Хургулек Байискиланівна Конґар (15 березня 1924, село Бай-Тал, Тувинська Народна Республіка — 6 січня 1996, Кизил) — тувинська радянська співачка (сопрано), актриса театру, народна артистка Російської РФСР.

Біографія Хургулек Байискиланівна Конґар народилася 15 березня 1924 року в селі Бай-Тал Бай-Тайгинського кожууна (тоді Тувинська Народна Республіка, нині Тува). Навчалася в Кизил-Мажаликській школі, жила в інтернаті. У школі брала участь в художній самодіяльності, добре співала, грала на балалайці. Грала в шкільному струнному оркестрі.

У 1941 році переїхала в Кизил, де почала вчитися в театральній школі-студії. Одні з педагогів були Ростислав Миронович і Анатолій Шатін. Займалася вокалом у хормейстера Сергія Булатова. Виконувала тувинські народні пісні, пісні радянських композиторів. Брала участь у виставах, у постановках уривків опер «Князь Ігор», «Запорожець за Дунаєм», «Чіо-Чіо-Сан».

Коли в 1943 році в Туву приїжджав радянський письменник Степан Щипачов, послухавши як співає Хургулек, вигукнув: «Соловей, чистий соловей!». Згодом по приїзду в Москву написав про неї вірш «Не назви тувинських річок…».

Грала в Тувинському національному музично-драматичному театрі, який був організований на основі театральної студії. Грала не тільки в музичних, але і в драматичних спектаклях.

Померла 6 січня 1996 року в Кизилі, похована на міському кладовищі.

Родина

Чоловік — Микола Монзуелович Конґар Дочка — Роланда Миколаївна Конґар, закінчила Інститут іноземних мов ним. Моріса Тореза у Москві, живе і працює в Москві. Син— Мерген Миколайович Конґар, був солістом у державному ансамблі «Саяни», рано пішов з життя. Син— Валерій Миколайович Конґар, закінчив Омську вищу школу міліції, працював у Міністерстві внутрішніх справ республіки.

Нагороди та премії

Заслужена артистка РРФСР (15 березня 1961)Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 25 березня 1961. Народна артистка Тувинської АРСР. Народна артистка РРФСР (1984). Орден Трудового Червоного Прапора. Диплом 2-го ступеня Всеросійського фестивалю драматичних театрів, присвяченого 100-річчю з дня народження М. Гіркого, за виконання ролі Олени у виставі «Міщани» (1968).

Роботи в театрі

«Тоска» Дж. Пуччіні — Туга «Весілля в Малинівці» — Яринка «Запорожець за Дунаєм» — Оксана «Чечен і Белекмаа» — Дангына «Черевички» — сваха Джихан «Аршин мал Алана» — тітонько «Кози Карпеш і Баян-Слу» — дівчина Баян-Слу «Платон Кречет» — Надя «Хайыраан-бот» — Уран, Кара, Салбакай «Ім'ям революції» Шатрова — дружина командира «Підступність і кохання» Шіллера — леді Мільфорд «Ніч місячного затемнення» Мустая Каріма — Танкебике «Самбажик» — Таданай «Гроза» Островського — Катерина «Нэркэс» — Зумрад

Фільмографія

 — Повернення Ходжи Насреддіна — Мамлакат-Кубаро в старості

Пам'ять

Премія імені Хургулек Конґар в галузі вокального мистецтва заснована в Тиві в 2004 році.

Література

Сагды К. Тувинський соловей (Про артистці X. Конґар) // Тувинська правда. 1961, 26 березня. Межова Ст. Золоте ім'я Хургулек (Про заслуженої артистки РРФСР X. Б. Конґар) // Тувинська правда. 1969, 19 квітня.

Примітки

Посилання