Ý, ý, або y з акутом — літера розширеного латинського алфавіту. Буква Y із акутом. Викорстовується в ісландській, фарерській, туркменській, древньоісландській, валлійській, чеській, словацькій та казахській мовах; також — староскандинавській, староіспанській, астуро-леонській мовах.
Використання У в'єтнамській мові — голосна [i] високого тону. В ісландській — довга голосна [iː]; 29-а літера ісландської абетки. hlýr [l̥iːr̥] «теплий» В іспанській мові XV — XVIII ст. — звук [і]Ortografía de la lengua española (2010), p. 222, 223. Ýñigo (сучасною — Inigo) ýbamos (сучасною — íbamos) У казахській мові в 2018 — 2022 рр. — [w], [ʊw], [ʏw]; замінена 2021 року на U, u. У російській мові — латинізоване Ы́. býdlo «скот» У словацькій — довгий звук [iː] (українське и); 44-а літера словацької абетки. veľký «великий» rýchly «швидкий» У туркменській мові — приголосний /j/; на противагу Y — голосному ɯ. В старій орфографії записувалася як ¥ÿ (1993—1995), Yy (1992—1993), Йй (1940—1992), Jj (1929—1929), ﻳ (1923—1929), ی (в Ірані). ýürek «серце» У фарерській — /ʊiː/ lýri /ˈlʊiːɹɪ/ «ліра» У чеській — довгий звук [y:] (українське и); 40-а літера чеської абетки. velký «великий» druhý «другий» být «бути» / byt «побут»
Характеристика
Див. також Ýý Ỳỳ Ŷŷ Y̊ẙ Ÿÿ Ỹỹ Ẏẏ Ȳȳ Ỷỷ Ỵỵ Ɏɏ Ƴƴ Ỿỿ
Примітки
Бібліографія Real Academia Española y Asociación de Academias de la Lengua Española. Ortografía de la lengua española (2010). 222, 223
Посилання