Президентство Володимира Зеленського — президентська каденція шостого президента України Володимира Зеленського, що переміг на виборах президента 21 квітня 2019 року, інавгурація пройшла 20 травня 2019 року.

З самого початку Зеленський, на відміну від свого попередника — Петра Порошенка, мав високий кредит довіри суспільства, в результаті чого отримав широкі повноваження, зокрема вперше в історії незалежної України правляча партія отримала монобільшість у Верховній Раді, хоча він й зіткнувся з деякими викликами у процесі управління. У перший рік правління Зеленський зміцнив свій контроль над владою, прагнучи до ефективного керування, хоча цей підхід викликав дискусії щодо взаємодії гілок влади. У сфері політики та права, умовно позитивним було назване ухвалення Виборчого кодексу, а також розвиток електронного урядування.

Серед позитивних аспектів у зовнішній політиці аналітики відзначили незмінність офіційного напрямку України на інтеграцію до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу, зокрема прийняття протягом 2019–2020 рр. низки законів, що сприяють євроінтеграції, та посилюють співпрацю з НАТО. Водночас, як вважають деякі аналітики, український «курс на Захід» у 2019–2021 рр. відійшов на другий план, так як пандемія COVID-19 не прискорила інтеграційні процеси. Глобальні кризові явища пандемії суттєво посилили негативні тенденції економіки України. Призначений Володимиром Зеленським уряд Дениса Шмигаля не спромігся суттєво пом'якшити негативні наслідки суворого карантину для української економіки, але водночас спостерігалася лібералізація та дерегуляція окремих сфер з фінансуванням інфраструктурних рішень та цифровізації. Станом на 2020 рік в гуманітарній політиці Зеленський декларував загальнонаціональну консолідацію та подолання теперішніх розбіжностей. Мовне, історичне та конфесійне питання були деякий час невизначені в публічній оцінці Зеленського, що посилювало суспільну напруженість, але згодом риторика Зеленського ставала все більш жорсткою, вона радикалізувалася. Особливо помітною зміна риторики стала після відповідних справ проти бізнесмена та політика Віктора Медведчука, після закриття проросійських каналів, які мали з ним прямий зв'язок.

На думку аналітиків, найголовніша реформа, яку вдалося запустити в перші роки каденції Зеленського — це розробка платформи і додатку «Дія» – держави в смартфоні, яка передбачає переведення багатьох державних функцій та документів в онлайн-режим. Також із вдалих реформ аналітики виділяють будівництво доріг в рамках програми «Велике будівництво» та прийняття закону про продаж землі (2021).

Найбільшим викликом для Зеленського стало вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, що відсунуло на задній план усі питання соціально-економічного штибу. Внаслідок російської агресії Президент зосередився на мобілізації міжнародної підтримки та залучення міжнародної уваги до ситуації в Україні. На думку аналітиків, Зеленський успішно перетворився з президента-миротворця на президента воєнного часу. Зеленський звертався до десятків світових лідерів та міжнародних організацій, виступаючи у десятках парламентів країн світу у режимі відео-зв'язку. В результаті цих зусиль Україна отримала значну міжнародну підтримку, включаючи військову, економічну та гуманітарну допомогу, а також солідарність у формі міжнародних санкцій проти Росії. Були досягнені успіхи в прийнятті прогресивних законів в Україні (ратифікації Стамбульської конвенції та легалізації медичного канабісу, внесення закону про цивільні партнерства щодо прав ЛГБТ), але, парламент, монобільшість Слуги Народу та особисто Президент зазнали критики за затягування, неповноцінне та двозначне оформлення положень закону про мобілізацію 2023-2023 років.

Після повномасштабного російського вторгнення, Україна, в тому числі, завдяки зусиллям Зеленського, отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, а також ЄС підтримав початок переговорів про членство України. У 2022 році журнал TIME визнав Володимира Зеленського «дух України» — «Персони року» 2022 року. Згідно з дослідженням соціологічної групи «Рейтинг», станом на лютий 2023 року, річницю повномасштабної війни, довіра українців до Президента зросла з 36 до 90%, однак в грудні 2023 року рейтинг впав до 77% підтримки, а не довіряють Зеленському 22%.

Кандидат у президенти

На виборах 2019 року

Рейтинги Вперше Володимира Зеленського почали включати до соціологічних опитувань навесні 2018 року.Реклама, маніпуляції, популізм: як змінювалися рейтинги кандидатів в президенти. ICTV Факти, 25 березня 2019 Тоді його рейтинг підтримки становив близько 4—6 % серед усіх респондентів, або 5—10 % серед тих, хто визначився.КМІС оприлюднив рейтинг кандидатів на посаду президента , Український тиждень, 7 травня, 2018У президентському рейтингу лідирують Тимошенко і Гриценко . Дзеркало тижня, 5 червня 2018Суспільно-політичні настрої українців: нові виклики. Рейтинг, 26 травня 2018Суспільно-політичні настрої жителів України: Квітень 2018 року. КМІС, 7 червня 2018Виборчі рейтинги: травень-2018. Центра Разумкова та Фонд Демократичні ініціативи Кучеріва, 2018

У новорічну ніч, на 1 січня 2019 року опівночі, замість трансляції новорічного привітання Президента Порошенка на каналі «1+1» показали Зеленського, який оголосив, що йде у президенти. 21 січня 2019 року партія «Слуга народу» офіційно висунула Володимира Зеленського кандидатом у президентиПартія «Слуга народу» висунула Зеленського в президенти // УНІАН, 21 січня 2019.

На кінець січня 2019 року результатами спільного соцопитування «Соціальний моніторинг», «Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка», «Інфо Сапієнс» та «Рейтинг» Зеленський займав перше місце у рейтингу кандидатів серед опитаних, які визначилися зі своїми уподобаннями (21,9 % голосів). Відповідно до результатів опитування Соціологічної групи «Рейтинг», проведеного у період з 9 по 15 березня 2019 року, Зеленський залишається лідером президентського рейтингу (24,9 % голосів).Рейтинг кандидатів: Зеленський лідирує, Порошенко — третій // BBC News українською, 4 лютого 2019.

З кінця січня 2019 року Зеленський очолював рейтинги кандидатів у президенти, подекуди з великим відривом від головних конкурентів — чинного, на той момент, президента Петра Порошенка та Юлії Тимошенко. Як вважають експерти, висока популярність Зеленського обумовлювалася тим, що він є несистемним кандидатом, а також утомою виборців від «старих облич» у політиці.

Згідно з результатами опитування Центру Разумкова станом на вересень 2019 р. близько 70 % українців позитивно оцінювали діяльність президента Володимира Зеленського, новообраного складу Верховної Ради — 44 %. Серед фракцій найвищу підтримку теж мала «Слуга народу» — 50 %. Крім того, 51,8 % опитаних відповіли, що більшість у ВР, сформована однією партією, призведе до позитивних змін.

Передвиборча кампанія

Під час передвиборчої кампанії Зеленський запропонував прихильникам самим написати передвиборчу програму, а також висловити пропозиції кандидатур посадовців на найвищі державні пости в Україні. Рушійною силою виборчої кампанії Зеленського став образ Василя Голобородька, якого він зіграв у серіалі «Слуга народу»Нові лідери: чи варто сподіватися на Зеленського? . УП, 31 січня 2019, хоча головний політконсультант Зеленського Дмитро Разумков заперечував це та в інтерв'ю українським ЗМІ зазначив, що «кандидат в президенти Володимир Зеленський — це не образ його персонажа Василя Голобородька»В рази краще Голобородька. Політконсультант Зеленського — про шоумена як політика у сприйнятті українців . НВ, 15 березня 2019. Основні тези передвиборчої програми спрямовані на реформування економіки України шляхом запровадження «нульової декларації» для бізнесу, переходу від солідарної до накопичувальної пенсійної системи, перетворення України на «електронну країну». Зеленський пообіцяв внести проєкт закону «Про народовладдя».

Заявлений у звітах до ЦВК бюджет передвиборчої кампанії Зеленського склав 102,8 млн грн, з них 68 млн — пожертви фізичних осіб, 16 млн — кошти партії Слуга народу, 11,5 млн власних коштів. Сам Зеленський заявив, що вартість його президентської кампанії становить 80,5 млн грн його власних коштів, коштів його друзів та партнерів по бізнесу.

12 квітня у Єлисейському палаці відбулася зустріч Зеленського з президентом Франції Емманюелем Макроном.Дипломатичне випробування — французькі ЗМІ про зустріч Зеленського і Макрона , Факти.ICTV, 13 квітня 2019

Зв'язки з Коломойським Численні оглядачі пов'язують висування Зеленського з олігархом Ігорем Коломойським. Телеканал 1+1, що належить Коломойському, надавав Зеленському інформаційну підтримку та здійснював трансляцію серіалу «Слуга народу» під час передвиборчої кампанії. Комітет виборців України охарактеризував показ відеофільму як передвиборчу агітацію, яку повинен оплатити фонд кандидата.

Журналісти-розслідувачі проєктів «Схеми» та Bihus.info виявили, що охоронці, які супроводжували Зеленського в рамках його передвиборчих поїздок, а також бізнес-партнери Зеленського та його юрист мають стосунок до Ігоря Коломойського. Підозри на зв'язки Зеленського та Коломойського стали причиною закликів деяких відомих громадських діячів і представників культури не голосувати за цього кандидатаВ'ячеслав Брюховецький, Юрій Буряк, Юрій Винничук та ін.. «Не віддавайте голос „по приколу“». Звернення української інтелігенції. Слово Просвіти, ч. 10, 7-13 березня 2019, хоча його оточення спростувало ці заяви, а сам Коломойський заперечив свою участь у фінансуванні його передвиборчої кампанії.

ЗеКоманда

Під час виборів Зеленський анонсував свою команду радників («ЗеКоманда»), а в широкому розумінні й усіх своїх прихильників для реалізації зобов'язань та політичних декларацій. Її учасники мали реалізовувати його виборчу програму.

Учасники

Руслан Стефанчук — державні і правові інститути та законопроєктна робота. Іван Баканов — керівник штабу Зеленського, відповідальний за взаємодію з Парламентом. Дмитро Разумков — внутрішня політика та зовнішня політика, політконсультант, спікер штабу Зеленського, представляв позицію кандидата на всіх телеефірах та політичних шоу. Олександр Данилюк — міжнародні відносини, економіка, фінансова і банківська політика. Руслан Рябошапка — правоохорона та антикорупційна політика. Галина Янченко — цифровізація, впровадження антикорупційної політики. Денис Монастирський — правоохоронні органи. Сергій Іонушас — судова система. Іван Апаршин — питання оборони. Ірина Венедиктова — реформа судової влади. Данило Гетманцев — економіка, фінанси та оподаткування. Михайло Федоров — диджиталізація. Автор акаунтів команди Зеленського в соцмережах. Олександр Мережко — міжнародні відносини і народовладдя. Олег Бондаренко — екологічна політика. Марина Бардіна — політика рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Сергій Кальченко — виборче законодавство, права людини. Андрій Герус — енергетика, тарифи, антимонопольне регулювання. Сергій Бабак — освіта та наука. Євген Комаровський — медицина. Вікторія Страхова — банківська діяльність.

На виборах 2024 року

Під час президентської кампанії Зеленський запевняв, що хотів би мати лише одну каденцію президента. Натомість, на пресконференції 20 травня 2020-го Зеленський заявив, що йому не вистачить одного президентського терміну для виконання всіх передвиборчих обіцянок. Схожу тезу анонсував у березні Сергій Трофімов, перший заступник Керівника Офісу Президента України, заявивши, що «українці хочуть» переобрання Зеленського 2024 року.

Внутрішня і правова політика

Парламент

Розпуск Верховної Ради VIII скликання

Вже під час інавгурації 20 травня 2019 року Зеленський оголосив, що розпускає парламент, а нові вибори мають пройти через два місяці після цього, тобто наприкінці липня.