80-летию профессора виноделия Г. Г. Валуйко). — Севастополь: РИБЭСТ, 2004. — 168 с. — ISBN 966-8277-16-3. Загоруйко В.А, Бурьян Н.Н, Руссу Е.И … Учёный и учитель (к 85-летию профессора Г.Г Валуйко). — Учёные «Магарача». — Ялта, 2009. Валуйко Г.Г, Загоруйко В.А, Яланецкий А. Я. Виноделие «Магарача»: вчера и сегодня. — Симферополь: Таврида, 2010. — С. 121—125, 251—254. — 256 с. — ISBN 978-966-584-003-9.
Посилання Он был легендой (журнал «Магарач». Виноградарство и виноделие, № 1, 2012 год Книга «Учёный и учитель (к 85-летию профессора Г.Г Валуйко)», 2009 год Валуйко Герман Георгиевич на сайте «Виноградарство и виноделие» Валуйко Герман Георгиевич на сайте «Всё о вине и винограде» Скончался легендарный крымский винодел Герман Георгиевич Валуйко