Карачі (, , ) — портове місто на півдні Пакистану, найбільше місто країни і одне з найбільших міст світу, столиця провінції Сінд. З населенням від 12 млн до 18 млн. людей, Карачі є одним з найбільших міст світу за чисельністю населення та 4-ю найбільшою агломерацією у світіRL Forstall, RP Greene, and JB Pick, "Which are the largest? Why published populations for major world urban areas vary so greatly " , City Futures Conference, (University of Illinois at Chicago, July 2004) — Table 5 (p.34). Це головний фінансовий, банківський, промисловий і торговий центр Пакистану. Тут розташовані найбільші корпорації країни, морське судноплавство, текстильна і автомобільна промисловість, індустрії розваг, мистецтва, моди та реклами, видавнича діяльність, розробка програмного забезпечення та медичні дослідження. Місто є великим центром вищої освіти в Південній Азії і в ісламському світі.
Карачі був першою столицею незалежної держави Пакистан (до перенесення столиці в Равалпінді в 1958 році). Порти Карачі та Касим — одні з найбільших і найжвавіших портів на Індійському океані.
Після здобуття незалежності Пакистаном, населення міста різко зросло, оскільки сотні тисяч урду-мовних мігрантів з Індії, Східного Пакистану та інших частин Південної Азії переселилися в Карачі.
Площа міста становить 3 527 км², що майже в чотири рази більше, ніж площа Гонконгу. Місцеві жителі називають Карачі — «Місто Вогнів» (), «Наречена міст» () і «Місто Каїда» (), оскільки тут народився і був похований Мухаммед Алі Джинна, відомий в Пакистані під почесним прізвиськом Каїд-е-Азам, (, Великий вождь), засновник Пакистану, який зробив місто столицею проголошеної держави.
Історія
На початку 18 століття Карачі був маленьким рибальським селом. Завдяки вдалому місцю розташування і природному захисту від мусонів, в 1795 році в селі було зведено укріплений форт Сіндхі. У 1839 році Карачі був захоплений британцями і цей факт зіграв переломну роль в історії села. Карачі став одним з головних морських портів британців на Аравійському морі, тут були розташовані великі військові частини імперії. Таким чином, село перетворилося на велике місто, з розвинутою на той час інфраструктурою.
У 1843 році, між Карачі і Мултаном стали плавати пароплави (близько 500 км по річці Інд). У 1854 році на місці старого порту, британці збудували сучасний. У 1861 році була прокладена залізниця з Карачі в Котре. У 1864 році було встановлено прямий телеграфний зв'язок з Лондоном. З відкриттям Суецького каналу в 1869 році, роль Карачі в регіоні виросла і місто стало повноцінним морським портом. На 1873 рік, місто стало ефективною і добре керованою гаванню. Після того як Пенджаб став житницею Індії в 1890-х роках, роль Карачі ще більше зросла і він став головним морським портом регіону.
Після Першої світової війни, у місті почала розвиватися сфера послуг і промисловість. До 1924 року в Карачі був побудований аеродром, а в 1936 році місто стало столицею провінції Сінд.
Зі створенням Пакистану в 1947 році, Карачі став не тільки столицею і головним морським портом молодої держави, а й центром промисловості, бізнесу і торгівлі країни. Хоча Равалпінді був обраний тимчасовою столицею в 1958 році, до того як всі урядові установи переїхали в Ісламабад до 1969 року, Карачі зберігав свій статус бізнес-столиці і промислового центру Пакистану. У наступному десятилітті, завдяки розвиненій інфраструктурі і промисловості, у місто хлинула величезна кількість іммігрантів з сільської місцевості та емігрантів з інших країн, що майже в два рази збільшило розмір міста і сприяло великому зростанню чисельності населення. Оскільки інфраструктура міста вже була перевантажена, то одна третина з цих, новоприбулих емігрантів, була змушені оселитися в міських нетрях відомих як Katchi Abadis. У нетрях, як правило, немає електрики, водопроводу і каналізації. У 21 столітті перенаселеність стала найбільшою проблемою Карачі.
В останній чверті 20-го століття потік емігрантів приніс з собою в місто величезну хвилю насильства. Злочинність у Карачі різко зросла, почалися сутички на етнічному ґрунті між корінним народом міста (Сіндхі) і недавніми іммігрантами з Індії (мухаджирами). Також різко зросла кількість тяжких злочинів, таких як розбій, вбивства та інші. У 1992 році (коли ситуація з криміналом у Карачі стала виходити з-під контролю), уряд Пакистану ввів війська до міста, але ця військова кампанія так і не принесла очікуваних результатів. Місто, як і раніше, одне з найбільш криміногенних в регіоні.
Фізико-географічна характеристика
Карачі розташований на півдні Пакистану, на узбережжі Аравійського моря. Його координати — 24° 51' N 67° 02' E. Місто розташоване переважно на рівнинах, з пагорбами на заході і півостровом Манора на півдні. У південно-східній частині міста, у дельті Інду, є мангові дерева і струмки. На північному заході міста знаходиться мис Монза. Карачі розташований на висоті 22 метри над рівнем моря. Через місто протікає дві річки: Малір (з північного сходу в центр) і Лайарі (з півночі на південь). Є також багато інших, дрібніших річок, які протікають у західних та північних передмістях Карачі. Весь адміністративний район Карачі займає площу 3 527 км². З них 591 км² (17 %), становить площа самого міста. Решта 2 936 км² (83 %) займають передмістя і сільські райони, що входять до агломерації.
Геологія Велика Індо-Гангська рівнина впирається в масив Декан, утворюючи прогин, що переходить у складчасті гори і сформувався під впливом седиментації. Карачі знаходиться в посушливій зоні біля Інду, на околиці рівнини. Єдиними джерелами води тут, на західній частині рівнини, є короткі річки, що перериваються іригаційними оазами, та й сам Інд, що протікає за 40 км від міста широкою річковою долиною.
На всьому відрізку берега Індійського океану на схід від Інду розташована болотиста солончакова пустеля (т.з. Великий Качський Ранн); в районі дельти Інду вздовж всього узбережжя розкинулися манґрові зарості. Долина Інду є одним з найважливіших районів бавовництва в Південній Азії. Розташований на захід від Карачі, він є головним пунктом вивезення цієї продукції, а також важливим вузловим пунктом міжнародних авіаліній.
Клімат
У Карачі теплий, тропічний і посушливий клімат з низьким середнім рівнем опадів (близько 250 мм на рік), велика частина яких випадає під час сезону мусонів (в липні-серпні). Зима м'яка і суха, літо жарке і вологе, близькість до моря підтримує рівень вологості на високому рівні і прохолодний морський бриз супроводжує літні місяці. Через високу температуру протягом літа (від 30 °C до 44 °C, з квітня по серпень), зимові місяці (з листопада по лютий), вважаються найкращим часом для відвідування Карачі. У грудні і січні в місті встановлюється гарна погода (в порівнянні з жарким і вологим літом), у червні починається сезон дощів. У липні 1967 року випав рекордний місячний рівень опадів — 429,3 мм. 7 серпня 1953 року випала рекордна кількість опадів за одну добу, близько 278,1 мм, дощ йшов не перестаючи, що в результаті призвело до великої повені. 18 червня 1979 року була зареєстрована найвища температура в Карачі, яка склала 47 °C, а найнижча — 0,0 °C, була зареєстрована 21 січня 1934. + Клімат Карачі Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік Абсолютний максимум, °C32,836,141,544,447,84742,241,742,843,338,534,547,8 Середній максимум, °C25262932343433313133312734 Середній мінімум, °C13141923262827262522181413 Абсолютний мінімум, °C03,3712,217,722,122,22018106,11,30 Норма опадів, мм131083318856113035222 Джерело:
Економіка
Карачі є економічною і фінансовою столицею Пакистану, хоча початок 2000-х років було відзначено застоєм в економічному розвитку міста, викликаним загальної політичною нестабільністю, міжетнічними конфліктами і військовими діями в Пакистані. ВВП Карачі становить близько 20 % від загального обсягу ВВП країни.
Частка міста в промисловому секторі економіки Пакистану, становить приблизно 30 %. Основна частина валового внутрішнього продукту провінції Сінд припадає на частку Карачі. ВВП провінції Сінд, у відсотках від загального обсягу ВВП Пакистану, традиційно коливається в районі 28 % — 30 %). Згідно з дослідженнями PricewaterhouseCoopers, опублікованими у 2009 році, у яких брали участь найбільші міста світу, ВВП Карачі склало 78 млрд. доларів. За прогнозами, ВВП Карачі складе 193 млрд дол. США до 2025 року, завдяки темпу зростання економіки міста в 5,5 % щорічно. За цим показником Карачі значно випереджає найближчі два найбільші міста — Лахор і Фейсалабад, ВВП яких становить 40 млрд дол. і 14 млрд дол. відповідно. Високий рівень ВВП Карачі обумовлений його потужною виробничою базою і розвиненим фінансовим сектором. У місті виробляють текстиль, цемент, сталь, розвинене важке машинобудування, хімічна і харчова промисловість, банківська справа та страхування. У лютому 2007 року Всесвітній банк визначив Карачі як найсприятливіше для бізнесу місто Пакистану.
За даними Федеральної ради доходів в 2006—2007 роках, податкові та митні органи в Карачі отримали збори: 46,75 % від прямих податків, 33,65 % від непрямих федеральних податків і 23,38 % від внутрішнього податку з продажів. Карачі отримує 75,14 % податків від мита і 79 % податків з продажів на імпорт. Таким чином, Карачі збирає значну частину (53,38 %) від загальної кількості Федеральної ради доходів, з яких 53,33 % припадають на митні збори і податок на імпорт.
Більшість великих іноземних міжнародних корпорацій, що діють у Пакистані, мають свої штаб-квартири в Карачі. У місті представлені більшість державних і приватних банків Пакистану. Примітно, що їх штаб-квартири розташовані на одній вулиці — Ібрахіма Ісмаїла Чундрігара; за даними на 2001 рік, майже 60 % грошових потоків пакистанської економіки проходять через установи, розташовані на цій вулиці. Фондова біржа Карачі є найбільшою фондовою біржею Пакистану, і, на думку багатьох економістів, саме діяльність цієї біржі забезпечила 8%-ве зростання ВВП Пакистану в 2005 році. Нещодавній звіт Credit Suisse про фондовий ринок Пакистану свідчить про його стабільне зростання.
Карачі є аутсорсинговим центром Пакистану, тут розвинені інформаційні технології і електронні засоби масової інформації. Call-центри стали залучати інвестиції від іноземних компаній, при цьому уряд доклав зусилля для зниження податків на цілих 10 %, щоб одержати іноземні інвестиції також і в IT-секторі. Багато пакистанських незалежних теле- і радіостанцій знаходяться в Карачі, у тому числі всесвітньо популярні: Business Plus, AAJ News, Geo TV, KTN, Sindh TV,, CNBC Pakistan, TV One, ARY Digital, Indus Television Network, Samaa TV і Dawn News, а також кілька місцевих станцій.
У Карачі є кілька великих промислових зон, таких як: Karachi Export Processing Zone, SITE, Korangi, Northern Bypass Industrial Zone, Bin Qasim і North Karachi, що розташовані на околиці головного міста. У Karachi Expo Centre проводиться безліч регіональних та міжнародних виставок. Існує багато проектів подальшого розвитку міста. Серед проектів, слід відзначити компанію Emaar Properties, яка пропонує інвестувати 43 млрд дол. в Карачі, для розвитку острова Бундала, який розташований на відстані 49 км від Карачі. Karachi Port Trust планує інвестувати 20 млрд. рупій в будівництво 593-метрового хмарочоса — Port Tower Complex на березі Кліфтона (район Карачі). Цей хмарочос буде включати в себе готель, торговий центр, виставковий центр та ресторан, що обертається, з оглядового галереєю на панорамний вид узбережжя і міста.
Будучи одним з найбільш швидко зростаючих міст світу, Карачі зіштовхується і з проблемами, серед яких є такі як: затори на дорогах, забруднення навколишнього середовища, бідність і вулична злочинність. Через ці проблеми Карачі займає низькі рейтинги в рівні упорядкованості міст: за даними видання The Economist, місто займає 129 місце серед 132 міст, а видання BusinessWeek оцінило Карачі на 175 місце з 215 міст у 2007 році (в порівнянні з 170 місцем у 2006 році).
Адміністративний устрій