Віра Димитрова Златарева (; 3 грудня 1905 — 19 серпня 1977) — болгарська громадська діячка, феміністка, суфражистка, письменниця і юристка. Членкиня Спілки вчених Болгарії.
Життєпис
Ранні роки та освіта Віра Златарева народилася 3 грудня 1905 року селі Голямо-Місто в Болгарії. Вона закінчила середню та старшу школу в Пловдиві, після чого переїхала до Софії і закінчила юридичний факультет Софійського університету в 1929 році, а два роки по тому здобула ступінь доктора філософії.
Робота У 1931-1932-х роках Віра Димитрова працювала помічницею юрисконсульта в міністерстві сільського господарства і державного майна Болгарії, а потім помічницею керівника управління по боротьбі з соціальними правопорушеннями. В 1938 році вона брала участь у конкурсі на стипендію у сфері кримінальної соціології в Міжнародній федерації науковиць.
Вона також співпрацювала з журналами «Філософськи преглед», «Правна мисъл», «Фар на въздържанието», «Трезвеност», «Литературен глас», «Вестник за жената», «Женски глас», «Адвокатски преглед», «Полицай» та «Преглед за трудово право».
Особисте життя Віра Златарева була одружена з юристом Михайлом Геновскі (1903—1966), у них було двоє дітей. Разом з чоловіком вона була редакторкою болгарського журналу «Земя і труд».
Бібліографія Віра Димитрова — авторка багатьох монографій з юридичним та науково-популярним змістом:
«Наказание и осигурителни мерки» (докторська дисертація/монографія, Пловдив, 1931, 88 с.) «Психология и социология на българската проститутка» (монографія, София, 1935, 340 с.) «Проституцията и борбата против нея» (1936) «Обществени грижи» (монографія, София, 1940, 203 с.) «Изнасилване» (1940) «Имуществени отношения между съпрузите» (1941) «Правната защита на жената» (1945) «Селянката и новото време» (1947) «Правната защита на брака и семейството в Народна република България» (1958)
Примітки