Іва́н Генна́дійович Бака́нов ( , Кривий Ріг, Дніпропетровська область) — український юрист, підприємець і колишній державний діяч. Голова Служби безпеки України у 2019—2022 роках, член Ради національної безпеки і оборони України у 2019—2022 роках. У 2017—2019 роках очолював партію «Слуга народу», під час президентських виборів 2019 року керував виборчим штабом Володимира Зеленського.
У травні—серпні 2019 року був першим заступником голови СБУ та начальником Головного управління з боротьби з корупцією та організованою злочинністю. 29 серпня 2019 року Верховна Рада призначила його головою СБУ 319 голосами народних депутатів. На посаді очолював Службу в період реформування відомства, протидії російській розвідувальній та диверсійній діяльності, а також у перші місяці повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Життєпис Ранні роки та освіта
Народився 2 травня 1975 року у Кривому Розі. Навчався в одній школі з майбутнім президентом України Володимиром Зеленським; згодом вони навчалися у Криворізькому економічному інституті та працювали над спільними проєктами.
У 1997 році закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. У 2006 році здобув другу вищу освіту в Академії праці, соціальних відносин і туризму за юридичною спеціальністю «Суд, адвокатура і прокуратура».
У 2006 та 2009 році проходив навчання та здав кваліфікований іспит у Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку України на право здійснення діяльності з цінними паперами в Україні (торгівля цінними паперами).
Підприємницька діяльність
До початку політичної та державної діяльності займався підприємництвом. На початку 2000-х працював у сфері альтернативної енергетики та проєктів, пов’язаних із малими гідроелектростанціями.
З 2013 року працював у структурах «Кварталу 95», зокрема очолював ТОВ «Студія Квартал-95». На цій посаді відповідав за адміністративну та організаційну діяльність компанії.
Політична діяльність
2 грудня 2017 року Баканов очолив партію «Слуга народу». Під час президентської кампанії 2019 року був керівником виборчого штабу Володимира Зеленського.
Після обрання Зеленського президентом залишив посаду голови партії. 28 травня 2019 року був включений до складу Ради національної безпеки і оборони України, а з липня того ж року — до складу Національної ради з питань антикорупційної політики.
Діяльність у Службі безпеки України
Призначення
22 травня 2019 року президент Володимир Зеленський призначив Баканова першим заступником голови Служби безпеки України — начальником Головного управління з боротьби з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління СБУ.
У червні 2019 року, під час відпустки тодішнього голови СБУ Василя Грицака, Баканов почав виконувати обов’язки керівника СлужбиЗМІ: Грицак йде у відпустку, т.в.о. глави СБУ — Баканов // УП, Середа, 29 травня 2019, 21:54Президент України Володимир Зеленський вимагає від т. в. о. голови СБУ за два тижні відзвітувати про перші результати роботи president.gov.ua (3 червня 2019).
29 серпня 2019 року Верховна Рада IX скликання призначила його головою СБУ. За відповідне рішення проголосували 319 народних депутатів.
Основні напрями діяльності
На початку роботи на посаді голови СБУ Баканов визначав серед ключових напрямів діяльності Служби контррозвідку, захист національної безпеки та боротьбу з тероризмом. У межах реформування відомства передбачалося посилення контррозвідувального напряму та перехід від реагування на наслідки злочинів до превентивного виявлення й нейтралізації загроз державній безпеці. Окремими напрямами роботи СБУ в цей період були протидія кіберзагрозам та контрабанді.
За даними СБУ, протягом перших ста днів роботи Баканова на посаді у сфері протидії тероризму та захисту територіальної цілісності було розпочато 101 кримінальне провадження. У цей період СБУ спільно з іноземними партнерами затримала одного з керівників угруповання «Ісламська держава» на прізвисько Аль-Бара Шишані. Також було відкрито 124 кримінальні провадження у сфері протидії кіберзагрозам. Спільно з американськими партнерами СБУ нейтралізувала хакерське угруповання, у дата-центрі якого під Одесою було виявлено близько 150 серверів із тисячами хакерських ресурсів; згодом Служба повідомила про припинення діяльності ще двох угруповань кіберзлочинців.
У першому півріччі 2020 року СБУ повідомила про запобігання трьом терористичним актам та затримання чотирьох осіб, причетних до їхньої підготовки. За цей же період суди винесли 53 вироки особам, раніше затриманим СБУ, за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України та 28 — за терористичну діяльність. Серед результатів контррозвідувальної діяльності Служба відзначала спецоперацію з викриття та затримання генерал-майора СБУ Валерія Шайтанова, якого підозрювали у співпраці з ФСБ Росії, а також затримання керівника та учасників агентурної мережі російських спецслужб, які збирали та передавали інформацію про українські військові об'єкти та учасників АТО/ООС.
За підсумками 2020 року СБУ повідомила про запобігання семи терактам та затримання десяти осіб, причетних до їхньої підготовки. У межах контррозвідувальної діяльності Служба припинила діяльність чотирьох іноземних шпигунів, викрила 16 агентів іноземних спецслужб, серед яких вісім чинних українських військовослужбовців, та 40 учасників незаконних збройних формувань. У сфері захисту критичної інфраструктури протягом 2020 року СБУ відкрила 2135 кримінальних проваджень та повідомила про запобігання 957 надзвичайним ситуаціям на відповідних об'єктах. За оцінкою Служби, її діяльність також дозволила запобігти потенційним економічним збиткам державі на суму 56,2 млрд грн.
Протидія контрабанді та організованій злочинності
Одним із напрямів роботи СБУ у 2020—2021 роках була протидія організованій контрабанді. За даними, оприлюдненими головою СБУ Іваном Бакановим у квітні 2021 року, протягом 2020 року та перших двох місяців 2021 року за матеріалами Служби було вилучено предметів контрабанди та порушень митних правил на 534 млн грн, накладено понад 138 млн грн штрафів, а порушникам донараховано більш ніж 2,7 млрд грн митних платежів. За цей період було знешкоджено три організовані злочинні угруповання, що займалися контрабандною діяльністю, розпочато 87 кримінальних проваджень, 52 особи було засуджено. Серед найбільш резонансних операцій цього періоду СБУ називала припинення діяльності угруповання на Харківщині, яке організувало постачання до Росії продукції українських оборонних підприємств для авіаційної техніки. Спільно з Євроюстом, Європолом та правоохоронними органами Франції, Польщі й Словаччини було припинено діяльність міжнародного угруповання, що спеціалізувалося на виготовленні та контрабанді стероїдів. СБУ також повідомляла про виявлення семи великих партій кокаїну в морському порту «Південний».
У 2021 році СБУ брала участь у підготовці матеріалів для запровадження санкцій РНБО проти осіб, яких правоохоронні органи пов'язували з контрабандною діяльністю. 2 квітня 2021 року РНБО запровадила персональні санкції проти десяти осіб, яких, за аналітичними даними СБУ та Апарату РНБО, відносили до найбільш впливових учасників контрабандної діяльності в Україні. У СБУ згодом повідомили, що матеріали відомства лягли в основу цього рішення, а щодо всіх осіб із санкційного списку раніше були відкриті кримінальні провадження, які розслідували СБУ та інші правоохоронні органи.
Реформування СБУ
За керівництва Баканова тривала підготовка реформи Служби безпеки України, спрямованої на зміну організаційно-правових засад її діяльності та поступову концентрацію функцій відомства на завданнях спеціальної служби. Реформа передбачала, зокрема, посилення контррозвідувального та антитерористичного напрямів, оптимізацію структури й чисельності СБУ та вдосконалення механізмів протидії розвідувально-підривній діяльності іноземних спецслужб.
У січні 2021 року Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт № 3196-д щодо реформування СБУ (за історію незалежної України єдиний випадок надходження комплексного реформаторського законопроєкту щодо діяльності СБУ до парламенту); за його прийняття за основу проголосували 285 народних депутатів. Баканов підтримував необхідність реформування відомства, водночас виступав проти окремих положень запропонованої моделі реформи, зокрема різкого скорочення чисельності співробітників та повного позбавлення СБУ повноважень у сфері протидії організованій та економічній злочинності. На його думку, такі повноваження мали зберігатися у випадках, коли відповідна злочинна діяльність становила загрозу національній безпеці.
Щодо чисельності Служби Баканов пропонував проводити скорочення поступово — з 27 тис. до 20 тис. співробітників до 2027 року, аргументуючи це необхідністю збереження обороноздатності та уникнення значного одночасного навантаження на державний бюджет через компенсаційні виплати звільненим. Він також наголошував на необхідності збереження соціальних гарантій співробітників СБУ, відомчого медичного забезпечення, освіти та системи професійної підготовки кадрів.
Поряд із підготовкою законодавчої реформи за керівництва Баканова зміни впроваджувалися також у межах чинної організаційної структури СБУ. У листопаді 2020 року Баканов заявляв, що Служба вже застосовує нові підходи та впроваджує європейські практики і стандарти, не очікуючи на остаточне ухвалення нового закону про СБУ. За його словами, метою змін було перетворення Служби на сучасну, гнучку та інституційно спроможну спецслужбу. Ще під час розгляду його кандидатури на посаду голови СБУ у серпні 2019 року Баканов оцінював тривалість реформування всієї Служби щонайменше у три роки.
У 2021—2022 роках СБУ проводила операції проти осіб та структур, які відомство пов'язувало з діяльністю російських спецслужб і впливом Росії в Україні. У червні 2022 року СБУ повідомила про викриття агентурної мережі Головного управління Генерального штабу Збройних сил РФ, до якої, за даними слідства, входив народний депутат Андрій Деркач. За версією СБУ, мережа мала сприяти захопленню України, а її створення російська військова розвідка розпочала ще до повномасштабного вторгнення.
Одним із помітних напрямів діяльності СБУ у 2021 році стала протидія структурам, які українська влада пов'язувала з російським політичним та інформаційним впливом. У лютому 2021 року були запроваджені санкції проти пов'язаних із Віктором Медведчуком осіб і медіа, а згодом СБУ розслідувала кримінальні провадження щодо самого Медведчука. У 2024 році колишній президент України Леонід Кучма, оцінюючи події цього періоду, назвав удар по структурах Медведчука в лютому 2021 року «вирішальним кроком» українського керівництва, після якого, на його думку, російське керівництво усвідомило неможливість встановлення контролю над Україною за допомогою політичного впливу.
Окремим напрямом організаційних змін було вдосконалення інформаційно-аналітичної роботи та обміну даними між підрозділами СБУ. Інформаційно-аналітична діяльність належала до основних напрямів роботи Служби поряд із контррозвідувальною, оперативно-розшуковою діяльністю та досудовим розслідуванням.
Міжнародне співробітництво
У період керівництва Баканова СБУ розвивала міжнародне співробітництво у сфері безпеки, зокрема зі Сполученими Штатами. Серед пріоритетних напрямів такого партнерства Баканов називав кібербезпеку, протидію гібридній війні, боротьбу з тероризмом та професійну підготовку співробітників. Він пов'язував розширення співпраці з американськими партнерами, зокрема, з необхідністю протидії російській агресії та посилення системи національної безпеки України. Під час зустрічі з представниками Американської ради зовнішньої політики у травні 2021 року Баканов також закликав сприяти приєднанню України до американської ініціативи Cyber Flag, спрямованої на розвиток міжнародної взаємодії у сфері кіберзахисту.