Ложечниця польська () — вид квіткових рослин з родини капустяних (Brassicaceae).
Таксономія Ложечниця польська — польський ендемік, що утворюється стрибкоподібно в результаті диплоїдної поліплоїдизації (див.Плоїдність) вихідного таксона. Найближчим вважається вихід таксоном ложечниця піренейська (Cochlearia pyrenaica DC. (2n = 6)). В результаті гексаплоідизації у ложечниці польської помножилась кількість хромосом до 2n = 36.
У Червоній книзі України як Cochlearia polonica Frohl. подано таксони ложечниці, знайдені у весняних районах верхнього Бугу. Таксономічний статус цього таксона був перевірений після каріологічних дослідженнях, в результаті яких було встановлено, що це, однак, ложечниця піренейська. Спорідненою до ложечниці піренейської і подібно до ложечниці польської, гексаплоїдальним таксони є ложечниця баварська Cochlearia bavarica (2n = 36), однак морфологічно відрізняється від цього ендеміту і виникла по-іншому — в результаті гібридизації ложечниці лікарської C. officinalis і ложечниці піренейської.
Поширення Ложечниця польська росла колись виключно в районі Блендувської пустелі і міста Олькуш на районах джерельних районах і у верхів'ях потоку Біла (і її притоках: Крута, Мильна, Лісна), що становлять ліву притоку річки Біла Пшемша, а також у приближній Поніковській печері. Вся територія її первісної розповсюдження становила декілька квадратних кілометрів.
Через видобуток корисних копалин (що проводились шахтою Мачкі-Бур () у копальнях «Поможани» ()) ці території були осушені, внаслідок чого зникли природні об'єкти. Однак рослина вчасно була інтродукована в інші місця в регіоні. Найчисельніша популяція зростає на джерелах потоку річки Центурія () (права притока Білої Пшемші) поблизу села Гуткі-Канкі (). Менш численні на джерелах Верциці () неподалік села Золотий Потік () і річки Раєчниці () біля села Олудзи (). Загалом було здійснено декілька спроб інтродукції також за межами району Шльонсько-Краківської височини, проте більшість з них закінчилася невдачею, і рослини в нових місцях прожили лише декілька років.
Морфологія Стебло заввишки 15-50 см.
Листя — каштанові довгострокові нефрони, ниркоподібні, і сидячі листя сидячі, яйцеподібні, з сидячою основою.
Цвіт — білий, 4-пелюстковий, росте на дуже тонких квітконосах. Має довжину 5,5-9,5 мм, а його бічні нерви з'єднують один з одним, створюючи на кожній стороні головного нерва два або більше ділянок.
Плід — еліпсоїдний або яйцеподібно-еліпсоїдний стручок, найширший в 1/3-1/2 своєї довжини. На відміну від інших видів ложечниці не є сильно роздутим і зазвичай не перевищують 8 мм, а його ширина не перевищує 4,5 мм. Нервація погано видна. Насіння довжиною 1,5-2 мм, вербукоза, висота бородавок однакова або трохи менше їх ширини.
Біологія та екологія
Розвиток Дворічна рослина, гемікриптофіт (див.Життєві форми рослин). Цвіте з квітня по червень. Розмножується переважно генеративно (насінням).
Оселище
Росте на холодних піщаних джерелах.
Фітосоціологія
Види, характерні для Ass. Cochlearietum polonicae .
Генетика
Кількість хромосом 2n=36.
Загроза та охорона Рослина охоплена суворою охороною в Польщі. Вона також захищена Бернською конвенцією та Оселищною директивою. Внаслідок загрози природних об'єктів через зниження підземних вод та висихання джерел, у 1970 році десяток рослин з умираючого природного середовища були перенесені на альтернативні території з подібними умовами (захист ). Рослина прижилася на нових територіях і росте на них і донині. Загрозою для рослин на цих ділянках є скорочення водних ресурсів навколо цих ареалів. Через невеликі площі зайнятих ареалів, навіть невеликі збурення небезпечні, наприклад, проникнення на ділянку, розорювання землі дикими кабанами або квадроциклами.
Категорії небезпеки виду: Категорія загроз у Польщі згідно з Червоним списком рослин і грибів Польщі (2006) : EW (вимерлих і втрачених у природних положеннях); 2016: EW (вимерлий у дикому стані) . Категорія загроз у Польщі згідно з польською Червоною книгою рослин : EW (вимерлий у дикому вигляді, вимерлий в природі).
Примітки
Література
Посилання BIBLIOTEKA MONITORINGU ŚRODOWISKA, Warzucha polska Cochlearia polonica E. Fröhlich, Róża Kaźmierczakowa